Список рекомендованих джерел:

Боккаччо Д. Декамерон. – М., 1987.

Боккаччо Д. Фьяметта. Фьезоланские нимфы. – М., 1968.

Зарубежная литература. Эпоха Возрождения / Сост. Б.И. Пуришев. – М., 1976.

Итальянская новелла Возрождения. – М., 1957.

Итальянский гуманизм эпохи Возрождения. Сб. текстов. – Саратов, 1984 – 1988. С.I – II.

Культура Средневековья и Возрождения: Хрестоматия / Сост. Перская Н.Л. – Харьков, 1998.

Петрарка Ф. Избранное. Автобиографическая проза. Сонеты. – М., 1974.

Петрарка Ф. Книга песен. – М., 1963.

Петрарка Франческо. Сочинения философские и политические . – М., 1998.

Петрарка Ф. Эстетические фрагменты. – М., 1982.

Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (XV век) / Сост., общ., ред., вступит. статья и коммент. Л.М. Брагиной. – М., 1985.

Список рекомендованої літератури:

Абрамсон М.Л. От Данте к Альберти. – М., 1979.

Античное наследие в культуре Возрождения. – М., 1984.

Баткин Л.М. Итальянские гуманисты: стиль жизни и стиль мышления. – М., 1978.

Баткин Л.М. Леонардо да Винчи и особенности ренессансного творческого мышления. – М., 1991.

Баткин Л.М. Итальянское Возрождение. Проблемы и люди. – М., 1995.

Баткин Л.М. О социальных предпосылках итальянского Возрождения // Проблемы итальянской истории. – М., 1975.

Брагина Л.М. Итальянский гуманизм. Этические учения ХIV – XV вв. – М., 1977.

Буркгардт Я. Культура Италии в эпоху Возрождения. – СПб., 1904 – 1906. Т.1 – 2.

Веселовский А.Н. Боккаччо, его среда и сверстники. – Пг., 1915 – 1919. Т.1 – 2.

Возрождение: культура, образование, общественная мысль. – Иваново, 1985

Гарэн Э. Проблемы итальянского Возрождения. – М., 1986.

Горфункель А.Х. Философия и натурфилософия итальянского Возрождения. – М., 1977.

Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

Гуковский М.А. Итальянское Возрождение. – Л., 1947 – 1961. Т.1 – 2.

Девятайкина Н.И. Мировоззрение Петрарки: этические взгляды. – Саратов, 1988.

Девятайкина Н.И. Петрарка и політика: Историческая реальность и идеалы // Средние века. – М., 1993. – Вып. 56.

Дживелегов А.И. Начало итальянского Возрождения. – 2-е узд. – М., 1925.

Культура Возрождения и общество. - М., 1986.

Культура Возроджения и средние века. – М., 1993.

Культура эпохи Возрождения. – Л., 1986.

Лазарев В.Н. Происхождения итальянского Возрождения. В 3 т. – М., 1956, 1959, 1979. – Т.1-3.

Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1982.

Ревякина Н.В. Проблема человека в итальянском гуманизме второй половины ХIV – первой половины ХV вв. – М., 1977.

Ревякина Н.В. Франческо Петрарка и формирование самосознания новой личности // Средние века. – М., 1986. – Вып. 49.

Стам С.М. Культура Возрождения: вопросы содержания, эволюции, периодизации // Вопросы истории. – 1977. - №4.

Хлодовский Р.И. Франческо Петрарка. Поэзия гуманизма. – М., 1974.

Тема 9. Джон вікліф та рух за реформу церкви в англії

Питання для обговорення:

1. Церква та влада Англії у ХІІІ – ХІV ст.

2. Джон Вікліф та його погляди:

а) етапи життєвого шляху;

б) основи вчення.

3. Сприйняття Вікліфа англійським суспільством та рух лоллардів.

Мета заняття – розглянути діяльність та вчення одного з видатних середньовічних інтелектуалів Джона Вікліфа у контексті взаємин церкви та влади, церкви та суспільства Англії ХIV ст. Відзначимо, що ранньопротестантські ідеї Вікліфа, поряд з ідеями вальденсів та катарів, а також гусизму, який власне базувався на вченні Вікліфа, стали підґрунтям для формування релігійної Реформації початку ХVI ст.

Насамперед, слід визначити передумови діяльності Дж. Вікліфа, рівень стосунків королівської влади та католицької церкви в Англії. Необхідно нагадати, що протягом ХІІІ – ХIV ст. зміцнюється позиція центральної влади європейських держав, крім того в Англії стає більш визначеною її опозиція до римського престолу. Поняття секуляризації охоплює намагання влади не тільки позбавити церкву майнових надбань, а і підкреслити свій пріоритет на тлі зміцнення національних інтересів держави. Розкрити ставлення суспільства до церкви, соціальні мотиви її критики.

Проблема для обговорення – наскільки погляди Вікліфа виявилися зрозумілими для його сучасників з різних станів, чи можна його називати єретиком? Які чинники сприяли поширенню вчення Вікліфа, наскільки значним був його вплив на рух лоллардів, повстання 1381 р.