4. Державні інструменти грошового ринку: казначейські векселі, облігації державної позики.

Завданням ринку державних цінних паперів є оптимальне забезпечення потреб державного бюджету. Кошти, отримані від продажу боргових зобов'язань, емітованих центральним урядом, надходять до державного бюджету. Кошти від реалізації облігацій, випущених місцевими органами влади, надхо­дять до місцевих бюджетів. Державні облігації, казначейські зобов'язання, казначейські векселі, інші державні боргові зобов'язання емітуються центральними урядами та місцевими органами влади з метою мобілізації грошових ресурсів для:

• неінфляційного фінансування бюджетного дефіциту;

• виплати доходу та погашення боргових зобов'я­зань попередніх випусків;

• фінансування цільових програм;

• згладжування нерівномірності надходження податкових платежів;

• забезпечення касового виконання державного бюджету тощо.

Випуск короткострокових державних боргових зобов'язань може також бути використаний для згладжування нерівномірностей у надходженні податкових платежів, що є однією з причин касової незбалансованості бюджету.

Основними джерелами погашення державних позик є:

• доходи від вкладення залучених за допомогою державних по­зик коштів у інвестиційні проекти в різні галузі економіки;

• додаткові надходження від сплати податків;

• кошти, отримані від зменшення видатків;

• емісія грошей;

• кошти, залучені від випуску нових держаних зобов'язань.

Державні облігації задовольняють вимоги надійності, стабільності й ліквідності. Вони вважаються найнадійнішим видом цінних паперів, оскільки вважається, що держава га­рантує виконання своїх зобов'язань за випущеними нею облі­гаціями усім своїм майном.

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Випуск їх здійснює Міністерство фінан­сів, яке одночасно виступає гарантом їх своєчасного погашення. Гене­ральним агентом уряду з розміщення ОВДП виступає Національний банк України. Облігації існують у вигляді електронних записів на відповідних електронних рахунках у системі електронного обігу цін­них паперів. Кожний випуск облігацій оформляється глобальним сер­тифікатом, який зберігається в Національному банку. Первинне роз­міщення облігацій відбувається на аукціонах, що проводяться через комп'ютерну систему. В аукціонах беруть участь Національний банк та комерційні банки, які виступають від свого імені або за доручен­ням клієнтів, у тому числі нерезидентів.

Розміщення державних облігацій здійснюється на добровільних засадах серед юридичних осіб. Випуск державних облігацій вважа­ється таким, що відбувся, якщо у період розміщення продано не менш як 20% кількості облігацій, передбаченої до випуску. Національний банк має право здійснювати додаткове розміщення державних об­лігацій, не реалізованих у встановлений період розміщення.

Облігації державної зовнішньої позики (ОДЗП )— це цінні папери, що розміщу­ються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджу­ють зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випус­ку облігацій. Вони можуть деномінуватися у конвертованій іноземній валюті, випускатися процентними, дисконтними, можуть бути як імен­ними, так і на пред'явника, з вільним або обмеженим колом обігу.

Облігації зовнішніх державних позик України оплачуються ви­ключно в конвертованій іноземній валюті відповідно до умов їх ви­пуску. Емітентом облігацій є держава в особі Міністерства фінансів України. Грошові кошти, одержані від розміщення облігацій, надхо­дять виключно до Державного бюджету України.

Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик Украї­ни в межах передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік приймається Кабінетом Міністрів України.

Первинне розміщення, обслуговування та погашення ОЗДП здійснює Міністерство фінансів України. З цією метою Міністерство фінансів України може залучати бан­ки, інвестиційні компанії тощо. Виплата доходів і пога­шення облігацій зовнішніх державних позик України здійснюються виключно за грошові кошти або за інші облігації державних позик.

Казначейські зобов’язання – державні цінні папери, що випускаються на пред’явника і розповсюджуються на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу шляхом нарахування щорічно процентів до вартості номіналу. Випускаються різних номіналів на термін до 1 року (кстр.), від 1 до 5 років (сстр.) і від 5 до 10 років та більше (дстр.)

Казначейські бони – довгострокові державні зобов’язання, випущені на термін від 5 до 10 і більше років, як правило, на пред’явника, реалізуються в основному серед населення за номінальною вартістю, відсотки виплачуються за купонами.

Казначейські ноти – середньострокові державні зобов’язання, які випускаються на пред’явника.

Казначейські векселі – державні цінні папери, які представляють собою короткострокові грошові зобов’язання і випускаються на термін від 3 до 12 місяців. Випускаються на пред’явника і розповсюджуються серед банків чи інших юридичних осіб, вони продаються з дисконтом. Можуть використовуватись для застави, погашення кредиторської заборгованості, продажу юридичним особам – резидентам України, зарахування у сплату податків. Казначейські векселі випускаються з вексельними сумами 5000 та 10000 гривень. Погашення казначейських векселів здійснюється Головним управлінням Державного казначейства.

Місцевими органами влади емітуються муніципальні облігації з різними термінами обігу — від кількох місяців до десятків років. Облігації місцевих позик випускають­ся в документарній формі на пред'явника або у бездокументарній формі, можуть бути процентними та безпроцентними. Процентні виплати часто встановлюються на рівні 70% від середньої облікової ставки Національного банку України за період обігу облігацій. Джерелом погашення облігацій не можуть бути кошти від випуску нових позик. Крім того, максимальний розмір сумарної вар­тості випусків облігацій місцевої позики не має перевищувати 30% дохідної частини бюджету емітента за попередній рік. Випуск об­лігацій місцевої позики обов'язково здійснюється із зазначенням мети випуску.

Генеральними агентами місцевих позик переважно виступають ко­мерційні банки. Вони, як правило, здійснюють діяльність з обслугову­вання ринку облігацій: їх продаж, погашення, взаємовідносини з тре­тіми особами. Кошти місцевих позик спрямовуються на програми ста­білізації економіки та соціально-економічний розвиток міст та облас­тей. Поряд зі звичайними проводяться транспортні та житлові позики, призначені для залучення коштів юридичних та фізичних осіб з метою інвестування в житлове будівництво та на розвиток інфраструктури. Власниками місцевих облігацій можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Власниками муніципальних облігацій (якщо це не жит­лові позики) переважно є юридичні особи.

Середньо- та довгострокові муніципальні облігації забезпечують фінансування проектів, пов'язаних з будівництвом житла, об'єктів соціально-культурної сфери, доріг. Короткострокові муніципальні облігації іноді називають комерційними паперами, які не оподатко­вуються. Забезпеченням муніципальних облігацій є місцеві податки та доходи від реалізації проектів. Муніципальні облігації вважаються більш ризиковими, ніж цінні папери, випущені центральними орга­нами влади. Вони мають відповідні рейтинги, які визначаються про­відними рейтинговими агентствами.