Тема 2. Правова основа нбу.

Мета: вивчення правових основ діяльності НБУ, особливостей його правового статусу.

План заняття:

1. Утворення Національного банку України.

2. Особливість правового статусу НБУ.

3. Нормативно-правове регулювання діяльності НБУ.

Питання на сам ост. Вивчення:

1. Попередники НБУ: Державний банк Росії, Український державний банк і Державний банк СРСР (тези-конспект)

Література:

1. Про Національний банк України: Закон від 20.05.99 №679-ХГУ // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №29. - Ст. 25.

2. Про банки і банківську діяльність: Закон від 7.12.01. зі зм. та доп., внес. ЗУ від 20.09.01 №2740-111.

3. Міщенко В. І., Науменкова С. В. Банківський нагляд: Підручник. – К.: ЦНД НБУ, 2011. – 498 с.

4. Міщенко В.І., Кротюк В.Л. Центральні банки: організаційно-правові засади. - К.: Т-во «Знання», КОО. - 2004. - 372 с.

5. Мороз А. М. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз - К.: КНЕУ, 2008. - 623 с.

6. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза та канд. екон. наук, доц. М. Ф. Пуховкіної. — К.: КНЕУ, 1999. — 368 с.

1. Утворення Національного банку України.

Правовою основою утворення центрального банку України — Національного банку — став закон «Про банки і банківську діяльність», ухвалений Верховною Радою УРСР 20 березня 1991 р. Попередниками Національного банку України можна вважати Державний банк Росії і Державний банк СРСР, оскільки Україна входила до складу Російської імперії, а потім — Радянського Союзу, а також Український державний банк, який функціонував за часів української державності 1917—1920 рр.

Державний банк Росії було утворено в 1860 р. згідно з наказом імператора Росії Олександра ІІ. Передбачалося, що банк стане важливим інструментом реформування соціально-економіч­ного життя країни, банківської системи в умовах скасування кріпосного права та післявоєнного (Кримська війна 1853—1856 рр.) кризового стану. Того самого року на території України були засновані контори Держбанку Росії в Києві, Харкові та Одесі і відділення в Полтаві.

У грудні 1917 р. Центральна Рада ухвалила закон «Про перетворення Київської контори Державного банку Росії в Український державний банк».

Український державний банк діяв за трьох режимів української державної влади періоду незалежності: Центральної Ради, Гетьманату, Директорії. У Статуті були визначені основні завдання банку, а саме: полегшення грошового обороту, допомога шляхом короткострокового кредитування держав­ній торгівлі, промисловості та сільському господарству на Україні, а також забезпечення сталості грошової системи. Основний капітал банку, визначений Статутом, становив 100 млн крб, резервний (запасний) фонд — 10 млн крб. Державний банк підпорядковувався міністрові фінансів.

У 1921 р. приймається рішення про утворення Державного банку РСФСР, а у 1923 р. банк реорганізується у Державний банк СРСР

Національний банк України зі статусом центрального емісійного банку держави був утворений у 1991 р. на базі Української республіканської контори Держбанку СРСР, яку було оголошено власністю України.

Банківська система незалежної України і відповідно Національ­ний банк України створювалися протягом 1991 р. у зв'язку з дезін­теграцією радянської банківської системи. Правовою основою банківської системи нашої держави став Закон України «Про банки і банківську діяльність», ухвалений Верховною Радою України 20 бе­резня 1991 року. Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про банки і банків­ську діяльність"» цей законодавчий акт було введено в дію з 1 трав­ня 1991 року.

Особливо важливим було те, що окремо, в п. З постанови Вер­ховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про банки і банківську діяльність"» передбачалося «створити на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР Наці­ональний банк України». Власне, цим пунктом постанови Верховної Ради України організаційно було вирішено питання про створення центрального банку незалежної держави — України.

Цією самою постановою Національний банк України було зо­бов'язано до 1 травня 1991 р. розробити проект свого Статуту, ви­значити структуру і чисельність центрального апарату, підпорядко­ваної мережі установ і подати на затвердження Президії Верховної Ради України. Одночасно Раді Міністрів України і Національному банку України доручалося внести до Верховної Ради України про­позиції щодо розміру та джерел формування статутного фонду На­ціонального банку України.

Отже, на підставі зазначених вище законодавчих актів було ска­совано державну монополію у банківській системі та створено нову дворівневу фінансову систему.

Перший рівень — Національний банк України, другий — комерційні банки.