Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Театр Кориф..doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
01.08.2019
Размер:
224.26 Кб
Скачать

Провідні актори української сцени кінця хіх – початку хх ст.

Мистецький шлях Марії Садовської-Барілотті (справж. Тобілевич; 1855–1891). Початок її сценічної діяльності на російській сцені, участь у трупах М. Кропивницького, М. Старицького, П. Саксаганського. Основні ролі: Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського, Олена, Текля, Оришка («Глитай, або ж Павук», «Доки сонце зійде, росі очі виїсть», «Пошились у дурні» М. Кропивницького).

Творчість Ганни Затиркевич-Карпинської (справж. Ковтуненко; 1855–1921). Особливості її артистичного обдаровання, сценічні образи, створені нею: Стеха («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Риндичка, Текля, Гапка («По ревізії», «Доки сонце зійде, росі очі виїсть», «Зайдиголова» М. Кропивницького). Участь у трупі М. Кропивницького, М. Старицького, М. Садовського, О. Суслова, Д. Гайдамаки та ін.

Творчий шлях Федора Левицького (1858–1933), початок його сценічної кар’єри. Ф. Левицький – визначний комік, виконавець характерних ролей на українській сцені. Кращі ролі Левицького: дяк Шкварковський з «Чумаків» та Писар з «Бурлаки» І. Карпенка-Карого. Режисерська діяльність Ф. Левицького («Суламіф» А. Гольдфадена). Творчість Івана Загорського (справж. Подзікунов; 1861–1908). Його кращі ролі: Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Бичок («Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького), Шпак («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка).

Життєвий і творчий шлях Любові Ліницької (1866–1924). Початок творчого шляху, робота у трупах М. Кропивницького, П. Саксаганського та І. Карпенка-Карого. Діяльність Ліницької в трупі М. Садовського (1909–1915). Її виступи в драматичних виставах та в операх («Утоплена» М. Лисенка і «Катерина» С. Аркаса).

Життєвий і творчий шлях Ганни Борисоглібської (справж. Сидоренко-Свидерська; 1867–1939). Початок артистичної діяльності в аматорському гуртку, запрошення до професійної трупи М. Кропивницького. Формування акторського амплуа Борисглібської як виконавиці характерних ролей: «молодиця», «комічна стара», «драматична матір», «весела удовиця». Виступи протягом 1900–1917 років у трупах П. Саксаганського й І. Карпенка-Карого, Т. Колесниченка, в театрі М. Садовського. Основні ролі Г. Борисоглібської на сцені – Терпилиха («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Шкандибиха («Лимерівна» Панаса Мирного), Секлета («За двома зайцями» М. Старицького), Ганна, Тетяна («Безталанна», «Суєта» І. Карпенка-Карого), Риндичка («По ревізії» М. Кропивницького), Пошльопкіна, Сваха («Ревізор», «Одруження» М. Гоголя), Княтре Фермер («Загибель “Надії”» Г. Гейєрманса).

Творчість Єфросинії Зарницької  (справж. Азгуріді; 1867–1936). Її сценічна діяльність в трупі О. Суслова, основні ролі, домінування формальних ознак, витонченості у її виконавській манері.

Життєвий і творчий шлях Івана Мар’яненка (1878–1962). Його робота в трупах О. Суслова та М. Кропивницького. Вступ 1907 року І. Мар’яненка до театру М. Садовського. Основні ролі, зіграні Мар’яненком на сцені цього театру: Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Дон Жуан («Камінний господар» Лесі Українки), Жадов («Тепленьке місце» О. Островського). Режисерські спроби І. Мар’яненка на сцені театру М. Садовського, втілення ним п’єс В. Винниченка та О. Олеся. Вимушений перехід на російську сцену, створення власної театральної трупи.

Утворення останньої об’єднаної трупи корифеїв 1900 року, до якої увійшли М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька, а також актори Г. Борисоглібська, А. Войцехівська, І. Загорський, В. Розсудов-Кулябко, Л. Ліницька, С. Тобілевич, Д. Мова, С. Паньківський, О. Ратмирова, П. Карпенко, К. Позняченко, Р. Чичорський, О. Жулінський та ін. Репертуар цієї трупи, прем’єри п’єс «Лісова квітка» Л. Яновської (1901), «Нашествие варваров» і «Супротивні течії» М. Кропивницького  (обидві 1901), «Хазяїн» І. Карпенка-Карого (1901). Постановка гостросатиричної комедії «Хазяїн», здійснена П. Саксаганським. Значний громадський резонанс цієї вистави.

Гастрольна подорож об’єднаної трупи до Москви. Кризовий стан трупи у 1903 році. Діяльність трупи під назвою «Малоросійська трупа під орудою П. Саксаганського і М. Садовського за участю І. Карпенка-Карого».