5.2. Сучасні архітектурні концепції готельних будівель

ізноманітні концепції архітектури готельних будівель знахо-дять своє відображення у просторових і масивних формах, які зустрічаються і використовуються найчастіше. Майже класичним вважається вирішення у вигляді компактного масиву, що органіч-но вписується у вуличний ансамбль. Прикладів таких будівель зустрічається багато, особливо в ХІХ і на початку ХХ століть.

Рідко зустрічаються готелі у вигляді окремого поодинокого масиву. Всі служби в ньому розміщуються у формі, наприклад, прямокутника, трикутника чи кола. Приміщення з різними площами, формами і габаритами вписані в єдину мережу горизонта-лей і вертикалей зовнішнього вигляду будівлі.

У міжвоєнні роки ХХ ст. у Німеччині використовувалось ви-рішення готелів у вигляді складного масиву – будівель із багатьма крилами у формі чотирикутників, підків та ін., що мало велике значення для скорочення комунікацій на поверхах, де розміщува-лись номери, проте не створювали якоїсь специфічно готельної просторової форми.

Характерною готельною формою можна назвати масиви пово-єнних американських готелів, де переважно багатоповерховий блок готельних номерів відокремлений, а приміщення громадського призначення і підсобні розміщені в нижчому, але ширшому блоці.

Більшість проектувальників намагались знайти таку форму будівлі, щоб вона різко виділялась серед інших і мала архітектур-ну своєрідність. Із цією метою проектувались висотні готельні будівлі. Таке вирішення має безліч функціональних переваг: го-ризонтальні комунікації на поверхах відносно короткі; весь рух по вертикалі організований із допомогою ліфтів; розміщення но-мерів високо над вулицею ізолює їх від шуму, а також від забруд-неного повітря. Це невигідно з економічної точки зору через ви-соку вартість конструкцій і ліфтів, але разом із тим повністю від-повідає вимогам урбаністичного характеру як основної ознаки міської забудови, що в окремих випадках може виправдати збі-льшення витрат на будівництво й експлуатацію.

Готелі, розміщені в мальовничих місцях, найчастіше є мало-поверховими. Це дає можливість тим, хто ними користується, перебувати в безпосередньому контакті з довкіллям. Звичайно, вибір такої форми будівлі подовжує горизонтальні комунікації на поверхах і збільшує кількість сходових майданчиків, проте дозво-ляє легко і швидко вийти з будинку на природу. Крім того, низька будівля менше змінює ландшафт, ніж багатоповерхівка, до того ж триповерховий готель ще можна сховати між деревами.

До цієї категорії будівель відносять мотелі, які проектуються виключно у вигляді низьких будов з урахуванням якомога тісні-шого зв’язку житлових приміщень зі стоянкою автомашин чи гаражем. Будуються вони здебільшого на забудованій місцевості, тому немає потреби будувати їх високими для дотримання певної художньої рівноваги з навколишніми будівлями.

Як бачимо з наведених прикладів, сьогодні існують дві тенден-ції в готельному будівництві. Особливо відчутно вони проявляють-ся в будівництві міських готелів. Одна з них рекомендує масив бу-дівель в єдиній композиції. В цьому випадку рекламні причини і навіть принципи економічного характеру (висока ціна земельної ділянки) є вирішальними при виборі форми готельної будівлі.

Спочатку в США, а потім і в інших державах були створені проекти і збудовані готелі, де блок житлових кімнат мав форму Т чи Y, приміщення загального призначення розташовані на пер-шому поверсі позаду цього блока, в павільйонах різної висоти і різних форм, що відповідають функціональним і технічним вимо-гам. Видатним представником цього напрямку в архітектурі, який орієнтувався на індустрію гостинності, був американець Р. Тейб-лер. Найкращі художньо-просторові результати отримані при використанні форми Е чи Y.

Останні вирішення в будівництві міських готелів зводяться до простого блока з номерами по обидва боки коридору з однаковими житловими умовами. Завдяки сталевим чи залізобетонним конс-трукціям можна отримати довільну висоту блока і кількість номерів незалежно від величини ділянки. Обмеженням у даному випадку можуть бути тільки принципи благоустрою і планування міста.

Принцип вирішення житлового комплексу має величезне зна-чення для всієї будівлі готелю через домінуючу площу житлових номерів стосовно приміщень, відведених для організації обслуго-вування. Нагромадження великої кількості вікон часто створює одноманітність і схематичність в архітектурному вираженні. Природа має специфічні умови, в яких міська архітектура була б різким дисонансом у природному пейзажі. Тому планування готе-лю в таких умовах складне і в більшості випадків зводиться до пошуку форми на зразок павільйону чи вілли.

Вирішення житлових поверхів із двостороннім використанням коридору, безперечно, економічніше. Проте недоліками такої сис-теми при довгих коридорах можуть бути відсутність природного світла, одноманітність коридору, різні умови освітлення сонцем

номерів по обидва боки коридору, а також неоднакові видові умо-ви житлових номерів. Ці недоліки не мають великого значення в міських умовах, і тому двобічна забудова коридору використову-ється досить часто. Безпосередньо до коридору прилягає смуга санітарно-ванних вузлів і холів. Таке розміщення ізолює житло-вий номер від шуму з коридору і дозволяє раціонально використо-вувати найменш освітлену частину номерів. При особливих видо-вих умовах в житлових номерах обладнують лоджії чи балкони.

Вирішення житлових поверхів у формі односторонньої забу-дови, при якій номери розташовуються з одного боку коридору, менш економічне з точки зору співвідношення площі комунікацій і житлової. Це дає кращі результати для внутрішніх приміщень, коли можна уникнути темних коридорів і створити однакові ви-дові умови для житлових номерів. Вигляд з вікна має важливе значення для готельних об’єктів, призначених для відпочинку.

Висотні системи характеризуються невеликим планом повер-ху відносно кількості поверхів. Цей вид забудови рідко застосо-вується через неекономічне і ускладнене обслуговування.

На кожному правильно вирішеному житловому поверсі по-винні бути службовий номер, номер для обслуговуючого персо-налу, склад для білизни та ін. За невеликої площі на поверхах приміщення послуг розташовують через кілька поверхів, унаслі-док чого обслуговування кожного з них ускладнене. Правильніше вирішення при використанні цієї системи досягається в невеликих об’єктах на кшталт готелю-пансіонату.

Зовнішній вигляд готельної будівлі має велике значення з по-гляду реклами, тому варто подбати про те, щоб він був респекта-бельним, естетичним і добре збереженим. У багатьох країнах за-стосовуються керамічні та мозаїчні плитки з використанням ко-льорових металів і скла. Такі матеріали зберігають свіжість фарби і надають специфічного сучасного вигляду, що характеризується простотою, легкістю і постійно зберігає фасад у його первинному стані. Важливим чинником у формуванні враження про архітек-туру є сонячне освітлення.

5.3. Особливості вибору майданчиків для будівництва готельних комплексів

Готельні комплекси – це складні, часто унікальні споруди. Їх розміщення у планувальній структурі міста є складним і відпові-дальним процесом. Вибір ділянки для розташування готельного комплексу визначається цілою низкою чинників (див. рис. 1).

Основні чинники, що визначають вибір ділянки для розміщення готельного комплексу

> МІСТОБУДІВНІ

Необхідна площа території із врахуванням специ-фіки експлуатації готельного комплексу і його місткості, оптимальні геометричні обриси ділянки, раціональне розміщення з урахуванням транспор-тних комунікацій і наявність доброго зв’язку з центром міста, залізничним вокзалом, аеропортом

АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНІ

Наявність природних компонентів на майданчику чи на прилеглій території: озеленення, водних поверхонь, рельєфу тощо.

Комфортність території: відповідність санітарно-гігієнічних параметрів середовища нормативним вимогам (чистота повітряного басейну, шум, аерація, інсоляція)

ЕКОЛОГІЧНІ

Наявність міських інженерних комунікацій: (водо-гін, каналізація, електрокабель, газ), можливість телефонізації і підключення до існуючих інженер-них міських мереж із врахуванням їхньої потуж-ності і розміщення

ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНІ

Майданчик, обраний для будівництва готельного комплексу, повинен насамперед мати достатню площу території з ураху-ванням специфіки експлуатації готельного комплексу та його ємності. Бажано, щоб ділянка була прямокутної форми і не біль-ше, ніж із двох боків, була обмежена магістральними вулицями. Недоцільно розміщувати готельні комплекси на територіях із гострими кутами, оскільки це ускладнює процес проектування і будівництва готельної будівлі.

Майданчик повинен мати добру транспортну доступність, зручні зв’язки із центром міста і вокзалами. Передбачається також наявність вільних територій для влаштування під’їздів і стоянок для пасажирських, екскурсійних автобусів, автомашин.

Крім цього, служба постачання численних і різноманітних груп приміщень комплексу (ресторани, торгівля) має свої спеціа-льні підсобні і складські зони, які передбачають окремий під’їзд вантажного транспорту та організацію незалежного його заванта-ження і розвантаження, зберігання товарів.

До ділянок для розміщення готельних комплексів потрібно ставити й архітектурно-ландшафтні вимоги: наявність озеле-нення, водних поверхонь, рельєфу. Бажано, щоб поруч із готелем знаходився парк, сад чи сквер.

При проектуванні готелів потрібно правильно використовува-ти рельєф і ландшафтне оточення для досягнення органічного зв’язку зовнішнього і внутрішнього простору. Особливо доцільно розміщувати готелі на терасах, пагорбах. Так, великий амери-канський готель «Хілтон» розташований на пагорбі й органічно вписаний у його планувальну структуру. Аналогічно вирішений готель «Кавальєрі» у Римі, при будівництві якого чудово викори-станий рельєф пагорба Монте-Марко.

У вітчизняній практиці ця тенденція набуває дедалі більшого поширення, особливо в Криму і Західній Україні. Рельєф і приро-дне оточення є основними компонентами для досягнення естети-чної виразності готельного комплексу. Тому потрібно зберігати й посилювати ландшафтні особливості ділянок за рахунок зміцнен-ня природних домінант пагорбів, мисів, терас тощо. В жодному разі їх не можна руйнувати.

Однією з обов’язкових умов, якими повинен характеризувати-ся майданчик для будівництва готельного комплексу, є його еко-логічна комфортність. Він не повинен розміщуватися в екологі-чно кризових районах міст. Його санітарно-гігієнічні параметри (чистота повітряного басейну, рівень шуму, аерація, інсоляція) повинні відповідати нормативним вимогам.

При виборі ділянки варто також враховувати наявність місь-ких інженерних комунікацій (водогін, каналізація, електрокабель), можливість телефонізації і під’єднання до існуючих інже-нерних міських мереж із врахуванням їхньої потужності та роз-міщення, що значно знижує обсягу вартості будівництва готель-них комплексів.