5. Наука та наукові відкриття китайців

Засновником китайської філології став Дун Чжуншу. Завдяки йому було створено перший вищий навчальний заклад в історії Китаю – “Тайсюе” (“Університет”). У ньому викладали 5 докторів, а навчались 50 студентів. Кожен з викладачів знався на одній із книг “П’ятикнижжя”.

Творцем історичної науки вважається Сима Нянь. Він написав твір “Історичні записки”, у якому зробив спробу описати хід історії Китаю за тисячолітній період. У творі вчений зробив висновок, який став для нього фатальним: усе мінливе: не тільки культура і господарства, а й правлячі династії. За цей висновок вченого присудили до страти, яку згодом замінили кастрацією.

Медицина була у Китаї на важливому місці. Тут прославився лікар-хірург Бянь Цао. Вінробив операції під наркозом, використовуючи для цього спеціальний напій. У своєму творі “Книга про важке” він описав багато хворобі методів їх лікування. Також розробив учення про пульс і терапію.

У Китаї вперше у світі застосували такий метод лікування, як голковколювання, припікання і масаж. Надзвичайно популярним у Стародавньому Китаї був метод лікування за допомогою кореня женьшеню. Китайці стали лідерами у застосуванні лікування наркотиками.

У галузі математики китайськими досягненнями були використання десяткових дробів, обчислення числа π, відкриття методу розв’язання рівнянь з двома і трьома невідомими. Усі знання з математики вміщувались у праці “Математика у дев’яти розділах”.

Давні китайці були досвідченими астрономами. Вони вміли вираховувати дати затемнення Сонця, вели спостереження за плямами на ньому, склали в основних рисах місячний календар, перший у світі зоряний каталог на 800 світил, фіксували появу комети Галлея, вирахували, що тривалість року становить 365,25 дня.

У Китаї зародилась традиція біологічного захисту рослин. Є описи методів використання одних комах для боротьби з іншими.

Китай – батьківщина шовку. Його виробництво почалося понад 2 тисячі років тому. Шовк більше ніде не вироблявся. Його виготовляли з коконів шовкопрядів. Шовк був такий тонкий, що сукня з нього легко проходила крізь перстень. Виробництво шовку китайці тримали у великій таємниці. Вони торгували ним з іншими країнами. У 1 столітті до нашої ери його експортували навіть у Римську імперію. Цьому сприяв Великий шовковий шлях, прокладений через гори, степи і пустелі у 2 столітті до нашої ери. Китайці експортували ним напівдорогоцінне коштовне каміння (нефрит), фарфор і прянощі.

У Китаї зародилась культура чаю. Китайці першими навчились вирощувати чайні кущі та готувати чай. У давнину пиття чаю було своєрідним ритуалом.

Шовк дуже цінувався. За наказом імператора одяг із шовку мали право носити лише знатні та багаті люди.

Китайцям належить багато технічних винаходів: компас (3ст.до н.е.), спідометр (3ст.до н.е.), фарфор, глобус, сейсмограф, румпель (підойма на судні для повертання руля), багатоярусні мачти, стремена, які допомагали триматись у сідлі. На межі нашої ери у Китаї з’явився водяний млин і насос, який піднімав воду на поверхню.

Велике значення для розвитку культури мало винайдення паперу. Спочатку матеріалом для письма служили кістки тварин, панцирі черепах, бронзові та кам’яні посудини, нефритові дощечки. Тексти на них вирізали металевими інструментами. У 1ст.до н.е. почали використовувати бамбукові і дерев’яні дощечки. У верхньому краї дощечок робили дірки і зв’язували їх разом шовковим чи шкіряним шнурком.

З появою шовку китайці довго писали на ньому(з 3ст.до н.е.), використовуючи натуральні фарби. Але це було дуже дорого.

Згодом китайці винайшли книгодрукування (6-8ст.) і порох (10ст. н.е.), а у 10ст – механічний годинник. У Китаї також винайшли гармату.

У 105 р. н.е. винайшли папір. Його варили з кори дерев, ганчірок, коноплі. Автором цього винаходу став чиновник Цай Лунь. Приблизно тоді ж винайшли туш.

Широко відомі китайські монументальні споруди – Великий канал та Велика китайська стіна.

Велика китайська стіна є грандіозним пам’ятником оборонної архітектури. Його будівництво почалося у 214 році до н.е. імператором Цінь Шіхуанді і тривало з перервами понад тисячу років. Його будівництво було спрямоване насамперед на охорону, захист зовнішніх кордонів імперії від кочовників з Півночі.

Мур мав довжину 4000км, за іншими даними – 6700км, висоту – 9м, ширину – від 5 до 8м. По гребеню муру одночасно могло проїхати 5 вершників. Вздовж муру було споруджено 60000 сторожових веж. Цю споруду в давнину називали “восьмим чудом світу”. Вона частково збереглася до нашого часу і залишається найбільшим творінням рук людських. Її видно навіть з Місяця.

Інша грандіозна споруда – Великий канал. Він з’єднав Пекін з Ханчжоу. Це найбільший у світі канал. Його будівництво почалося у 6ст.до н.е. і тривало майже 2 тисячі років. Довжина споруди понад 1800км, а ширина – від 15 до 350м. Канал має численні пристрої для перекачування та очищення води.

З розповсюдженням буддизму було побудовано багато храмів. Храми зазнали впливу індійських традицій. Вони або висікались у скелях, або мали вигляд пагод – традиційних храмів.