Основні дати:
1805 р. – відкриття Харківського університету.
1809 р. – в Одесі відкрито оперний театр.
1814 р. – у Харкові створено першу професійну театральну групу.
1816 р. – у Харкові вийшов журнал «Украинский вестник».
1816 р. – почав виходити журнал «Харьковский Демокрит».
1817 р. – царським указом ліквідовано Києво-Могилянську академію.
1817 р. – у Львові засновано Оссоленіум (львівський інститут Оссолінських).
1817 р. – в Одесі відкрито Рішельєвський ліцей.
1818 р. – заснування полтавської ложи масонів «Любов до істини».
1818 р. – заснування київської ложи масонів «Ложа об’єднаних слов’ян».
1819 р. – відбувся перший спектакль «Наталка Полтавка».
1819 р. – на базі Києво-Могилянської академії відкрито вищий богословський навчальний заклад.
1830–1837 рр. – діяльність у Львові просвітницького гуртка «Руська трійця».
1837 р. – побачив світ альманах «Русалка Дністрова».
1840 р. – вперше вийшов друком «Кобзар».
1846 р. – Т. Шевченко написав «Заповіт».
1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
1848–1857 рр. – у Львові виходила перша українська газета «Зоря Галицька».
1848 р. – створено товариство «Галицько-руська матиця».
1848 р. – у Львівському університеті відкрито кафедру української мови.
1859 р. – у Києві засновано осередок української інтелігенції «Громада».
1862 р. – П. Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна».
1863 р. – вийшов таємний указ російського міністра Валуєва.
1865 р. – відкриття в Одесі Новоросійського університету.
1866 р. – засновано Київську публічну бібліотеку (нині Національна парламентська бібліотека України).
1867 р. – прийнято в експлуатацію Одеський маяк, перший електричний маяк в Російській імперії.
1868 р. – заснування у Львові культурно-освітнього товариства «Просвіта».
1871 р. – в Одесі на професійній сцені дебютував М. Кропивницький.
1873 р. – заснування у Львові літературного товариства імені Т. Шевченка.
1876 р. – підписання царем Олександром ІІ Емського указу.
1882 р. – в Одесі встановлено перший телефонний зв’язок в Україні.
1887 р. – вдруге відкрито Одеський оперний театр.
1888 р. – у Києві відкрито пам’ятник Б. Хмельницькому.
1893 р. – між Одесою та Миколаєвом встановлено першу міжміську телефону лінію в Україні.
1897 р. – у Житомирі відбувся перший сеанс кінематографа.
1898 р. – відкриття Київського політехнічного університету.
1899 р. – розпочався рух електричного трамваю в Житомирі.
1900 р. – відкрито оперний театр у Львові.
1903 р. – у Полтаві відкрито пам’ятник І. Котляревському.
1903 р. – у Відні побачило світ перше повне видання Святого Письма («Біблії») українською мовою.
1906 р. – у Києві почала виходити перша українська щоденна газета «Громадська думка».
1913 р. – на базі Київського музичного училища засновано Національну музичну академію.
Терміни, категорії:
Класицизм – напрямок у мистецтві орієнтований на античне мистецтво, якому біли притаманні простота форм і композиції, звернення до античної спадщини. Оспівування героїв.
Романтизм – напрямок у мистецтві, який був реакцією розчарування у Просвітницьких ідеях, стверджував неповторність людської особистості, прагнення до свободи і самовдосконалення, суперечність між надзвичайною особистістю та буденним оточенням.
Масонство – релігійно-етнічний рух, прибічники якого закликали до морального самовдосконалення й об’єднання людей за принципами взаємодопомоги братерства, рівності.
Культурництво – культурно-освітній рух, діячі якого вважали просвітницьку роботу найдійовішим засобом піднесення освітнього рівня населення та зміцнення національної самосвідомості.
Громади – осередки інтелігенції, що проводили національно-культурну і громадсько-політичну роботу.
«Просвіти» – самодіяльні національно-культурні, економічні та освітні українські товариства.
«Ланкастерський» метод навчання – вчитель доручав кращим учням навчати інших.
Альманах – неперіодична літературна збірка творів різних авторів.
«Украинский вестник» – перший український літературно-художній. Науковий і громадсько-політичний журнал.
«Харьковский Демокрит» – перший український журнал сатири і гумору.
Оссоленіум – культурно-освітня установа (бібліотека і музей) у Львові.
«Відомості о руськом язиці» – перша в Галичині граматика української мови, автор І. Могильницький.
«Галицько-руська матиця» – культурно-освітнє та літературно-видавниче товариство у Львові.
«Основа» – громадсько-політичний і літературно-художній журнал.
«Вечорниці» – перший в Галичині громадсько-політичний часопис-тижневик.
Валуєвський циркуляр – таємний указ російського міністра Валуєва про заборону друкувати книги українською мовою.
Емський указ – акт, який забороняв видавати та ввозити з-за кордону літературу українською мовою, заборона літературних вистав українською мовою.
«Киевская старина» – історичний часопис, який М. Грушевський назвав справжньою енциклопедією українознавства.
«Молодий театр» – театр шукань, що працював на студійній основі під керівництвом Л. Курбаса.
Бутафорія – світ речей на сцені, який заміняє реальний.
Елегія – сумний ліричний вірш або музичний твір задумливого, журливого характеру.
Мелодрама – драматичний твір з надто підкресленим афектами герої якого відрізняються надзвичайною долею, перебільшеними пристрастями та потрапляють у несподівані ситуації.
Феєрія – п’єса з фантастичним казковим сюжетом, яка заснована на ефектах магії, чуда, яскравої видовищності, включає видуманих персонажів, що володіють надприродною силою.
Гравюра – картина, малюнок, отримані шляхом відбитку, поліграфічного відтворення кліше, виготовленого гравером.
Графіка – вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний на папері, тканині тощо олівцем, пензлем, вуглиною чи відбитий на папері зі спеціально підготовленої форми.
Хуторянство – течія в художньому мисленні, у центрі якої – захист гідності «маленької людини» та критика урбаністичної цивілізації.