Кейнсіанська функція попиту на гроші. Попит на гроші і швидкість обертання грошей.
Суттєвий
вклад у розвиток теорії попиту на гроші
вніс Кейнс. Сукупність його теоретичних
положень щодо попиту на гроші назвали
теорією переваги ліквідності. Кейнс
розширив уявлення про причини виникнення
попиту на гроші, визначивши три мотиви,
що викликають у людей бажання зберігати
грошові запаси, а саме трансакційний,
застережний і спекулятивний мотиви.
Трансакційний і застережний мотиви
Кейнс пов’язував з потребою людей у
грошах для фінансування купівельних
операцій. При цьому перший з них стосується
запланованих витрат, інший –
непередбачуваних витрат. Спекулятивний
мотив пов’язується з використанням
грошей для здійснення заощаджень.
Виходячи з цього Кейнс дійшов до висновку,
що попит на гроші залежить як від доходу,
так і від процентної ставки. Крім цього,
у Кейнса попит на гроші – це попит на
реальні грошові запаси (або залишки).
Тому ціни не є чинником попиту на гроші.
Звідси випливає рівняння, що описує
кейнсіанську функцію попиту на гроші:
,
де k
– чутливість попиту на гроші до зміни
рівня доходу; h
– чутливість попиту на гроші до зміни
рівня процентної ставки. Від попиту на
гроші залежить швидкість обігу грошей,
яка показує, скільки разів протягом
року грошова одиниця використовується
для купівлі товарів і послуг. Виходячи
з цього швидкість обігу грошей можна
визначити за формулою:
.
Отже, кейнсіанська теорія попиту на
гроші й швидкість обігу грошей не
стабільним, а коливаються внаслідок
коливання швидкості обігу грошей.