Найважливіша вимога до мови довідкової лі­тератури — її нормативність.

Природно, щоб адекватно оцінювати зміст і мовні засоби, уживані в такій статті, редактор повинен сам добре розумітися на сучасних су­спільно-економічних і політичних процесах, осягати глибину зв'язку соціального життя і "мовної дійсності". Стиль більшості статей ди­тячих енциклопедій можна визначити як нау­ково-популярний, у деяких випадках — як науково-художній (це залежить від цільового призначення і теми матерілу). Енциклопедична публікація за рахунок грамотного використан­ня мовних засобів стає більш ефективною, зро­зумілою. Щоб зробити текст не лише зрозумі­лим, а й цікавим дитині, треба поєднувати нау­ково-пізнавальний і творчий аспекти довідкової інформації. У зв'язку з цим використання тер­мінів у тексті дитячої енциклопедичної статті має свої межі. Якщо ж без терміна годі обійтися, потрібно знайти найдоцільніший спо­сіб його пояснення в доступній формі для цієї категорії читачів.

Розробка системи пошуку та орієнтування

Щоб доконечно реалізувати довідкову функ­цію, треба використати в книзі спеціальні засо­би, що сприяють пошукові та орієнтації. Серед цих засобів більшість дослідників виокрем­люють текстові та нетекстові.

Текстові засоби подають словесну і цифрову інформацію, їх призначено для забезпечення системного читання. До цих засобів відносять колонелементи, заголовок, покажчик. У ролі текстових засобів пошуку виступають також словесні, номерні та літературні рубрики.

Нетекстові засоби перетворюють пошук на суто механічну операцію і виступають або еле­ментами матеріальної конструкції книги, або графічними елементами, які сприймаються ві­зуально, але не мають текстового навантажен­ня. До таких засобів належать:

• виступи;

• плашки;

• "тверді" шмуцтитули;

• висічки (круглі, прямокутні);

• змінний формат сторінок;

• кольорові коди тощо.

Загалом процес пошуку потрібної інформації є поетапним звуженням зони пошуку. Кожен наступний етап, наближуючи до потрібного ре­зультату, вимагає заглиблення у зміст тексту.

Нетекстові засоби пошуку та орієнтації мо­жуть і, як правило, поєднуються з текстовими. Для цього на місці висічки — на першій або дру­гій сторінці секції, до якої веде висічка, — мо­же стояти відповідний пошуковий індекс (циф­ра, літера, напис, схематичний рисунок, знак).

Щодо текстових засобів пошуку та орієнту­вання, то ними виступають відомі нам складо­ві: колонелементи, рубрикація та нумерація.

Технічне редагування довідкової літератури

Формат довідкового видання обирається на принципових засадах, притаманних виданням будь-якого іншого виду.

Технічний редактор має зосередити увагу на характері й структурі текстового та візуального матеріалу — як кожного окремо, так і в цілому. Формат, обраний з урахуванням цього чинника, має сприяти оптимальному вираженню змісту і структури тексту, раціональному використанню системи пошуку та орієнтації у виданні, а та­кож забезпечити функціональну й естетичну гармонійність усіх атрибутів книги.

Редактор повинен брати до уваги умови чи­тання та зберігання книги. У зв'язку з цілями і читацькою адресою видання, а також із його призначенням для певних умов зберігання, формат має забезпечувати можливість тран­спортування видання — в портфелі, жіночій су­мочці, кишені тощо, а також користування ним (його зберігання) в особливих умовах. 3а-звичай, другий фактор прямо підпорядковуєть­ся першому. Однак іноді він стає вирішальним, наприклад, при виборі формату для кишенько­вого видання. Дуже зручно вести пошук, трима­ючи довідкове видання в руці.

Композиція складання (розмітка полів) у до­відковому виданні має свої особливості. Окремі складники тексту — довідки — самостійні за змістом і розраховані на вибіркове читання. Це робить закономірним таке розміщення шпальт на розвороті, при якому вони сприймаються не­залежно одна від одної, на відміну від класич­ного канону розмітки полів. Така композиція досягається збільшенням розміру корінцевого поля. Крім того, може застосовуватися компо­зиція, асиметрична щодо осі розвороту. При цьому ліве поле на кожній сторінці розвороту робиться ширшим за праве.

У великих і широких форматах доречне ви­користання дво- або триколонкового набору. Багатоколонковий набір характерний для біль­шості довідкових видань і слугує як функціо­нальній, так і економічній меті.

Використання кольору в довідковій літературі

Порівняно з чорно-білим багатоколірний ма­люнок (або кольорова фотографія) може дати значно більше інформації. Відтворення зображень тварин, рослин, мінера­лів передбачає чітке дотримання кольорової га-ми зображуваного об'єкта. При репродукуванні творів живопису потрібна точність навіть у пе­редачі відтінків кольору. А от на багатоколір­них технічних малюнках, де колір дає можли­вість наочно показати внутрішню будову меха­нізмів (надто в сполученні з методом "вирізів"), для того щоб точніше вирізнити одні деталі од інших, можливі відхилення від їхнього природ­ного забарвлення. Але, при цьому умовне зна­чення кожного кольору потрібно пояснити на початку книги (у серіях багатоколірних прак­тичних путівників тощо).

На кресленнях, схемах і подібних до них ілюстраціях колір відіграє іншу роль. Він по­трібний для того, щоб краще виділити голов­не, по-різному показати елементи зображення, що мають функціонально різне призначення.

На двоколірних кресленнях і схемах перший колір, як правило, чорний. Другий має добре виділятися на білому папері й помітно відрізня­тися від чорного.

Роль кольору є важливою при друкуванні географічних карт. У картографії різним кольорам у багатьох випадках надається певний географіч­ний зміст. Наприклад, моря, озера і ріки позна­чають синім кольором, височини — коричневим тощо. При цьому різна кількісна характеристи­ка зображуваних об'єктів передається неодна­ковою інтенсивністю відповідного кольору.

У довідкових виданнях із багатоколірними або двоколірними ілюстраціями (наприклад, у довідковій літературі для дітей або у подарун­кових енциклопедіях, словниках) колір слугує і для оформлення заголовків, що акцентують ді­лянки тексту, сигнальних знаків тощо.

Вимоги до ілюстрацій у довідковій лі­тературі

Один із найважливіших напрямів діяльності редактора — робота над ілюстраціями та худож­ньо-технічним оформленням видання. Ілюстра­ції в довідковій літературі — один з істотних за­собів збагачення їх інформативності. Найваж­ливіша вимога до ілюстрування — органічний та логічний його зв'язок із текстом. Ретельно дібрана ілюстрація та вдалий підпис під нею дозволяє значно скоротити статтю чи відповід­ний текстовий фрагмент у систематичному ви­данні.

Особливу роль відіграють ілюстрації у мис­тецьких довідкових виданнях. Наприклад, по­пулярні мистецькі енциклопедії, у яких порів­няно з іншими типами енциклопедій перева­жають репродукції та ще якийсь ілюстративний матеріал, формують смакові переваги особис­тості, її власний унікальний світ, яких прояв­ляє себе в естетичних ціннісних орієнтаціях. Важливе творче значення має коментар до кож­ної ілюстрації, що розкриває художні особли­вості довідкового видання.

Зазвичай ілюстрації формують певне став­лення до ще не прочитаного тексту, налашто­вують на потрібне сприйняття, пояснюють, до­повнюють, розкривають глибину тексту. Важ­ливу роль у цьому відіграють такі якісні харак­теристики зображень:

• цілісність і ємність, конкретність та інди­відуальність візуальних способів;

• спроможність передавати найточніші ха­рактеристики предметів і явищ;

• можливість одночасної передачі явищ і предметів, розпорошених у часі та просторі.

Важливо наголосити, що довідкова функція відкриває простір для пошуку конструктивної форми за межами традицій книжкового мистец­тва. Конструкції з кількох блоків, що поді­ляють книгу за товщиною або висотою, віялопо­дібна конструкція блока, системи закладок та фіксаторів для розкритої книги, різноманітні варіанти нетекстових засобів пошуку — ось приклади покищо незначних досягнень, спря­мованих на перетворення довідкової книги у бездоганний пошуковий засіб.

Внаслідок вибіркового процесу читання до­відкове видання протягом тривалого терміну періодично піддається інтенсивному фізичному зношенню. Тому конструкція оправи (рідше — обкладинки), властивості матеріалів, спосіб скріплення та інші чинники, що визначають брошурувально-палітурний процес, мають зро­бити видання міцним і довговічним. При вели­кому розмірі однотомного видання чи окремого тому багатотомного, — а це характерно, наприк­лад, для енциклопедій, словників, бібліографіч­них каталогів, — роль фізичної міцності стає особливо важливою, бо ж такі видання розрахо­вані на тривалий термін користування.

Отже, з огляду на зазначене вище, можемо дійти такого висновку:

1. Редактор повинен знати видотипологічну класифікацію довідкових видань та, у свою чер­гу, вміти редагувати залежно від специфіки ви­ду довідкової літератури.

2. Зазвичай видавництва використовують ще радянські стандарти. Існують нові українські стандарти, про переважну більшість яких у ви­давництвах не знають, віддаючи перевагу заста­рілим варіантам оформлення та систематизації даних.

Розглянувши всі стандарти, що стосуються видавничої справи, стає зрозуміло: зроблено перший крок до удосконалення довідкової ви­давничої продукції. Тобто, вже маємо стандар­ти, покликані допомогти редакторам та видав­цям правильно зорієнтуватись у видавничому просторі.

3. Редактори та видавці, які працюють над створенням довідкової літератури (та видавни­чої продукції взагалі) мають досконало знати правила та вимоги стандартів.

4. Редактор має бути професійним мовни­ком, адже значна частина помилок виявляється власне на мовному рівні. Зміни правопису, поя­ва нових слів, протилежні погляди науковців щодо правильного написання слів — не завжди дають редакторам конкретну відповідь: яким чином робити виправлення в тому чи тому ви­падку.

5. Принципове значення в роботі редактора має укладення системи посилань, відсилань та покажчиків, яка помітно впливає на якість до­відкового видання. Вона покликана допомогти редакторові донести до читача у зручній та зро­зумілій формі потрібний зміст довідкової літера­тури.

Список джерел:

1. Сізова К. Л., Алексеєнко Н. М. «Особливості роботи редактора над навчальними виданнями»

2. К.С. Серажим, д-р філолог.наук, «Робота редактора над текстами довідкової літератури»