Лекція 7 Тема: Людина і культура.

П Л А Н.

1. Виникнення поняття культури.

2. Сутність та основні функції культури.

3. Поняття матеріальної культури.

4. Поняття та особливості духовної культури.

5. Поняття масової культури.

6. Національне і загальнолюдське в культурі. Спадкоємність, традиції й новаторство в культурі.

7. Культура і цивілізація.

8. Гуманізм як суспільне явище.

1. Виникнення поняття культури.

У питанні виникнення поняття «культура» існує 2 найбільш загальних підходи.

Першому з них можна було б дати назву філософського та «історико-еволюціонного». Такий підхід зорієнтований на аналіз історичного накопичувального процесу розвитку філософської думки в пнятті сутності будь-яких явищ.

Другому підходові можна було б дати умовну назву «конструктивістський». В науках, які вивчають людину та суспільство, він поширився в зв’язку з виникненням більш спеціалізованих наук (політ. соціологія, соціологія культури і т.д.). Вузько аспектний науковий розгляд явищ потребував попереднього створення дуже чітких за смислом понять. Тобто, поняття було не результатом пізнання, а його початком.

Отже, слово і поняття «культура» є одним з найбільш розповсюджених і популярних у мові гуманітарних і суспільних наук.

Щодо трактування витоків виникнення поняття «культура», то можна зазначити, що в перекладі з латини культура означає опрацювання, оброблення ґрунту, виховання, облагороджування. Варто відзначити, що в сучасній літературі немає єдиної думки щодо виникнення поняття «культура».

Історично рубіжним в становленні теорії культури, виникненні наукового поняття «культура» можна визнати кінець 18 – першу половину 19 ст.

Більш узагальнений варіант класифікації понять «культура», представлений у сучасній літературі:

• Діяльнісний підхід – інтерпретує культуру як специфічний людський засіб життєдіяльності;

• Ціннісний підхід – припускає розуміння культури як сукупності цінностей, як продукт духовної діяльності людей, представлений ідеалами, які мають значення для співтовариств людей.

• Структуралістський підхід – розглядає культуру як сукупність «культурних зразків» та інститутів ( звичаї, традиції, шлюб, сім»я) як регуляторів поведінки людини.

• Семіотичний підхід – підкреслює комунікативну природу культури, як сукупності символів і механізмів спілкування людей за допомогою знакових систем для передачі накопиченого досвіду.

2. Сутність та основні функції культури.

Культура – це специфічна (неприродна і генетично не успадкована) сукупність способів та форм відтворення і розвитку людської життєдіяльності, яка представлена процесами і продуктами матеріальної та духовної праці, системою цінностей, знань, норм та інститутів, що регулюють поведінку та особливості спілкування індивідів і груп, їх ставлення до природи, один до одного і до самих себе.

Ознаки культури:

1. культура є суспільним явищем;

2. Культура є явищем історичним (змінюється протягом історії людства, успадковується поколіннями;

3. культура має ціннісну природу (її буття – це система цінностей);

4. хоча культура – це єдине ціле, але вона завжди має безліч різноманітних проявів.

Основні функції культури:

1. Соціалізація. Це процес формування людської особистості на основі спілкування, виховання та навчання, засвоєння людиною певних соц. ролей, способів діяльності та поведінки, що створює людину як соціальну істоту.

2. Комунікативна. Полягає в тому, що культура за допомогою знаків і символів, норм та правил, створює простір людського спілкування, встановлює стандарти комунікації між ними.

3. Регулятивна. Полягає в тому, що культура як система цінностей, норм та правил людського співіснування регулює поведінку індивідів, стримуючи їх дії у межах соціально необхідного для збереження соціуму в цілому.

4. Пізнавальна. Полягає в тому, що культура становить процес всебічного пізнання світу, накопичення та передачі інформації.

5. Інтегративна. Полягає в тому, що культура як діяльність із створення матеріальних та духовних цінностей здійснюється колективно, інтегрує людей в соціально-історично необхідні для цього групи.

6. Ціннісно-орієнтаційна. Існуючі в культурі цінності, норми, знання, ідеали становлять систему орієнтирів, стандартів та мети життя людей.