Тема 8. Правове регулювання сплати податків

Лекція 3. Правові норми встановлення та введення податків з населення

План заняття:

1. Порядок установлення податків та їх класифікація.

2. Поняття й ознаки податків.

3. Основні й факультативні елементи податку.

Література:

1. Податковий кодекс України. Закон України вiд 02.12.2010 № 2755-VI .

1. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право Украины: Учебное пособие. – Харьков: Одиссей, 2006. – 160 с.

2. Кузькін Є.Ю., Дзьобко І.П. Фінансове право: Конспект лекцій. – Х.: ХІФ УДУФМТ, 2008. – 168 с.

1. Порядок установлення податків та їх класифікація.

Фізичні особи сплачують такі види податків:

1) загальнодержавні

-збір за першу реєстрацію транспортних засобів (колісних автомобілів і тракторів, суден, літаків, вертольотів- за кг максимальної злітної маси);

- податок на доходи фізичних осіб;

-плата за землю

2) місцеві податки

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (не введений в дію)

- туристичний збір

Основним видом податків, який сплачується фізичними особами є податок на доходи фізичних осіб.

2. Поняття й ознаки податків.

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Податки - це насамперед безумовні і нецільові платежі, після їх надходження до бюджетів неможливо простежити використання цих коштів, та й не потрібно. Щодо зборів картина інша: ці надходження потрібні для фінансування певних заходів, мають чітке цільове призначення. Тому можна порушувати питання про нецільове використання коштів (може навіть іти мова про самостійний склад правопорушення).

Платник податків не має права розпоряджатися на свій розсуд тією частиною свого майна, яка у вигляді визначеної грошової суми підлягає внесенню до бюджету, і зобов’язаний регулярно перераховувати цю суму на користь держави.

Ознаки податків:

1. Податок - це вид платежу, закріплений актом органу державної влади. Право парламенту затверджувати податок є вираженням права народу погоджуватися на сплату податку’. Однак це не означає, що згоден з цим кожний конкретний член суспільства чи навіть певна група.

2. однобічність -З першою ознакою безпосередньо пов’язана ознака індивідуальної безвідплатності, чи однобічного характеру встановлення податку. В основу цієї ознаки покладено однобічний рух коштів від платника до держави.

3. Загальність використання- Нецільовий характер податкового платежу означає надходження його у фонди, що акумулюються державою і використовуються на задоволення державних потреб.

4. Безумовний характер – ця ознака податку є продовженням попередньої ознаки й означає сплату податку, не пов’язану з жодними зустрічними діями, привілеями з боку держави.

5. Розподіл за бюджетами -Платіж надходить до бюджету відповідного рівня чи цільового фонду.

6. Обов’язковий характер податкового вилучення - забезпечує нагромадження коштів у доходній частині бюджету. Це є основою закріплення на конституційному рівні сплати податків як першочергового обов’язку громадян.

7. Безповоротний характер податку - ймовірно, не потребує особливих коментарів, хоча варто звернути увагу на один аспект. У кінцевому підсумку платник одержує віддачу від внесених ним податків, коли держава задовольняє суспільні потреби, в яких зацікавлене суспільство і кожен його індивід (охорона суспільного порядку, охорона здоров’я тощо), і в цьому значенні податки начебто повертаються до платника.

8. Грошова форма платежу- Внесення податку до бюджету відбувається в грошовій формі.

9. Примусовий характер стягнення

10. Здійснення контролю податковими органами.

Центральний орган державної податкової служби формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків.

Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків бо серія та номер паспорта використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі:

1. виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов'язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи;

2. укладення цивільно-правових договорів, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки щодо сплати податків і зборів; 3. відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, а також у розрахункових документах під час здійснення фізичними особами безготівкових розрахунків;

4. заповнення фізичними особами, митних декларацій під час перетину митного кордону України;

5. сплати фізичними особами податків і зборів;

.6. проведення державної реєстрації фізичних осіб - підприємців або видачі таким особам спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на провадження деяких видів господарської діяльності, а також реєстрації незалежної професійної діяльності;

7. реєстрації майна та інших активів фізичних осіб, що є об'єктом оподаткування, або прав на нього;

8. подання органам державної податкової служби декларацій про доходи, майно та інші активи;

9. реєстрації транспортних засобів, що переходять у власність фізичних осіб;

10. оформлення фізичним особам пільг, субсидій та інших соціальних виплат з державних цільових фондів.