- •Доходи населення і рівень життя
- •3.1. Вартість робочої сили та її структура
- •3.2. Доходи населення і джерела їх формування
- •Структура грошових доходів населення україни (1992—2001 рр.), %
- •Структура споживчих витрат населення (за даними вибіркового обстеження домогосподарств (1992—2001 рр.), %
- •3.3. Диференціація доходів населення
- •Структура прожиткового мінімуму за соціально-демографічними групами в середньому в україні в 2001 р., %
- •3.4. Поняття і показники рівня життя
- •Контрольні запитання та завдання
- •Внутрішній ринок праці. Управління персоналом
- •4.1. Поняття, принципи, структура управління персоналом
- •4.2. Планування персоналу
- •4.3. Розвиток персоналу
- •4.4. Оцінювання персоналу
- •Контрольні запитання та завдання
Структура споживчих витрат населення (за даними вибіркового обстеження домогосподарств (1992—2001 рр.), %
Показник |
1992 |
1995 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
|
У тому числі |
Споживчі витрати, всього |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
Продукти харчування |
47,6 |
52,0 |
53,4 |
54,1 |
55,1 |
55,9 |
|
Непродовольчі товари |
40,6 |
31,8 |
30,1 |
28,9 |
27,3 |
27,2 |
|
Алкогольні напої |
4,0 |
2,5 |
2,4 |
2,3 |
2,4 |
2,1 |
|
Оплата послуг |
7,8 |
13,7 |
14,1 |
14,7 |
14,8 |
14,8 |
Дані таблиці відображають зростання витрат на харчування, зниження витрат на непродовольчі товари, збільшення оплати послуг, що, у свою чергу, свідчить про те, що населення стає біднішим.
Залежно від джерел формування доходи можуть бути трудові і нетрудові.
За визначенням МОП, трудовий дохід — це дохід, який отримує працівник у результаті своєї економічної діяльності як наймана робоча сила або у разі самостійної зайнятості. Слід розрізняти також трудові доходи від основної роботи за наймом і доходи від вторинної зайнятості.
Нетрудові доходи являють собою надходження від діяльності, що ведеться з відхиленнями від чинних у державі правових норм, норм моралі та поведінки громадян.
У сучасних умовах значна частина доходів є прихованими. Вони пов’язані з тіньовою економікою, що являє собою приховану економічну діяльність. До неї відносять:
види економічної діяльності, що не є незаконним бізнесом, проте в них приховуються або зменшуються доходи, тобто не відображаються певні виконані роботи, здійснюється недокументоване наймання працівників, знижується величина заробітної плати з метою ухилення від податків, податків за соціальним забезпеченням та інших зобов’язань;
неформальна економічна діяльність, яка належить до законних видів діяльності або ведеться некорпоративними підприємствами, тобто підприємствами, що належать окремим особам, домашнім господарствам, котрі не оформлюються як особи, що ведуть економічну діяльність;
нелегальна діяльність, яка охоплює незаконні види виробництва та послуг і підпадає під кримінальну відповідальність (виробництво і продаж наркотиків, контрабанда).
Окрім того, до прихованих доходів відносять доходи осіб, які ведуть незареєстровану індивідуальну підприємницьку діяльність (доходи від виробництва продукції для продажу в особистих підсобних господарствах, продаж товарів приватними особами на ринках, від послуг з будівництва, що здійснюється неформальними бригадами, юридичних послуг, послуг з ремонту одягу, взуття, побутової техніки, індивідуальних послуг у сфері освіти і культури тощо).
Залежно від циклів життєдіяльності людини розрізняють доходи, які отримуються:
до участі в праці (до працездатного віку);
від участі в трудовій, підприємницькій, громадській діяльності;
тимчасово непрацюючими (безробітні, переселенці тощо);
після завершення трудової діяльності (пенсіонери).
За допомогою такої класифікації можна простежити, якою мірою людина як член суспільства забезпечена доходами і соціально захищена на всіх стадіях свого життя.
Співвідношення між різними джерелами і видами дохо- дів не постійне. Воно змінюється під дією багатьох факторів, набір яких неоднаковий для різних груп населення і на різних рівнях.