Билет 11
1.Ма́ркетингові дослі́дження
— збір, опрацьовування й аналіз інформації та можливостей, розроблення рекомендацій на підставі цих даних.
Як правило, вони передбачають аналіз продажу та маркетингових можливостей, прогнозування продажу, ринкових кривих пропозиції та попиту. Результати маркетингових досліджень фірми використовують при плануванні та контролі діяльності. Такі дослідження часто супроводжуються збиранням і пошуком первинних даних. А потреба в цьому постає або на завершальному етапі дослідження, або за недостатньої кількості вторинних даних для прийняття адекватного рішення.
Основні принципи маркетингового дослідження:
системність;
комплексність;
регулярність;
об'єктивність;
точність;
економічність;
оперативність.
Будь-які дослідження мають бути систематичними, а не випадковими. Це не одноразові заходи, а сукупність дій або процесів, що передбачають збирання, записування та аналіз даних.Об'єктивність забезпечується тим, що інформація надходить з різних джерел, які, певна річ, прагнуть, щоб дані були глибокими та змістовними, адже у противному разі можна дійти помилкових висновків. Науковий підхід ґрунтується на об'єктивності, точності й ретельності. Об'єктивність означає, що дослідження здійснюються без жодних змін і враховують усі чинники. Висновки не формуються доти, поки не зібрано і не проаналізовано всі дані. Точність досягається застосуванням інструментів дослідження, які розробляють і використовують дуже скрупульозно.
Спеціальні дослідження здійснюють спеціально під замовлення фірми. Ексклюзивні передбачають комплексне дослідження для однієї компанії. В такому разі інформацією, отриманою в процесі маркетингових досліджень, не можуть користуватися інші підприємства. Універсальні — ті, що проводяться у комплексі для кількох фірм за їх погодженням.
Регулярні дослідження здійснюють маркетингові агенції з певною періодичністю, незалежно від замовлень компаній, з метою накопичення баз даних, які згодом можна використовувати для визначення загальних тенденцій ринку.
Будь-яке маркетингове дослідження починається з визначення його цілей. їх може бути безліч, проте маркетологи поділяють їх на чотири групи, що легко ідентифікуються:
пошукові — збирання додаткової інформації;
описові — детальний опис окремих фактів і явищ, а також їх взаємозв'язок і взаємовплив;
експериментальні — перевірка маркетингових гіпотез і форм причинно-наслідкових зв'язків між попитом й істотними характеристиками товару та споживача;
виправдовувальні — підтверджують об'єктивною інформацією вже сформовану думку, переконання, позицію або погляд керівника фірми.
2. Сучасні pr-технології
В современной жизни Связи с общественностью (или PR) по многим причинам являются важной составляющей деятельности компании. Во многих крупных компаниях департаменты по связям с общественностью имеют такое же значение, как и отделы маркетинга. А ряд компаний добивается достижения своих целей в общении с целевыми аудиториями, прибегая только к PR-инструментам. Public Relations – это искусство и наука анализа тенденций, предсказания последствий и выполнения запланированных программ которые служат как интересам самой компании, так и интересам общества в целом. Public Relations включает в себя все формы запланированных коммуникаций, внутренних и внешних, между организацией и её целевыми аудиториями с целью установить и поддерживать обоюдное понимание.
Итак, PR можно разделить на 3 большие группы:
политический;
торговый (маркетинг-реклама);
медиа-PR.
Паблик рилейшнз – это специальная налаженная система создания имиджа, влияния на общественное сознание, управления им, управления политическими структурами, лоббизма, налаживания связей между обществом и властными структурами, между обществом и СМИ, продвижение личности, товара или услуги или компании.
3.Ринок державних установ
Третьою різновидом ринку підприємств є ринок державних установ, який ми визначаємо наступним чином:
Ринок державних установ становить організації федерального уряду, урядів штатів і місцеві органи, які закуповують або орендують товари, необхідні їм для виконання своїх основних функцій по відправленню влади.
У 1979 р. урядові установи закупили товарів та послуг на 476 млрд. дол., Що склало 20% вартості валового національного продукту. Уряд виявився найбільшим споживачем в масштабах країни в цілому. При цьому близько 35% загальної суми коштів, які витрачаються державними установами, припадає на частку федерального уряду.
Закупівлі від імені державних установ включають в себе найрізноманітніші товари та послуги, які, на думку виборців, необхідні для досягнення що стоять перед країною цілей. Закуповують бомбардувальники, твори скульптури, класні дошки, меблі, предмети туалету, одяг, вантажно-розванта-зочноє обладнання, пожежні автомобілі, пересувне обладнання, пальне. У 1980 р. органи федерального уряду, урядів штатів та місцеві установи витратили близько 143 млрд. дол. на цілі освіти, 149 млрд. - на оборону. 64 млрд.-на підтримку суспільного добробуту, 44 млрд.-на охорону здоров'я і лікарняне господарство, 33 млрд.-на дорожнє будівництво, 35 млрд. дол-на освоєння природних ресурсів і більш дрібні суми-на поштову службу, космічні дослідження, житлове будівництво та реконструкцію міст. Тому не дивно, що держава являє собою величезний ринок для будь-якого виробника або проміжного продавця,
Стосовно будь закуповуваного державними установами товару повинні бути прийняті додаткові рішення: Як багато, де і за якою ціною його придбати і які послуги слід запросити разом з ним. При цьому враховується максимально можливе скорочення витрат платників податків. Зазвичай державні закупівельники віддають перевагу продавцям, які пропонують товари і послуги, що задовольняють оголошеним вимогам, за найнижчими цінами.
Існують державні закупівельні органи федерального уряду, урядів штатів і на місцевому рівні. Найбільшими є закупівельні організації федерального уряду, які отримують товари як для цивільних, так і для військових цілей. Цивільними закупівлями від імені Федерального уряду займаються сім різних видів організацій; міністерства (міністерство торгівлі), управління (Управління служб загального призначення), агентства (Федеральне авіаційне агентство), поради (Рада з оновлення рухомого складу залізниць), Комісії (Федеральна комісія зв'язку), виконавчі органи (Бюджетне бюро) та інші установи (Адміністрація долини ріки Теннесі). Однак «жодна установа федерального уряду не здійснює всіх закупівель для потреб уряду, і жоден покупець безпосередньо в рамках жодної установи не здійснює закупівель всього обсягу потрібного цій установі кількості того чи іншого товару, обладнання чи послуг» п. Багато установ самостійно розпоряджаються основною масою своїх закупівель, особливо якщо це стосується товарів промислового призначення та спеціалізованого обладнання. У той же час Управління служб загального призначення відіграє велику роль у процесі централізації закупівель товарів, найбільш часто використовуваних у цивільному секторі (конторська меблі, конторське обладнання, транспортні засоби, пальне і т. п.), І в розробці стандартизованих процедур здійснення закупівель для інших установ.