- •6.140101 «Готельно-ресторанна справа»
- •Тема 1. Предмет і метод економічної теорії
- •Тема 2. Потреби і виробничі можливості. Економічні інтереси.
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •Тема 4. Відносини властності
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •Тема 6. Ринок і ринкова система
- •Тема 7. Капітал і наймана праця
- •Тема 8. Структура і функціонування капіталу у сфері виробництва
- •Тема 9. Функциональні форми капіталу і доходу
- •Відмінність капіталістичного позичкового капіталу від лихварського капіталу:
- •Особливості позичкового капіталу:
- •Позичковий відсоток і підприємницький дохід.
- •Два основних виду банківських операцій:
- •Тема 10. Держава як субєкт економічних відносин
- •1. Ослаблення конкуренції за допомогою двох основних джерел:
- •Необхідність надання суспільних товарів.
- •Забезпечення поступового входження національної економічної системи у світову економіку, у глобальний економічний простір.
- •Д оходи
- •Тема 11. Основи підприємницької діяльності
- •Тема 12. Форми суспільного виробництва у процесі відтворення
- •Тема 13: національний доход і його використання
- •Тема 15. Економічне зростання і його фактори
- •Теми рефератів
- •Список літератури, що рекомендується Основна література
- •Додаткова література
Відмінність капіталістичного позичкового капіталу від лихварського капіталу:
- позика стає капіталом, витрачається на придбання чинників виробництва, тобто носить виробничий характер;
- кредитор одержує тільки частину прибутку від використання позичкового капіталу;
- позичковий капітал сприяє розвитку капіталізму.
Джерела позикового капіталу:
- амортизаційні відрахування які з різних причин протягом певного часу відтворення капіталу не використовуються;
- тимчасово вільні грошові кошти із-за неспівпадіння між моментом продажу готового продукту і моментом закупівлі предметів праці;
- грошові кошти що утворюються через тимчасовий розрив між отриманням виручки і виплатою зарплати;
- частина прибутку (не розподілений прибуток), призначений для нагромадження;
- грошові кошти населення що йдуть на заощадження;
- грошові кошти держави, громадських організацій, добродійних фондів.
Особливості позичкового капіталу:
- позичковий капітал виступає як капітал – власність на відміну від промислового і торгового, які виступають як капітал – функція;
- позичковий капітал має своєрідну форму відчуження (тобто перестає бути моїм), звичайний товар відчужується шляхом реалізації, а позичковий капітал шляхом позики;
- позичковий капітал існує виключно в грошовій формі.
Позичковий відсоток і підприємницький дохід.
Прибуток, що одержується в результаті позичкового капіталу ділиться на дві частини:
- позичковий відсоток – це свого роду «ціна» позичкового капіталу, платня за користування його споживчою вартістю (здатність приносити прибуток), яка передається його власнику.
- підприємницький дохід – це друга частина прибутку, що привласнюється функціонуючим підприємцем.
Норма позичкового відсотку – це відношення доходу, одержаного на позичковий капітал до величини капіталу наданого в позику (виражений у відсотках).
Норма % = маса відсотка / позичковий капітал * 100 %
На норму відсотка впливають чинники:
- співвідношення попиту і пропозиції на позичковий капітал;
- термін позики;
- категорія позичальника;
- наявність і відсутність гаранта;
- розмір позики;
- характер забезпечення позики;
- ступінь монополізації;
- норма прибутку: оскільки відсоток складає частину прибутку, при нормальному ході економічного розвитку середня ставка відсотка не може бути вище середньої норми прибутку.
В умовах інфляції виникає відмінність між номінальною і реальною ставками або нормами відсотка.
Номінальна ставка відсотка – це рівень відсотка, виражений в грошах по їх поточному курсу.
Реальна ставка відсотка – це рівень відсотка, виражений в незмінних грошах, тобто з поправкою на інфляцію.
Реальна ставка відсотка = номінальна ставка відсотка – темп інфляції.
3
Формою руху позичкового капіталу є кредит.
Кредит – це система економічних відносин, яка виражається у русі майна або грошового капіталу, що надається в позику на умовах поворотності, терміновості, матеріальної забезпеченості і, як правило, за платню у вигляді відсотка.
Необхідність кредиту обумовлена закономірностями кругообороту і обороту капіталу в процесі відтворення: на одних ділянках з’являються тимчасово вільні кошти, які виступають джерелом кредиту, на інших виникає потреба в них.
До основних властивостей кредиту належить його строковість, поверненість, платність, тобто сплата позичкового відсотка за право тимчасового користування позикою.
В умовах ринкової економіки кредит виконує наступні функції:
1. перерозподільчу (за допомогою кредиту грошові, матеріальні ресурси перерозподіляються на умовах їх наступного повернення між підприємствами, галузями, регіонами країни);
2. заміщення готівки кредитними грошами і операціями (безготівкові розрахунки);
3. емісійна функція (в процесі кредитування створюються платіжні засоби);
4. контрольна функція реалізується в процесі спостереження за діяльністю позичальників і кредиторів при оцінці кредитоспроможності і платоспроможності клієнтів, при контролі за дотриманням принципів кредитування.
Форми кредиту:
1. Комерційний кредит – кредит що надається одними функціонуючими підприємцями іншим у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу. Він оформляється векселем. Вексель – боргове зобов’язання згідно якому позичальник забов’язується виплатити вартість одержаного кредиту к певному моменту часу. Його об’єкт – товарний капітал.
2. Банківський кредит надається банками, спеціальними кредитно-фінансовими установами функціонуючим підприємцям у вигляді грошових позик. Це основний вид кредиту в сучасних умовах. Об’єктом банківського кредиту служить грошовий капітал.
3. Споживчий кредит надається споживачам у формі комерційного (продаж товарів з відстроченням платежу) і банківського кредиту (позики на споживчі цілі).
4. Іпотечний кредит – це довгострокові позики під заставу нерухомості (землі, виробничих, житлових будівель);
5. Лізинг-кредит – представлення у довгострокову оренду машин і устаткування, транспортних засобів, тощо, при схороненні права власності на них за орендодателем.
6. Державний кредит – сукупність кредитних відносин в яких позичальником або кредитором виступають держава і місцеві органи влади по відношенню до громадян і юридичних осіб.
7. Міжнародний кредит – рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах поворотності, терміновості і платності.
Мобілізацію всіх грошових коштів і їх трансформацію в позичковий капітал забезпечує банківська система, яка включає три основні групи кредитно-фінансових інститутів:
- центральний банк;
- комерційні банки;
- спеціалізовані кредитно-фінансові установи.
У центрі кредитної системи знаходиться центральний банк, який, як правило належить державі і є найважливішим засобом макроекономічного регулювання економіки.
Центральний банк монополізує випуск (емісію) кредитних грошей в готівковій формі (банкноти), акумулює і зберігає касові резерви інших кредитних установ, офіційні золотовалютні резерви держави, здійснює кредитування комерційних банків, кредитує і виконує розрахункові операції для уряду, здійснює контроль за діяльністю інших кредитних інститутів.
Другим елементом сучасної банківської системи є комерційні банки – кредитні установи універсального характеру які проводять кредитні, фондові, посередницькі операції, здійснюють розрахунки і організовують платіжний оборот в масштабі всього народного господарства.
Комерційний банк – фінансовий інститут, що акумулює тимчасово вільні грошові заощадження, який представляє їх у тимчасове використання, а також здійснює розрахунки між населенням, підприємствами і державами.