Поняття про дієслівну категорію стану
У мовознавчій літературі немає єдиної думки про дієслівну категорію стану, що пояснюється невиразністю лексико-граматичних і формальних ознак цієї категорії. Тому в мовознавців щодо дієслівної категорії стану існують різні погляди. Зокрема, одні (Ф.І. Буслаєв) визначають стан дієслова як категорію, що виражає відношення дії тільки до об’єкта, і ототожнюють з поняттям перехідності/непрехідності, інші (П.Ф. Фортунатов) вбачають у цій категорії вираження відношення дії тільки до суб’єкта, треті (О.О. Потебня, О.О. Шахматов, В.В. Виноградов) відношення дії і до об’єкта , і до суб’єкта) .Відзначимо, що автори підручників для вищої школи у визначенні й тлумаченні категорії стану здебільшого спираються на Виноградівську теорію, зокрема, відзначають, що категорія стану нерозривно пов’язана з категорією перехідності/неперехідності і підпорядкована їй. Сучасна шкільна граматика не розглядає цю категорію, ураховуючи її складність, у школі вивчаються лише форми активних та пасивних дієприкметників.
Стан – це морфолого-словотвірна-синтаксична категорія, яка виражає відношення дії до суб’єкта і об’єкта.
Морфологічним засобом вираження різних відношень до суб’єкта і об’єкта виступає афікс -ся (-сь).
Усім перехідним дієсловам і співвідносними з ними неперехідними утворення ми за допомогою постфікса -ся властива категорія стану. У сучасній українській мові розрізняють три стани: активний, пасивний, зворотно-середній.
Активний стан мають усі перехідні дієслова, які означають дію, спрямовану на прямий додаток. Активний стан – це такий стан дієслова, при якому суб’єкт виражається іменником або займенником у називному відмінку, виконує функцію підмета і діє так, що дія переходить на об’єкт, який виражений знахідним відмінком іменника без прийменника, родовим із заперечною часткою НЕ, родовим із партитативним значенням і виконує функцію прямого додатка. Наприклад: “Поле працю любить”.
Пасивний стан мають неперехідні дієслова з постфіксом -ся, співвідносні за своїм складом і граматичним значенням з дієсловами активного стану. Пасивні дієслова виражають такі відношення дії до суб’єкта і об’єкта, при яких суб’єкт дії виконує функцію непрямого додатка і виражений формою О.в. іменника, а об’єкт дії виконує функцію підмета і виражений іменником у формі Н.в. Наприклад:
Шахтарі видобувають вугілля.
Вугілля видобувається шахтарями.
Студенти конспектують лекцію.
Лекція конспектується студентами.
Пасивний стан може також виражатися пасивним дієприкметником, безособовою формою на -но,-то. Наприклад: Товариство організоване. - Товариство організовано.
Дієслова зворотно-середнього стану означають дію, яка спрямована на дійову особу, яка є суб’єктом і об’єктом дії. Такі дієслова співвідносні з дієсловами активного стану, бо разом утворюють співвідносні пари . Зворотний стан утворюється при допомозі постфікса –СЯ від перехідних дієслів. Постфікс –СЯ за походженням зворотний займенник С . Згадаємо, що процес аглютинації зворотного займенника СЯ розпочався ще в давньоруській мові, але не знайшов ще свого повного завершення в сучасних західних говорах української мови. Напр.: “Від своєї тіні ся не сховаєш”. Морфологічною ознакою таких дієслів є постфікс -ся. Залежно від лексичного значення такі дієслова поділяються на лексико-семантичні групи:
дієслова загально-зворотні означають конкретну дію, що переходить на суб’єкт. У них постфікс -ся дорівнює за значенням займенникові себе (вмиватися, одягатися, роздягатися, купатися, митися, взуватися, голитися,турбуватися, журитися, збиратися, вчитися “Не милися, бо бритим не будеш”);
дієслова взаємно-зворотні означають дію, яка виконується двома чи кількома особами, кожна з яких є одночасно і об’єктом дії (радитися, зустрічатися, миритися, обніматися, цілуватися, боротися; “У листопаді зима з осінню бореться”);
дієслова активно-безоб’єктні означають дію, яка характеризує діючий суб’єкт поза його об’єктом (собака кусається, кропива жалиться, кішка дряпається);
пасивно-якісні дієслова виражають статичну ознаку предмета, що підпадає впливові дії іншого предмета (скло б’ється, папір рветься, стіл розсувається, лоза гнеться);
зворотно-пасивні дієслова виражають дію, приписувану пасивному суб’єктові. Зворотно-пасивні дієслова керують формою давального відмінка (давальний суб’єкта), що виступає непрямим додатком. Наприклад: Мені пригадується, мені здається, нам уявляється, і згадуються. “Мені пригадується минуле літо”.
За В. Виноградовим, категорії стану не мають:
усі неперехідні дієслова без постфікса -ся: сидіти, лежати, стояти, мерзнути, хворіти;
дієслова із постфіксом -ся, утворені від неперехідних дієслів (білітись, виспатись, розплакатись, насидітись);
безособові дієслова, а також особові дієслова, що вживаються в значенні безособових (хочеться, розвидняється, темніє, не спиться, не лежиться);
дієслова, які без -ся ніколи не вживаються (пишатися, тинятися, сміятися, боятися, каятися).