Тема 9. Публічно-правове регулювання грошового обігу (2 год.) Лекція 9. (2 год.)

Мета заняття: Ознайомити студентів з поняттям та структурою грошової системи; правовим регулюванням готівкових та безготівкових розрахунків; навчити користуватись нормативно-правовою базою; формувати у студентів правове мислення; прививати любов до обраної професії.

План

1. Поняття та правові засади обігу готівки в Україні.

2. Правове регулювання та види касових операцій банку.

3. Поняття та правові засади безготівкових банківських розрахунків.

4. Поняття та види банківських розрахункових документів.

5. Відповідальність за порушення законодавства про грошовий обіг та безготівкові розрахунки.

1

Поняття та правові засади обігу готівки в Україні.

Готівка (готівкові кошти) – це грошові знаки національної валюти України – банкноти і монети.

Готівкові розрахунки – це платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг, іншого майна).

Грошовий обіг – це рух коштів у внутрішньому обороті в готівковій і безготівковій формах, що об­слуговують реалізацію товарів, а також нетоварні платежі та розра­хунки в господарстві. Грошова система України становить собою організацію грошового обігу, яка закріплена національним законо­давством.

Грошова система нашої держави складається з таких еле­ментів: грошової одиниці та її найменування, масштабу цін, видів законних платіжних засобів, платіжного обороту та його організації, механізму регулювання грошового обігу та органів, що його здій­снюють.

Регулювання грошового обігу в Україні покладається Конституцією та законами України на Національний банк. Відповідно, банки є одними з основних суб'єктів відносин у сфері грошового обігу і виступають як суб'єкти розрахункових відносин або посередники у здійсненні розрахункових операцій.

На банки покладаються такі завдання у сфері організації грошового обігу:

• забезпечення потреб економіки у грошових коштах;

• забезпечення своєчасної видачі готівки підприємствам і підприємцям на оплату праці, пенсій та інші цілі;

• створення умов для залучення готівки до кас банків;

• сприяння скороченню використання готівки при розрахунках за товари і послуги, через застосування і впровадження прогресивних форм безготівкових розрахунків.

Правове регулювання готівкового грошового обігу в Україні здійснюється на підставі Законів України "Про Національний банк України", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Органи державного управління грошовим обігом.

Особлива роль в здійсненні грошової політики держави покла­дається на Національний банк України, який відповідно до ст. 33 Закону України «Про Національний банк України» здійснює такі повноваження щодо організації готівкового грошового обігу:

• виготовлення та зберігання банкнот і монет;

• створення резервних фондів банкнот і монет;

• встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та ди­зайну грошових знаків;

• встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет:

• встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;

• визначення вимог стосовно технічного стану і організації охо­рони приміщень банківських установ;

• визначення порядку ведення касових операцій для банків, ін­ших фінансово-кредитних установ, підприємств і організацій.

За Національним банком закріплено монопольне право здій­снювати емісію національної валюти та організувати її обіг. Йому належить виняткове право введення в обіг (емісію) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу.

Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняєть­ся.

Банкноти і монети, що випущені Національним банком, є безумовними зобов'язаннями НБУ і забезпечуються всіма його активами.

Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для за­рахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іно­земних валют та оприлюднює його. Умови та порядок обміну гривні на іноземну валюту встанов­люється Національним банком.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про НБУ») НБУ встановлює правила, фор­ми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб із застосуванням як паперових, так і електронних документів та готівки.

Спеціальною компетенцією в сфері управління грошовим обі­гом наділене Державне Казначейство України.

Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України цей орган здійснює такі функції:

• операції з коштами державного бюджету;

• розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

• контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;

• бухгалтерський облік та складання звітності при виконанні державного бюджету.