- •Доходи населення і рівень життя
- •3.1. Вартість робочої сили та її структура
- •3.2. Доходи населення і джерела їх формування
- •Структура грошових доходів населення україни (1992—2001 рр.), %
- •Структура споживчих витрат населення (за даними вибіркового обстеження домогосподарств (1992—2001 рр.), %
- •3.3. Диференціація доходів населення
- •Структура прожиткового мінімуму за соціально-демографічними групами в середньому в україні в 2001 р., %
- •3.4. Поняття і показники рівня життя
- •Контрольні запитання та завдання
- •Внутрішній ринок праці. Управління персоналом
- •4.1. Поняття, принципи, структура управління персоналом
- •4.2. Планування персоналу
- •4.3. Розвиток персоналу
- •4.4. Оцінювання персоналу
- •Контрольні запитання та завдання
Структура прожиткового мінімуму за соціально-демографічними групами в середньому в україні в 2001 р., %
Статті витрат |
На душу населення |
Соціально-демографічні групи |
|||
Працездатне населення |
Пенсіонери |
Діти |
|||
0—6 років |
7—15 років |
||||
Харчування |
68,3 |
61,6 |
82,9 |
74,5 |
73,4 |
Непродовольчі товари |
19,1 |
21,4 |
10,0 |
18,9 |
19,8 |
Послуги |
7,4 |
8,9 |
7,1 |
6,6 |
6,8 |
Податки та інші платежі |
5,2 |
8,1 |
— |
— |
— |
Разом |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
Більш правомірною та науково обґрунтованою категорією є мінімальний споживчий бюджет (МСБ), що забезпечує нормальне відтворення робочої сили працездатних і нормальну життєдіяльність непрацездатних громадян.
МСБ — це законодавчо встановлена в державі середньодушова місячна вартість набору продуктів харчування, непродовольчих товарів, оплати необхідних послуг, ліків, предметів побуту, в тому числі й довготривалого користування, задоволення в установлених межах культурних потреб, розрахованих на підставі науково обґрунтованих норм і нормативів з урахуванням національних особливостей. Для України розрахунок вартості такого бюджету вперше здійснювався в 1991 р. для 13 статево-вікових груп. Цей показник відображає нижню межу ціни робочої сили, що дає змогу підтримувати здоров’я і працездатність людини на нормальному рівні, котрий відповідає вимогам фізіології.
Розрахунки прожиткового мінімуму доцільно здійснювати не тільки в середньому на душу населення або сім’ю, а й окремо для працездатних громадян, дітей до 6-ти років, підлітків 7—15-ти років, пенсіонерів. Це дає змогу диференційовано оцінювати вартість відтворення, а відтак визначати мінімально необхідні рів- ні доходів для різних за складом типів сімей: подружньої пари з дітьми і без дітей, одиноких працівників, неповних сімей, пен- сіонерів.
Так, для проживаючих у сім’ї середньодушові споживчі втрати нижчі, ніж у одинокої людини за рахунок зменшення плати за житло, купівлі непродовольчих товарів і товарів тривалого використання.
У сім’ї, яка складається з чотирьох дорослих членів, споживчі витрати знижуються, як правило, приблизно на 10 %. Прожитковий мінімум для одинокого пенсіонера приблизно вищий на 10—15 %, ніж у того, який живе в сім’ї.
На життєвий рівень населення негативно впливає інфляція. Тому в умовах інфляційних процесів розбалансованості ринку товарів і послуг, порушення народногосподарських пропорцій в економіці важлива роль належить державі щодо регулювання доходів населення, тобто індексація всіх видів доходів з метою компенсації збитків населення від зростання споживчих цін.
В Україні у квітні 1997 р. було ухвалено закон, який передбачає індексацію доходів населення за інфляції більше 5 % .
Завдання подальшого підвищення народного добробуту, розроблення концепції рівня (якості) життя пов’язані з необхідністю визначення раціонального споживчого бюджету, з допомогою якого визначаються структура і розмір доходів, необхідних для задоволення потреб відповідно до науково розрахованих раціональних норм.
Визначення раціональних норм і раціонального бюджету ґрунтується на принципі повного задоволення розумних потреб людини без прив’язки його до певних строків. При цьому необхідно враховувати реальні обсяги виробництва і послуг, що можуть бути досягнуті в перспективі. Досягнення рівня споживання на душу населення, відповідного раціональним нормам споживання, дасть змогу виконати завдання формування середнього класу в країні.