Тема 7. Четвертий хрестовий похід на схід

(1202 – 1204 ) ТА ЙОГО НАСЛІДКИ

Питання для обговорення:

1. Передумови Четвертого хрестового походу на Схід.

2. Початок походу та перебіг основних подій. Мета учасників та її еволюція.

3. Хрестоносці і Константинополь: тріумф «захисників» і трагедія міста.

4. Наслідки падіння Константинополя та доля Візантії.

Четвертий хрестовий похід (1202-1204) вважають переломним моментом та кризою хрестоносного руху, оскільки уперше жертвою хрестоносців стали християнські держави. Саме причини цього і планується визначити та обговорити на занятті, розглянути еволюцію ідеї хрестоносного руху від Першого хрестового походу.

Розглядаючи перебіг подій походу, зверніть увагу на кількісний, соціальний, етнічний склад учасників, регіони формування армій хрестоносців, шляхи їх пересування. Які чинники зумовили облогу Константинополя хрестоносцями?

На підставі джерел розгляньте падіння міста. Чому ця трагедія стала можливою за участі християнських воїнів? Чи можна говорити про відсутність єдності християнського світу по початку ХІІІ ст.? Як поставились до цієї події римо-католицька та православна церкви?

Назвіть головні діючи особи Четвертого походу. Хто встав біля владного керма після захоплення міста? Дайте характеристику Латинській імперії як державному утворенню. Чому Візантія не в змозі була попередити руйнування своєї цілісності?

Список рекомендованих джерел:

Виллардуэн Ж. де. Завоевание Константинополя./ Пер., вступ. ст. и коммент. М.А. Заборова. – М., 1993

Заборов М.А. История крестовых походов в документах и материалах. – М., 1977

Робер де Клари. Завоевание Константинополя./ Пер., вступ. ст. и коммент. М.А. Заборова. – М., 1986

Список рекомендованої літератури:

Васильев А.А. История Византии. Византия и крестоносцы. – Пг., 1923.

Васильев А.А. История Византии и крестоносцы. - М., 1996.

Васильев А.А. История Византии. Латинское владычество на востоке. Эпоха Никейской и Латинской империй(1204 – 1261). – Пг., 1923.

Доманин А.А. Крестовые походы. Под сенью креста. – М., 2003.

Заборов М.А. Крестоносцы на Востоке. – М., 1980.

Заборов М.А. Папство и крестовые походы. – М., 1960.

Карпов С.П. Латинская Романия. – СПб., 2000.

Куглер Б. История крестовых походов. – СПб., 1895.

Сюндюков І. «Діяння велике й благочестиве...» До 800 – річчя взяття Константинополя хрестоносцями // День. – К., 2004. - №69. 17 квітня. – С.7.

Успенский Ф.И. История Византийской империи. ХI–XV вв. Восточный вопрос. – М., 1997.

Тема 8. Італійський гуманізм та ф.Петрарка

Питання для обговорення:

1. Поняття «гуманізм» та «Відродження», «Північне Відродження» в історіографії.

2. Періодизація історії італійського гуманізму.

3. Італія доби Петрарки: суспільно – політичний, економічний та культурний розвиток.

4. Етапи життєвого шляху Петрарки та розвиток його світогляду.

5. Петрарка та його творча спадщина.

Термін “Відродження” (італ. Renascimento, від французької форми - “Ренесанс”) у ХV-ХVI ст. означав духовне оновлення, піднесення культури після її “тисячолітнього занепаду”. Ставлення діячів нової культури до “середньовічного варварства” було підкреслено негативним.

Ідейною основою ренесансної культури був гуманізм, світсько-раціоналістичний по своїй головній спрямованості світогляд.

На початку заняття варто визначити ці головні поняття, біля витоків яких стоїть Франческо Петрарка. Проблема для обговорення – сутність італійського гуманізму, його передумови та місце Ф. Петрарки у цьому явищі – чи справедливо говорити про нього як про засновника гуманізму. Важливо також з’ясувати ступінь змирщення гуманістичного світогляду, культури, ставлення до католицької церкви, характер антикатолицьких виявів італійських гуманістів.

Обрана тема заняття покликана розкрити постать Ф. Петрарки не тільки як поета, уславленого автора сонетів, а і прозових трактатів, громадського діяча, зацікавленого у сучасних йому подіях, наслідувача античних традицій, збирача рукописів, організатора їх перекладів та укладача коментарів.