Висновки до розділу I

Ми вивчили організацію планово-економічної роботи в державі, закріпили і поглибили теоретичні знання.

Також ми зробили аналіз таких таблиць:

• ВВП і випуск товарів і послуг в Україні;

• Структура випуску товарів та послуг і валової доданої вартості;

• ВВП за доходами;

• ВВП за категоріями використання;

• Кінцеві споживчі витрати;

• Валовий національний дохід;

• Доходи і витрати державного бюджету та населення.

Таким чином з’ясували, що в результаті аналізу таблиці «ВВП і випуск товарів і послуг» випуск товарів і послуг збільшився на 41,8 % а валова додана вартість збільшилася на 38,98 %. За 2011-2009 рр. можна спостерігати збільшення національного доходу на 78778 млн. грн. або на 42, 55 %.

За 2010 – 2011рр. також можна спостерігати збільшення доходів держбюджету, загальна їх сума зросла на 26469175,3 тис. грн. або на 10,38%.

Зміни ВВП та національного доходу в Україні за аналізований період показали зростання обсягів ВВП і національного доходу, що свідчить про сприятливу ситуацію, яка склалася в країні для діяльності підприємств хоча інфляційні процеси її ускладнюють.

Розділ 2. Функціонування фінансів на рівні суб’єктів господарювання

2.1. Організація фінансової роботи на підприємстві.

Фінансова робота – це система економічних заходів спрямованих на визначення обсягів фінансових ресурсів необхідних для забезпечення виконання планів виробничого і соціального розвитку, а також для забезпечення контролю за цільовим використанням фінансових ресурсів.

Основні принципи організації фінансової роботи:

1. Забезпечення фінансової незалежності. Це ситуація, коли суб’єкт господарювання має право самостійно визначати предмет своєї діяльності та всі напрямки розподілу і використання власних коштів.

2. Принцип самоокупності та самофінансування.

3. Реальна економічна відповідальність за своїми зобов’язаннями передбачає відповідальність підприємства перед всіма суб’єктами господарювання за своїми зобов’язаннями і ця відповідальність є настільки значною, що в разі невиконання фінансових зобов’язань в трьохмісячний термін з дати їх виникнення проти підприємства може бути порушена справа про банкрутство.

4. Зацікавленість підприємства в результатах своєї діяльності, тобто фінансова робота має бути спрямована на максимальне отримання прибутку.

5. Формування системи фінансових фондів та резервів (статусного фонду, амортизаційного, фонду оплати праці, фонду розвитку, фонду споживання, резервного фонду, резерву сумнівних боргів).

Завдання фінансової роботи на підприємстві:

1. Планування річних бюджетів основної діяльності, капітальних вкладень та аналіз їх виконання.

2. Визначення та розробка політики фінансування господарської діяльності та забезпечення її реалізації.

3. Визначення інвестиційної політики підприємства.

4. Визначення і розробка кредитної політики підприємства.

5. Забезпечення своєчасного виконання зобов’язань перед бюджетом і позабюджетними фондами, перед банківськими установами, перед постачальниками, перед страховими компаніями, перед працівниками.

6. Пошук шляхів збільшення прибутку і рентабельності виробництва.

7. Контроль за збереженням і використанням оборотних активів і розробка заходів з прискорення їх оборотності.

8. Організація аудиторської перевірки з метою здійснення контролю за раціональним і цільовим використання фінансових ресурсів.

9. Здійснення управління активами та капіталом підприємства.

Фінансова робота на підприємстві включає (напрямки):

1. Фінансове планування і прогнозування.

2. Оперативну фінансову роботу

3. Аналіз і контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Фінансове планування передбачає складання фінансових планів, в яких з одного боку визначається загальна потреба підприємства у грошових засобах для забезпечення нормального виробничого процесу, а з другого боку – вказується реальна можливість отримання грошових засобів.

Фінансове планування передбачає:

1. Визначення розмірів виручки від реалізації продукції. Для цього на підставі маркетингових досліджень уточнюють:

   1. Питання асортименту та кількості виробництва товарів.

   2. Напрями використання виробленої продукції і каналу реалізації

   3. Можливість укладання договорів із покупцями і споживачами.

   4. Встановлюють обсяги та джерела фінансових ресурсів, необхідних для інвестування у виробництво і реалізації продукції.

2. Визначення витрат на виробництво і реалізацію продукції.

3. Визначення кінцевих результатів діяльності (прибутку діяльності підприємства).

4. Розподіл отриманих доходів та прибутку за відповідними напрямками, починаючи з першочергових платежів до бюджету (на розширене відтворення, соціальний розвиток, матеріальне стимулювання, тощо).

5. Визначення оптимальної потреби в оборотних активах. Процес виробництва відбувається в певній технологічній послідовності, коли безперервно повторюються три стадії кругообігу капіталу: придбання сировини, виробництво товарів та їх реалізація. Потреба у фінансових ресурсах виникає на кожній з цих стадій, а тому фінансова служба повинна оптимально перерозподілити фінансові ресурси між стадіями кругообігу. Саме тому важливим є визначення оптимальної потреби в оборотних коштах, яка б забезпечувала мінімально необхідні розміри по кожній статті нормованих оборотних коштів (виробничих запасів, незавершеного виробництва, залишків готової продукції, витрат майбутніх періодів).

6. Фінансове забезпечення капітальних вкладень та капітальних ремонтів. Фінансова служба повинна чітко спланувати власні джерела фінансування капітальних вкладень (це амортизаційні відрахування та прибуток) та залучені кошти, які можна отримати від емісії цінних паперів та від банківських кредитних установ (довгострокові кредити).

7. Складання балансу доходів і витрат.

8. Складання кошторисів з утримання дитячих закладів, підготовки кадрів, фондів економічного стимулювання та спеціального призначення.

9. Розробка і здійснення заходів спрямованих на збільшення грошових доходів та підвищення ефективності виробництва.

Фінансове планування реалізується через перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план складається у формі балансових доходів і витрат. Оперативний у формі платіжного календаря.

Оперативна фінансова робота передбачає:

1. Своєчасність оформлення продукції, яка продається і стягнення оплати за неї з покупців.

2. Стягнення простроченої дебіторської заборгованості.

3. Отримання коштів в порядку відшкодування за загибле майно.

4. Отримання кредитів банку та коштів на оплату праці.

5. Перерахування платежів до бюджету органа страхування, а також в порядку погашення кредитів та відсотків за ними.

6. Проведення розрахунків з постачальниками.

Несвоєчасне і неповне перерахування коштів до бюджету, а також не виконання договірних зобов’язань зумовлює застосування фінансових санкцій. Розмір цих санкцій включаються до інших операційних витрат і впливає на зменшення фінансових результатів підприємства, а тому фінансова служба повинна оперативно вирішувати питання своєчасності здійснення платежів та розрахунків.

Аналіз і контроль за фінансово – господарською діяльністю підприємства передбачає діагностику його фінансового стану і спрямовується на виявлення і мобілізацію внутрішньогосподарських резервів збільшення доходів і зменшення витрат, при цьому аналітична робота передбачає:

1. проведення оцінки фінансового стану підприємства;

2. проведення оцінки та аналізу фінансових результатів та рентабельності.

Оцінюють фінансовий стан, аналізують майновий стан підприємства його ліквідність і платоспроможність, ділову активність, фінансову та ринкову стійкість, а також позицію підприємства на ринку цінних паперів.

Контроль передбачає перевірку, виконання фінансових планів кредитних і касових планів, цільового використання коштів. Такий контроль здійснюється шляхом перевірки своєчасності і повноти проведення фінансово – кредитних операцій, а також стану виконання місячних, квартальних та річних балансів і звітів.

На підприємствах фінансова робота організовується і проводиться спеціальними фінансовими службами, а відповідальність за організацію фінансової роботи несе фінансовий директор фінансового відділу. Крім цього начальник фінансового відділу несе відповідальність:

1. за дотриманням фінансової і кредитної дисципліни.

2. За використання коштів за цільовим призначенням.

3. За забезпеченням ресурсами витрат передбачених фінансовим планом.

4. За виконанням планів отримання прибутку.

На малих підприємствах уся фінансова робота виконується бухгалтерією і контролюється головним бухгалтером та керівниками. Для більш глибокого дослідження фінансової роботи необхідно визначити загальні функціональні обов’язки, права і відповідальність даних посад (див. додаток Посадова інструкція).

2.2 Фінансова звітність суб’єктів господарювання

2.2.1 Бухгалтерський баланс, його структура та аналіз.

Баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Активи – це ресурси контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких призведе до отримання економічних вигід у майбутнє.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому призведе до зменшення ресурсів підприємства.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов’язань.

Розділ I. Необоротні активи включає:

• нематеріальні активи - патенти, авторські права, ліцензії, торгівельні марки, активи нематеріального складу, контрольовані підприємством та оцінені за первісною, залишковою вартістю та сумою зносу.

• незавершене будівництво – це об’єкти незавершеного будівництва, яке здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

• основні засоби – це власні і отримані на умовах фінансового лізингу об’єкти та орендовані цілісні майнові комплекси за первісною та залишковою вартістю та сумою зносу.

• довгострокові біологічні активи – це робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, які обліковуються за первісною та справедливою вартістю.

• довгострокові фінансові інвестиції – це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також інші інвестиції які не можуть бути вільно реалізованими в будь який момент часу.

• окремо виділяють фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі.

• довгострокова дебіторська заборгованість – це заборгованість, яка буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

• відстрочені податкові активи – це сума податку на прибуток, яка підлягає включенню на покриття в наступних періодах і яка виникає внаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки прибутку.

Розділ II. Оборотні активи включають:

• виробничі запаси – це сировина, основні допоміжні матеріали, паливо, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети.

• поточні біологічні активи – це тварини на вирощуванні, птиця, кролі, дорослі тварини вибракувані з основного стада та молодняк тварин.

• незавершене виробництво включає: незавершені роботи та вартість напівфабрикатів власного виробництва.

• готова продукція – це запаси виробів на складі, які пройшли відділ технічного контролю.

• товари – це товари, які придбані підприємством для наступного продажу без суми торгових націнок.

• векселі одержані – це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію, яка забезпечена векселями.

• дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – це заборгованість покупців за надані їм товари, послуги та виконані роботи за первісною та чистою реалізаційною вартістю та резервом сумнівних боргів.

• дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджету – це дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата підприємства за податком та за іншими платежами до бюджету.

• дебіторська заборгованість за виданими авансами – це аванси надані іншим підприємствам у рахунок наступних платежів.

• дебіторська заборгованість з нарахованих доходів – це нараховані дивіденди, відсотки, які підлягають надходженню на підприємство.

• дебіторська заборгованість з внутрішніх розрахунків – це заборгованість пов’язаних сторін та заборгованість по внутрішньовідомчих розрахунках.

• інша поточна дебіторська заборгованість – це заборгованість підзвітних осіб, заборгованість по претензіях по відшкодуванню завданих збитків в тому числі по страхуванню.

• поточні фінансові інвестиції – це фінансові інвестиції на строк, який не перевищує один рік і які можуть бути вільно реалізовані в будь який момент часу. Сюди відносять казначейські векселі, депозитні сертифікати, короткострокові комерційні ринкові папери (боргові).

• грошові кошти та їх еквіваленти – це гроші в касі на рахунках в банках та еквіваленти грошових коштів в іноземній валюті.

• інші необоротні активи – це податковий кредит на який підприємство не набуло права зменшити податкове зобов’язання.

Розділ III. Витрати майбутніх періодів включають: витрати, які мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів але належать до наступних звітних періодів.

Баланс

Актив

Пасив

І. Необоротні активи

ІІ. Оборотні активи

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

ІV. Необоротні активи та групи вибуття

І. Власний капітал

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

ІV. Поточні зобов’язання

V. Доходи майбутніх періодів

В пасиві балансу відображають джерела фінансування майна наведеного в активі балансу. Пасив балансу складається з 5 розділів:

1. Власний капітал включає:

• Статутний капітал по цій статті записується зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників до капіталу підприємства.

• Пайовий капітал формується сума пайових внесків членів спілок

• Додатковий вкладений капітал відображається сума, на яку вартість реалізації випускних акцій перевищує їх номінальну вартість.

• Інший додатковий капітал – записується сума дооцінки необоротних активів, а також вартість необоротних активів безпосередньо отриманих підприємством від юридичних та фізичних осіб

• Резервний капітал – відображає резерви, які створюються на підприємстві відповідно до діючого законодавства за рахунок нерозподіленого прибутку.

• Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку (якщо за результатами року підприємство отримує збиток і не буде покриватися за рахунок коштів резервного капіталу, то він показується за рядком 350 Нерозподілений прибуток (не покритий збиток) у дужках і на цю суму зменшується підсумок першого розділу).

• Неоплачений капітал – показує заборгованість власників за внесками до статутного капіталу.

• Вилучений капітал – відображає фактичну собівартість акцій власної емісії викуплених товариством у його учасників (для подальшого їх акумулювання).

2. Забезпечення наступних витрат і платежів включає:

• Забезпечення виплат персоналу ­ фіксується сума виплат по відпустках та додаткових пенсій.

• Інші забезпечення відображають забезпечення гарантійних зобов’язань на проведення ремонтів.

• Страхові резерви, частка пере страховиків у страхових резервах – заповнюється страховими компаніями і в них фіксується інформація про обсяг створених страхових резервів та вказується частка пере страховиків у страхових резервах.

• Цільове фінансування ­ відображає залишки коштів цільових фондів і цільових надходжень з бюджету та з інших джерел.

3. Довгострокові зобов’язання включає:

• Довгострокові кредити банків – фіксується заборгованість підприємства банківським установам у отриманих від них довгостроковими позиками.

• Інші довгострокові фінансові зобов’язання ­ фіксується довгострокова заборгованість підприємства стосовно зобов’язань, які виникають із залученням позикових коштів, на які перераховуються відсотки.

• Відстрочені податкові зобов’язання – фіксується податок на прибуток, який підлягає сплаті в майбутніх періодах через існування різниці між обліковою і податковою базами оцінки прибутку.

• Інші довгострокові зобов’язання – фіксується розмір довгострокових зобов’язань з оренди, відстрочених податкових платежів та фінансової допомоги.