- •1. Практична функція макроекономіки
- •Об’єкт і предмет макроекономіки
- •Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •Сутність та основні категорії снр
- •Макроекономічні показники: випуск, проміжні і кінцева продукція
- •Ввп та методи його розрахунку
- •Валовий нац дохід та валовий нац наявний дохід
- •Номінальний та реальний ввп. Поточні та порівняльні ціни.
- •Індекс споживчих цін та індекс цін (дефлятор) ввп.
- •Показники: рівень зайнятості, безробіття, коефіцієнт участі в робочій силі.
- •Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Повна зайнятість, неповна зайнятість, надмірна зайнятість.
- •Природний рівень безробіття та методи його вимірювання.
- •Неокласична модель ринку праці
- •Кейнсіанська модель ринку праці
- •Втрати від циклічного безробіття. Відставання фактичного ввп від потенційного ввп(розрив ввп). Закон Оукена.
- •Визначення потенційного ввп на основі розриву ввп. Вплив безробіття на динаміку ввп.
- •Сукупний попит: сутність, графічна інтерпретація
- •Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Вплив нецінових чинників на криву сукупного попиту
- •Сукупна пропозиція у довгостроковому періоді: сутність, графік, математична інтерпретація
- •Сукупна пропозиція у короткостроковому періоді: сутність, графік, математична інтерпретація
- •Нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції: ресурсові ціни, продуктивність ресурсів, субсидії підприємцям і податки на підприємства.
- •Макроекономічна рівновага у моделі ad-as:коротко- і довгостроковий аспект
- •Механізм відновлення економічної рівноваги, що порушується сукупним попитом, або сукупною пропозицією
- •Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.
- •Грошова база та її компонента: готівка і банківські резерви, обов’язкові і надлишкові резерви.
- •Грошовий мультиплікатор, коефіцієнт готівки, резервна норма. Мультиплікація грошової бази банківською системою.
- •Пропозиція грошей як функція процентної ставки. Крива пропозиції грошей.
- •Класичний підхід до функції попиту на гроші. Рівняння Фішера і кембріджське рівняння попиту на гроші.
- •Кейнсіанська функція попиту на гроші. Попит на гроші і швидкість обертання грошей.
Макроекономічні показники: випуск, проміжні і кінцева продукція
СНР спирається на низку макроекономічних показників, за допомогою яких вимірюються результати функціонування національної економіки. Первинним таким показником є випуск, який відображає повну ринкову вартість усіх товарів та послуг, вироблених у країні за певний період. Випуск включає: 1.товари, вироблені резидентами країни; 2.послуги, надані іншим інституційним одиницям; 3.послуги д/г за проживання у власному житлі. При обчисленні випуску враховують різні ціни. Переважно застосовуються основні ціни – такі, які не включають податків на продукти, але враховують субсидії на продукти. Кінцева продукція – всі вироблені товари та послуги, які остаточно виходять із сфери виробництва, тобто не включаються для подальшого виробництва. Кінцева продукція є продукцією кінцевого використання, до якої відноситься та частина випуску, що спрямовується на кінцеве споживання, інвестування та експорт. До проміжної продукції відносяться товари та послуги, що купуються з метою подальшого перероблення, оброблення чи перепродажу. Вартісна оцінка проміжної продукції – вартість товарі та послуг, які використані інституціональними одиницями для виробничих потреб, мінус вартість споживання основного капіталу.
Ввп та методи його розрахунку
Найбільше значення серед макроекономічних показників має валовий внутрішній продукт (ВВП). За своєю суттю ВВП — це ринкова вартість кінцевої продукції або додана вартість, створена резидентами всередині країни. Кінцевою продукцією є лише та частка валового випуску, яка спрямовується на невиробниче споживання, інвестування та експорт. Це означає, що при обчисленні ВВП із валового випуску має відніматися проміжна продукція, яку використовують для виробництва товарів та послуг і яка прибирає форми матеріальних витрат (МВ). При обчисленні ВВП ураховуються раельні ціни, тобто ціни за якими фактично продаються товари та послуги. Проте деякі послуги не є об’єктом купівлі-продажу і не мають реальної ціни. За цих умов при обчисленні ВВП застосовується умовне оцінювання. Умовну оцінку називають приписаною вартістю. Неможливо врахувати у ВВП вартість товарів і послуг, що виробляються в тіньовій економіці. Загалом ВВП можна обчислити трьома методами: 1)виробничим методом: ВВП = (ВВ – МВ) + чпп, де (ВВ – МВ) — додана вартість усіх галузей економіки, ЧПП — чисті продуктові податки, тобто продуктові податки мінус субсидії; 2)методом доходів (розподільчим): ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + ЧНП, де ЗП — зарплата найманих працівників, ВКП — валовий корпоративний прибуток, ЗД — змішаний дохід, ЧНП — чисті неприбуткові податки, тобто неприбуткові податки мінус субсидії; 3) методом видатків (кінцевого використання). ВВП, обчислений цим методом, відображає основну тотожність національних рахунків і є основним предметом макроекономічного аналізу. Формула ВВП за цим методом Y = C + І + G +NX, де Y — ВВП, С — споживчі видатки, І — валові приватні інвестиції, G — державні закупівлі, NX — чистий експорт, який обчислюється як різниця між експортом (Х) та імпортом (М), тобто NX = X – M.