Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 1_1.1_Основи економ_чної єдност_ св_ту.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.08.2019
Размер:
146.94 Кб
Скачать

11

Тема 1. Середовище формування стратегій розвитку

1.1. Основи економічної єдності світу

План

  1. Поняття й сутність економічної єдності світу

  2. Основні рушійні сили єдності світової економічної системи

  3. Основні теорії економічної єдності світу

 

1. Поняття й сутність економічної єдності світу

Положення про матеріальну єдність світу є загальноприйнятим. Воно випливає із єдності й вічності матерії як об'єктивної реальності. Матерія є тією першоосновою, субстанцією, що поєднує все суще в єдине ціле. Матеріальна єдність поширюється на Всесвіт в цілому, Галактику, планету Земля. Фізична цілісність світу виявляється також в існуванні єдиної теорії поля в результаті сильних, слабких і електромагнітних взаємодій. Про економічну єдність можна говорити лише в планетарному масштабі, його передумови формувалися протягом тисячоріч і тільки зараз, на початку XXI ст., прорисовуються обриси цього синтезу.

Генезис економічної єдності світу охоплює три великих періоди, які відповідають трьом епохам розвитку людських цивілізацій: аграрної, індустріальної й постіндустріальної (ноосферно - космічної).

Генезис (генез), походження, виникнення; у широкому розумінні момент зародження й наступний процес розвитку, який сприяв до появи певного стану, виду, явища

Ноосфера ( від гр. "ноос" - розум і "сфера" - куля) - якісно новий стан біосфери Землі (його перебудова) і навколоземного простору (а отже й нова оболонка Землі), що формується під впливом розумової й фізичної діяльності людства ( так, що її можна протипоставити з могутніми природними геологічними процесами) в інтересах мислячої істоти як єдиного цілого. Термін "Н." ввели в науковий оберт французькі вчені Э. Леру й П. Тейяр де Шерден.

На думку В. Вернадського, поняття "Н." означає такий стан біосфери (оболонки Землі, у межах якої існує живий світ разом з людиною, діалектична єдність екосистеми), в " якому повинні виявлятися розум і керована ним робота людини як нова геологічна сила, якої не було раніше на планеті".

Найважливіша екосистема біосфери - людини, яка в процесі своєї діяльності вступає в активні відносини із природою, формуючи систему "суспільство - природа". Біосфера є сферою взаємодії живої й неживої природи. Маса біосфери - 0,05 маси Землі. Термін "біосфера" належить австрійському вченому Э. Зюссу.

На теперішньому етапі формується економічний базис єдиної світової цивілізації. Матеріальні підстави цього всесвітньо-історичного процесу створюються в сфері виробництва, в умовах і формах економічного життя людства.

Головною детермінантою (детермінант - від лат. determinans - визначальний, те ж, що й визначити) зближення економічних форм життя народів і держав є новітні ресурси, які визначають організаційно-господарські способи функціонування економік різних країн. Глибинною основою даного процесу є зміни у власності на засоби виробництва й глобалізація економічних процесів. У наш час відбувається всебічна соціалізація власності, з одного боку, і з іншого боку - дематеріалізація на базі інформатизації, інтелектуалізації виробництва. І соціалізація, і дематеріалізація, хоча в різній мірі, охоплюють всі країни світу. Відбувається також поступове структурне зближення національних господарств і адаптування їх галузевих і міжгалузевих структур за найважливішими загальекономічними пропорціями. Триває процес зближення структури зайнятого населення, його професійно-освітнього складу й ін.  Разом з тим залишається досить чітким розподіл країн світу на центр і периферію Процес всебічного зближення в сфері виробництва, науково-технологічної діяльності і послуг обумовлений посиленням дії загальцивілізаційних законів і закономірностей, які охоплюють також сферу політики, ідеології, культури.

Діяльність людини - закономірний етап еволюції біосфери, неминучості його трансформації в ноосфері, вирішальним фактором якої є перетворююча роль науки й соціально організованої роботи людства.

Такій неминучості вчені дали назву "закон Вернадського". Найбільш логічна назва сфери взаємодії людини із природою щодо технологічного способу виробництва - біотехносфера; щодо взаємодії людини й природи - антропосфера; щодо взаємодії суспільства й природи - соціосфера.