Тема «Заробітна плата і механізм її регулювання»

ЗАВДАННЯ 4

Мета завдання: набуття навиків виявлення відповідності кваліфікації робітників складності виконуваних робіт.

Визначити середні розряди робіт і робітників, за даними наведеними в таблиці:

Розряди	Тарифні коефіцієнти (ТК)	Чисельність (Ч) працівників, чол.	Трудомісткість (Т) робіт, нормо-год.
1	1,0	2	110
2	1,15	4	320
3	1,32	10	1562
4	1,52	22	4310
5	1,74	6	2200
6	2,0	1	210
Усього	Х	45	8712

Розрахуйте тарифний і прямий фонд заробітної плати.

Визначте, скільки робітників повинні підвищити свою кваліфікацію за розрядами робіт.

У середньому кожен працівник відпрацював (РЧф) 176 годин.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Середні розряди робіт і робітників розраховують за допомогою або середньої тарифної ставки, або середнього тарифного коефіцієнта. Найбільш доцільно в цьому завданні розрахунок вести за тарифними ставками, оскільки в завданні передбачено визначити тарифний фонд заробітної плати. Розрахунок ведемо наступним чином.

1. Розраховуємо розмір тарифних ставок у гривнях, виходячи з розміру державної мінімальної заробітної плати (ЗП^д _мін), що діє на період ваших розрахунків, і середньої тривалості робочого місяця – 169,2 год. Крім того, ураховуємо, що відповідно до галузевої угоди, величина тарифної ставки погодинників на простих роботах збільшується на 20%. Оскільки в нашому завданні ведеться мова про відрядні роботи, то розмір ставки першого розряду відрядників має бути збільшеним порівняно із тарифною ставкою погодинників на 7% :

ТС₁ = (ЗП^д _мін : 169,2) х 1, 2 х 1,07

2. Виходячи з розрахованої тарифної ставки першого розряду, вибудовуємо горизонталь тарифних ставок відповідно до тарифних коефіцієнтів, що наведено в завданні за формулою:

ТСі = ТС₁ х ТКі,

де ТС₁ та ТС і – відповідно тарифні ставки першого та кожного наступного розряду шестирозрядної тарифної сітки; ТКі – тарифний коефіцієнт відповідного розряду.

3. Середній розряд робіт та робітників розраховуємо за формулою:

Рс = Рм + (ТСс - ТСм)/ ТСб – ТСс.

де ТСс - середня ставка, окремо розраховують ля робіт и для робітників; ТСм та ТСб тарифні ставки відповідно менша та більша із двох суміжних, між якими знаходиться середня ставка, окремо визначають для робіт та робітників.

Середні тарифні ставки для робіт (ТСс₁) і для робітників (ТСс₂) визначаються за формулами:

ТСс₁ = ∑ ( ТСі х Ті) / ∑ Ті ; ТСс₂ = ∑ (ТСі х Чі) / ∑ Чі,

де Ті – виконаний обсяг робіт (трудомісткість робіт) за і-тим розрядом, нормо-год; Чі – чисельність працівників за і-тим розрядом. осіб.

4. Тарифний фонд заробітної плати визначають виходячи із кількості відпрацьованих годин за певний період часу кожним працівником (РЧфі ) та відповідної його кваліфікації тарифної ставки (ТСі):

ФЗПтар = ∑ РЧфі х ТСі

4. Прямий фонд заробітної плати на відрядних роботах визначають за складністю робіт, за формулою:

ФЗПпр = ∑ ТСі х Ті,

де ТСі – тарифні ставки і-того розряду, грн..; Ті – трудомісткість робіт за і-тим розрядом. Цю величину можна отримати з попередніх розрахунків середньої тарифної ставки робіт (чисельність формули).

5. Визначають відповідність середнього розряду працівників складності (середньому розряду) виконуваних робіт. Якщо середній розряд робіт перевищує середній розряд робітників, то необхідно розробити план підвищення кваліфікації робітників. Чисельність працівників, що повинні підвищити кваліфікацію ( у відсотках) дорівнює:

Чк = (Рс₁ – Рс₂) х 100

6. Визначити необхідну чисельності за розрядами робіт, виходячи з виконаного обсягу робіт, за формулою:

Чі = Ті / Тн,

де Чі – чисельність працівників за розрядами; Ті – трудомісткість робіт за розрядами; Тн – нормативний обсяг робіт, який може виконати кожен працівник, виходячи із середнього коефіцієнту виконання норм виробітку.

У середньому кожен працівник відпрацював 176 годин, а виготовив продукції у обсязі 193,6 нормо- годин (8712 : 45). Тоді відсоток виконання норм виробітку дорівнює 110% (193,6 : 176 х 100)

7. Співставити необхідну чисельність працівників за розрядами, виходячи з виконаних обсягів робіт та наявну. Зробити висновок, скільки робітників і за якими розрядами повинні підвищити кваліфікацію?

ЗАВДАННЯ 5

Мета завдання : набуття навиків розрахунку шкали розцінок за умов оплати праці за відрядно-прогресивною системою.

Обґрунтувати ефективність відрядно-прогресивної системи оплати праці. Виходячи з даних таблиці розрахувати:

1) суму економії на постійних накладних витратах і максимально можливе підвищення відрядних розцінок після введення відрядно-прогресивної системи оплати праці, за умови перекладу на дану систему всіх основних робочих заводу і використання на доплату по прогресивці 50% всій економії, яку передбачається отримати на постійних накладних витратах у зв'язку з перевиконанням плану: а) на 10% і б) на 20%;

2) яка найбільша частина передбачуваної економії на постійних накладних витратах може виявитися використана на оплату по прогресивці, якщо на дану систему оплати праці перевести тільки основних робочих ковальського і ливарного цехів, застосувавши при цьому шкалу прогресивки, по якої розцінки збільшуються в 2 рази.

Річна програма по випуску машин передбачає наступні планові витрати на виробництво:

	Варіант 5.1			Варіант 5.2
	На одну машину		На 500 машин, тис.грн	На одну машину		На 600 машин, тис. грн
	Тис.грн..	Питома вага, %		Тис. грн.	Питома вага, %
Матеріали	6	30		7	27
Пряма заробітна плата основних робітників , з нара-хуваннями	4	20		5	19
в тому числі заро-бітна плата основ-них робітників ковальського і ліварного цехів	1	5		3	11,5
Постійні накладні витрати	4	20		6	23
Усі інші (змінні) витрати	6	30		8	31
РАЗОМ	20	100		26	100

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Економічне обґрунтування впровадження відрядно-прогресивної системи означає, що повинне бути забезпечене таке положення, при якому економія на постійних накладних витратах, що утворюється у зв'язку з передбачуваним збільшенням об'єму виробництва, перекриватиме додаткові витрати по заробітній платі, викликані оплатою продукції, виготовленої понад встановлену початкову норму (базу), за підвищеними розцінками.

Для обґрунтування ефективності впровадження відрядно-прогресивної форми слід зробити такі розрахунки:

1) сума економії на постійних накладних витратах, що утворюється у зв'язку з перевиконанням плану по випуску продукції, буде рівна

Нп • (Qпл • Кпл — Qпл) = Нп • Qпл • (Кпл — I);

2) заробітна плата за основними відрядними розцінками (з нарахуваннями) за надпланову продукцію у робочих, переведених на відрядно-прогресивну оплату, складе

ЗПпр * (Qпл * Кпл - Qпл) = ЗПвп * Qпл (Кпл-1)

3) ступінь збільшення (%) відрядних розцінок за надпланову продукцію за цих умов буде рівний:

Нп * Qпл * (Кпл – 1 )* 100 Нп * 100

М = ------------------------------------- = --------------

ЗПпр * Qпл * (Кпл - 1) ЗПпр

4) якщо на збільшення розцінок використовувати не все 100% економії на постійних накладних витратах, а тільки частина її П_ЕК, то вказане вище рівняння матиме наступний вигляд:

Нп * 100 * П_ЕК Нп * П_ЕК

Мр = -------------------- = -----------------

ЗП_ПР * 100 ЗП_ПР

При використанні отриманої формули, слід мати на увазі, що оскільки Мр, є величиною відносною, а відношення Нп і Зсп, виражене в гривнях таке ж, як і їх відношення, виражене у відсотках, то при розрахунках значення Нп і Зсп можна брати і в абсолютних (грн.) і у відносних (%) величинах.

Умовні позначення:

Нп — постійні накладні витрати в плановій собівартості одиниці продукції, грн., або %;

Qпл — плановий об'єм випуску продукції, одиниць;

Кпл — коефіцієнт виконання плану по випуску продукції;

ЗП пр. — заробітна плата за основними розцінками з нарахуваннями (або сума оплати за основними розцінками) тих робочих, які переводяться на відрядно-прогресивну оплату, в плановій собівартості одиниці продукції, грн. або %;

П_ЕК — частка економії на постійних накладних витратах, яка використовується на підвищення розцінок %;

Мр — максимально допустимий ступінь збільшення відрядних розцінок за продукцію, вироблену понад план (початкову базу) %.

ЗАВДАННЯ 6

Мета завдання : засвоїти навички розрахунку заробітку за погодинно-преміальною системою з урахуванням встановлених за законом доплат.

Визначити заробітну плату робітника 6 розряду за погодинно-преміальною системою з нормованим завданням. Вихідні дані для розрахунків надано в табл.1.

Таблиця 1. Вихідні дані для розрахунків

ПОКАЗНИКИ	Варіант 6. 1	Варіант 6.2	Варіант 6.3
Відпрацьовано за місяць змін, усього: в тому числі: нічних змін вечірніх змін простій не з вини робітника надурочно, год: усього, в тому числі за відсутнього працівника - 3-го розряду - 4-го розряду	20 змін 4 змін 4 змін 2 зміни 8 годин один день – 4 год. та два дні по дві год. 2 дні -	22 зміни 6 змін 6 змін - 6 годин 3 дні по дві години - 7 днів	23 зміни - - 3 зміни 10 годин 3 дні по три години 1 день– одна година 3 дні -
Доплати: за умови праці; за професійну майстерність	12% 12%	24% -	8% 24%
Рівень виконання норм. завдання.	-	-	97%
Здано з першого подання продукції	100%	77%	-
Коеф. використання обладнання	0,82	0,88	-
Встановлений вихід-ний розмір премій за 100% виконання норм	25%	30	30

Тривалість робочої зміни – 8 годин. Шкала додаткової оплати за рівень виконання нормованого завдання надана в табл. 2.

Таблиця 2. Розмір премій залежно від рівня виконання нормованого завдання

Рівень виконання нормованого завдання, %	Розмір додаткової оплати, % до погодинної частини заробітної плати
Від 80 до 90	Від 0 до 10 (1% за кожен відсоток виконання понад 80%)
Від 91 до 95	Від 12 до 20 (2% за кожен відсоток виконання понад 90%)
Від 96 до 100	Від 24 до 40 (4% - за кожен відсоток виконання понад 95%)
100 відсотків	40 відсотків

Розмір премії збільшується залежно від якості продукції за шкалою, наведеною у табл.3. За здавання не менш, ніж 90% продукції з першого подання, премія виплачується в розмірі 15% заробітку й за досягнення коефіцієнта використання обладнання не менш, ніж 80% - у розмірі 20%.

Таблиця 3. Коефіцієнт коригування премії залежно від якості виготовленої продукції

Відсоток зданої продукції з першого подання	Коефіцієнт використання обладнання (норматив 0.8)
	0,85 –0,90	0,80-0,84	0,75-0,79	0,70-0,74
Нижче 80	Премія не нараховується
80-84	0,80	0,70	0,60	0,50
85-89	0,90	0,80	0,70	0,60
90-94	1,00	0,90	0,80	0,70
95-97	1,05	1,00	0,90	0,80
98 і вище	1,10	1,05	1,00	0,90

Дані для розрахунку розмірів тарифних ставок надано в табл.4.

Таблиця 4. Тарифна сітка для розрахунку тарифних ставок на роботах з нормальними умовами праці для машинобудівельного підприємства

Тарифні розряди	1	2	3	4	5	6	7	8
Тарифні коефіцієнти	1,0	1,088	1,204	1,350	1,531	1,800	1,892	2,0

Розрахунок тарифної ставки першого розряду провести самостійно, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої в колективному договорі, яка за галузевими угодами повинна бути більшою на 20%, ніж гарантована законом мінімальна заробітна плата. Середня тривалість робочого місяця дорівнює 169,2 годин.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Заробітна плата робітника складається з погодинного заробітку, преміальних виплат та різного виду доплат. Розрахунок загального заробітку ведуть таким чином.

1. Спочатку слід розрахувати годинні тарифні ставки за розрядами тарифної сітки, наведеної а табл. 4, виходячи з розміру державної мінімальної заробітної плати (ЗПмін), чинної у тому періоді, коли Ви робите розрахунки та підвищення тарифних ставок на 20% за галузевою угодою. Величина годинної тарифної ставки на самих простих роботах (ТС пр) , для працівників, праця яких не оплачується за розрядами тарифної сітки, буде дорівнювати: ТС _ПР= ЗП_МІН х1,2: 169,2 .

Для оплати праці робітників за розрядами тарифної сітки тарифна ставка першого розряду погодинників буде визначатися за формулою:

ТС₁ = ТС_ПР: Кс = ТС_ПР : 0,92

де Кс показує, що тарифна ставка робітника, який виконує самі прості роботи і праця якого не оплачується за розрядами тарифної ставки, складає 92% до погодинної тарифної ставки за першим розрядом тарифної сітки.

Порозрядні годинні тарифні ставки ( у грн.) розраховується за формулою:

ТСі = ТС₁ х ТКі,

де ТСі та ТКі – відповідно тарифна ставка та тарифний коефіцієнт (табл.4) і-того розряду.

2.Погодинна заробітна плата визначається за формулою:

ЗПп = ТС_і х S х t_ЗМ ,

де ТСі – годинна тарифна ставка за кваліфікацією робітника, S – кількість відпрацьованих робочих змін; t_ЗМ – тривалість робочої зміни, год.

3. Розмір премії (%) до погодинного заробітку робітника, залежить від рівня виконання показників преміювання.

У варіантах 1, 2 робітник преміюється за якість продукції (П_Я) та рівень використання обладнання (П_ВО)., залежно від фактичного рівня показників преміювання (К_К).:

П = (П_Я + П_ВО) х К_К = (15 + 20) х К_К,

де К_К - коефіцієнт коригування показників, встановлюється на перетині стовбцю та рядка, в яких знаходяться фактичні дані показників преміювання (табл.3).

У варіанті 3 преміювання здійснюється за рівень виконання нормованого завдання (Пф), за шкалою, наведеною в табл.2 :

П = Пб + Вп х Пп,

де Пб – базовий процент преміювання (за попереднім рівнем шкали), %; Вп – кількість відсотків перевиконання рівня нормованого завдання у певному діапазоні; Пп – розмір збільшення премії за кожен процент перевиконання нормованого завдання.

Премії нараховуються на основну заробітну плату з доплатами.

4. Розрахунок доплат ґрунтується на їх переліку, що встановлений у законі та відповідно до їх розміру, зафіксованому у колективному договорі. На практиці застосовують такі розміри доплат:

- за надурочні роботи в розмірі 50% ставки за перші дві години роботи надурочно та 100% ставки за наступні години протягом одного робочого дня;

- за виконання робіт за тимчасово відсутнього робітника – 50% ставки за рівнем кваліфікації відсутнього робітника;

- за роботу в вечірній час – 20%, в нічний час – 40% ставки робітника;

- оплата простоїв не з вини робітника – ²/₃ тарифної ставки робітника за втрачений робочий час.

5. Загальний заробіток робітника (у грн.) визначається за формулою:

ЗП = (ЗПп + Д )+ (ЗПп + Д )х П / 100

де ЗПп – заробітна плата погодинна (п.2 розрахунків). грн; П – премія за встановленими показниками преміювання (п. з розрахунків), %; Д – різні види доплат, відповідно до варіанту завдання, грн.

ЗАВДАННЯ 7

Мета завдання: отримання навиків розрахунку бригадного заробітку за акордною системою оплати праці.

Бригада монтажників чисельністю 8 осіб виконала за місяць обсяг робіт, вказаних в табл.1.

Таблиця 1. Дані щодо виконаних робіт та норм часу на їх виконання

Вид робіт	Варіант 7.1			Варіант 7.2
	Складність робіт, розряд	Виконаний обсяг робіт, (Q)	Норма часу, нормо-год. (Нч)	Складність робіт, розряд	Виконаний обсяг робіт, (Q)	Норма часу, нормо-год. (Нч)
Розвантаження металоконст-рукцій, т	3	120	0,58	3	130	0,42
Монтаж підоснови із швелеру, т	5,6	14	2,75	4,8	16	2,4
Встановлення болтового з'єднання, шт	5	870	0,05	4	1000	0,03
Монтаж основної конструкції з підйомом на висоту, т	6	100	11,95	5,5	120	12,1
Електрозварювання швів, пог.м.	6	150	0,3	6	125	0,4

Під час виконання робіт бригадою зекономлено матеріалів на суму 1400грн. Планова тривалість робочої зміни – 8 годин. Склад робітників бригади та відпрацьований час відображено у табл.2

Таблиця 2. Склад робітників в бригаді

Склад бригади	Варіант 1			Варіант 2
	Розряд робітників	Чисельність, осіб	Відпра-цьований час, годин	Розряд робітників	Чисельність, осіб	Відпра-цьований час, годин
Бригадир	5	1	176	6	1	184
Монтажники	4	4	692	5	5	892
Монтажники	3	3	520	3	2	368

Розрахувати:

1.Тарифні ставки погодинників та відрядників за шести розрядною тарифною сіткою.

2.Врахувати, що тарифні ставки відрядників вищі за тарифні ставки погодинників на 7%.

3.Колективний відрядний заробіток бригади.

4.Коефіцієнт приробітку до тарифної заробітної плати;

5.Середній відсоток виконання норм виробітку в бригаді.

6.Плановий строк виконання встановленого завдання.

7.Визначити загальний заробіток бригади з премією, якщо бригада виконала завдання за 18 робочих днів. Передбачено, що за кожен день скорочення терміну виконання завдання виплачується премія в розмірі 10% до суми відрядного заробітку. Премія за економію матеріальних ресурсів складає 40% від фактичної суми економії.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. Порозрядні годинні тарифні ставки визначити за методичними вказівками попереднього завдання п.1.

2. Розрахунок відрядного колективного заробітку передбачає: а) визначення розцінки за виконання одиниці роботи кожного виду; б) визначення загального відрядного заробітку підсумовуванням оплати праці за кожен вид виконаних робіт:

ЗПв = ∑ Qі х Rі,

де Qі – обсяг і-того виду робіт, одиниць; Rі - розцінка за виконання одиниці і-того виду робіт, грн.

Розцінка за одиницю виконаних робіт розраховується за формулою:

Rі = ТСі х Нчі,

де Rі – розцінка за одиницю виконаної роботи; ТСі – годинна тарифна ставка за розрядом роботи, грн; Нчі – норма часу на виконання і-го виду робіт, год.

У разі, коли середній розряд виконаних робіт виражений не цілим числом, наприклад R= 3.63, то тарифну ставку визначають за формулою:

ТС _3,63 =ТСм + [(ТСб – ТСм) : 100] х 63,

де ТСм и ТСб – тарифні ставки розрядів, між якими находиться тарифна ставка розряду 3,63 (у нашому випадку ТСм – це тарифна ставка третього розряду, ТСб – тарифна ставка 4 розряду).

3.Коефіцієнт приробітку розраховується за формулою:

Кприр. = ЗПвід. : ЗП тар. = (∑Qіх Rі) : ( ∑ТСі х РЧі)

де ЗПвід – відрядна заробітна плата бригади, грн; ЗПтар – тарифна заробітна плата бригади; Qі та обсяг продукції і-того виду робіт, одиниць; Rі - розцінки за і-тим видом робіт, грн; ТСі - тарифні ставки за розрядом робітників; РЧі – робочий час відпрацьований робітниками відповідно до певної кваліфікаційної групи.

4.Середній коефіцієнт виконання норм визначають відношенням нормативного часу на виконання робіт до фактично відпрацьованого часу всіма робітниками:

Кв.н. = (∑ Qі х Нчі) : ФРЧ

За умов, коли розряди робіт та робітників збігаються, коефіцієнт виконання норм та коефіцієнт приробітку співпадають. Порівняйте отримані значення цих коефіцієнтів, зробіть висновки.

5.Плановий строк виконання завдання (Дпл) визначають за формулою:

∑ Qі х Нчі

Дпл =-------------------

Ч х t зм х Кв.н.

де Ч – чисельність робітників в бригаді, осіб; t зм – планова тривалість робочої зміни, годин.

6. Розмір премії визначають за формулою: П = Пв х Д¹ х Пп.,

де Пв премія за виконання завдання; Д¹ – кількість днів скорочення виконання завдання; Пп – процент премії за кожен день скорочення завдання.

7. Загальний заробіток визначають підсумовуванням відрядного заробітку та премії.

РОЗДІЛ«Планування і аналіз показників з праці»

ЗАВДАННЯ 8

Мета завдання: набуття навичок визначення планової чисельності робітників та планового тарифного фонду заробітної плати.

На виробничій ділянці планується на рік випуск: вироби А — в кількості 2 тис. шт., вироби Б — 15 тис. шт. Праця організована індивідуально; технологічний процес виготовлення кожного виробу складається з 9 операцій, норми часу на операції представлені в таблиці.

Ефективний фонд одного робочого за рік (Фе) — 1820 годин, середній відсоток виконання норм виробітку (Квн) — 105 %. Передбачається створення на даній ділянці комплексної бригади, при цьому підготовчо-завершальний час, що становить 10% норми часу, повністю скорочується; ущільнення робочого часу за рахунок поєднання операцій складає 15 %.

Варіант 8. 1			Варіант 8.2
№ операції	Норма часу на технологічну операцію, нормо - година		№ операції	Норма часу на технологічну операцію, нормо - година
	виріб А	виріб Б		Виріб А	Виріб Б
1	0,30	0.51	1	0,23	0,44
2	0,34	0,63	2	0,33	0,54
3	0,70	1,07	3	0,46	0,36
4	0,36	0,65	4	0,57	0,94
5	0,72	1,24	5	0,61	0,55
6	0,38	0,68	6	0,69	0,31
7	0,80	1,27	7	0,88	0,78
8	0,36	0,63	8	0,92	0,96
9	0,80	1,21	9	0,97	0,88

Визначити:

1) комплексну норму часу на одиницю продукції;

2) чисельність робочих в бригаді з урахуванням і без урахування скорочення витрат праці на одиницю продукції;

3) плановий тарифний фонд заробітної плати, якщо середній розряд на виконання виробу А– 3,7, а за виробом Би – 4,1. Тарифна ставу 1 розряду дорівнює 5,3 грн. Тарифні коефіцієнти за розрядами шести розрядної сітки такі: 1,0; 1,12; 1,38; 1, 59; 1,74; 1,9

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. Комплексна норма часу на одиницю продукції без урахування скорочення витрат праці (Нк₁) визначається підсумовуванням операційних норм часу. Комплексна норма часу з урахуванням скорочення витрат праці (Нк₂) визначається по формулі:

Нк₂ =Нк₁ * (1 - Кс)

де Кс — коефіцієнт, що відображає зниження витрат праці.

2.Чисельність робочих бригади визначається по формулах:

n n

∑ Нк_{1 і} * Qі ∑ Нк_{2 і} * Qі

i_{=1 i=1}

Чб_{1 = ---------------------------;} Чб₂ = ----------------------,

Фе * Квн Фе * Квн

де Чб₁ та Чб₂ – чисельність бригади без урахування та з урахуванням скорочення витрат праці на одиницю продукції після впровадження комплексної бригади; Qі – плановий випуск продукції кожного виду.

3. Тарифний фонд заробітної плати (ФЗП тар) за кожним видом продукції визначається за формулою:

ФЗП тар = ТС₁ * ТК ср і * Ті,

де ТС₁- тарифна ставка першого розряду; ТКср – середній тарифний коефіцієнт робіт; Ті – трудомісткість виготовлення планового обсягу продукції і-того виду.

Середній тарифний коефіцієнт визначається за формулою:

ТКср = ТКм + (ТКб - ТКм)* (Рср - Рм)

ЗАВДАННЯ 9

Мета завдання: набуття навичок розрахунків з визначення ефективності преміювання працівників.

Бригаді встановлені наступні показники преміювання:

1) виконання плану по випуску продукції у встановленій номенклатурі;

2) зниження трудомісткості продукції, що випускається;

3) збільшення питомої ваги продукції вищої категорії якості.

У таблиці приведені всі дані, що характеризують роботу бригади.

Показники	Базисний рік		Плановий рік	Зміна (зростання або зниження), пунктів
Номенклатура шт.: А........ Б........	1000 500	1100 550		+ 10 + 10
Трудомісткість, нормо-час: А........ Б ........ .	2,80 3,00	2,52 2,70		— 10 — 10
Умовно-постійні накладні витрати на одиницю продукції, грн.: А........ Б........	7,00 6,50	7,00 6,50		— —
Відрядна заробітна плата на одиницю продукції (комплексна розцінка), грн.: А ....... . Б........	2,60 2,80	2,34 2,52		— 10 — 10
Питома вага продукції вищої категорії якості %: А........ Б........	30,00 35,00	40,00 45,00		+ 10 + 10
Оптова ціна на продукцію вищої категорії якості, грн.: А........ Б........	27,9 28,8	27,9 28,8		— —
Оптова ціна на продукцію першої категорії якості, грн.: А........ Б........	22,30 23,00	22,30 23,00		— —
Відрядна заробітна плата, всього, грн. Зокрема по виробах: А ........ Б........	4000 2600 1400	3960 2574 1386		— 1,0 — 1,0 — 1,0

На преміювання передбачається використати такі засоби:

• за виконання плану випуску продукції — у розмірі 75 % заощаджених умовно-постійних накладних витрат;

• за зниження трудомісткості продукції — у розмірі 80 % економії за рахунок зниження комплексних розцінок;

• за збільшення випуску продукції вищої категорії якості — у розмірі 42 % економії за рахунок надбавок до оптових цін у зв'язку із збільшенням питомої ваги продукції вищої категорії якості в плановому періоді.

Визначити: 1) очікуваний ефект від преміювання; 2) нормативи (розміри) преміювання за окремими показниками.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. Величина ефекту за рахунок економії умовно-постійних накладних витрат у зв'язку із збільшенням випуску продукції в плановому періоді в порівнянні з базисним (Е_УПВ, грн.) визначається по формулі

n

Е_УПВ = ∑ (Q пл і - Qбi ) * Р уп і

_і=1

де Q пл і та Qбi —об'єм і-ої продукції відповідно в плановому і базисному періодах, шт.; Р_УП — умовно-постійні накладні витрати на одиницю і-ої продукції, грн.

2. Економія, отримана за рахунок зниження комплексної розцінки на одиницю продукції у зв'язку із зниженням трудомісткості (Еt, грн.) визначається по формулі:

n

Еt = ∑ (Rб і - R пл і) * Q пл і

_i=1

де — Rб_і та R пл_і комплексна розцінка і-ої продукції відповідно в базисному і плановому періодах, грн.

3.Економія (ефект) за рахунок надбавок до оптових цін у зв'язку із збільшенням питомої ваги продукції вищої категорії якості в плановому періоді в порівнянні з базисним (Ец, грн.) визначається по формулі:

n У_в пл і – У_в бі

Ец = ∑ (Ц _ві – Ц₁і) * Q пл і * ------------------ ,

і= 1 100

де Ц _ві та Ц₁і — оптова ціна на і-у продукцію відповідно вищої і першої категорії якості, грн.; У_в пл і – У_в бі — питома вага і-ої продукції вищої категорії якості, відповідно в плановому і базисному періодах, %.

4. Норматив (розмір) преміювання за досягнення планового рівня випуску продукції (Нп₁ ,%) до відрядної заробітної плати визначається по формулі:

Е_УП* Де

Нп₁ =---------------

ФЗПв

де Де — частка ефекту, що направляється на преміювання, %; ФЗПв— фонд заробітної плати в плановому періоді, грн.

5.Норматив преміювання за кожен відсоток зниження трудомісткості продукції (Нп_t) визначається по формулі:

Еt * Де

Нп₂ =---------------

Зс * α

де α — встановлений планом рівень покращення роботи (загальний розмір зниження трудомісткості).

6. Норматив (розмір) преміювання за кожну одиницю (відсоток) поліпшення показника (збільшення питомої ваги продукції вищої категорії якості) (Нпз) визначається по формулі

Ец * Де

Нп_З =---------------

Зс * α

де α – встановлений планом рівень покращення показника (загальний розмір збільшення питомої ваги продукції вищої категорії якості).

ЗАВДАННЯ 10

Мета завдання: засвоїти методику складання фактичного балансу робочого часу одного працівника та розрахунків відповідних коефіцієнтів використання фондів робочого часу.

На підприємстві в першому півріччі (182 календарних дня) робітниками відпрацьовано: 260 тис. чол.-днів (Дя), або 2054 тис. чол.-год (ФРЧ), зокрема наднормово — 1,5 тис. чол.-год (Ннч). Неявки на роботу склали за півріччя, чол.-днів:

- чергові відпустки — 20 000;

- відпустки по навчанню — 250;

- відпустки у зв'язку з пологами — 6000;

- відпустки по хворобі — 9000;

- дозволені законом, — 2000;

- з дозволу адміністрації — 3000;

- прогули — 250.

У першому півріччі було 26 вихідних і 5 святкових днів, що склало 62 000 чол.-днів. Середня встановлена тривалість робочого дня (Тзм) — 7,8 ч.

Побудувати баланс робочого часу на одного робітника в людино-днях .

Визначити:

1) номінальний, максимально можливий і фактичний (явочний) фонди робочого часу;

2) коефіцієнти їх використання;

3) середньо облікову чисельність робітників;

4) чисельність робітників, що фактично працювали в першому півріччі;

5) коефіцієнт використання середньооблікової чисельності робітників;

6) коефіцієнт використання робочого дня з урахуванням і без урахування наднормових годин роботи.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.Календарний фонд робочого часу (КФ) дорівнює сумі явок та неявок на роботу. Номінальний фонд робочого часу (Нф) визначається як різниця між календарним фондом робочого часу й кількістю святкових і вихідних днів. Максимально можливий фонд робочого часу (Мф) визначається як різниця між номінальним фондом та кількістю чергових та додаткових відпусток через шкідливі умови праці. Ефективний фонд робочого часу (Еф) визначається як різниця між максимально можливим фондом і кількістю неявок за різними причинами (без відпусток).

2.Коефіцієнти використання календарного фонду (Ккф), номінального фонду робочого часу( Кнф), максимально можливого фонду робочого часу(Кмф) визначають: Ккф = ЕФ / КФ; Кнф. = ЕФ / НФ; Кмф = ЕФ / МФ

3.Середньо облікова чисельність : Чсо= (ФРЧ – Ннч) / Тзм

4.Чисельність працівників, що фактично працювали у 1 півріччі визначається за формулою:

Чя = Дя / Еф,

де Еф – реальний фонд робочого часу одного робітника у днях, розрахований за балансом робочого часу.

5.Коефіцієнт використання середньооблікової чисельності робітників визначають таким чином: Кч = Чя / Чсо.

ЗАВДАННЯ 11

Мета завдання: набуття навичок планування робочого часу на основі складання його балансу на одного працівника.

Розрахувати фактичний баланс робочого часу на одного робітника відповідного до варіанта за даними додатку 1. Скласти плановий баланс робочого часу на одного робітника, якщо відбудуться наступні зміни:

• середня тривалість неявок з тимчасової непрацездатності зменшиться на 12%;

• середня тривалість відпусток за вагітністю і пологами збільшиться на 13%;

• середня кількість відпусток на навчання зменшиться на 0,8%;

• втрати через простої зменшаться на 60%.

Ці зміни в структурі планових балансів є однаковими для усіх варіантів. Методику складання балансів викладено в джерелі [ 2; 3;4].

ЗАВДАННЯ 12

Мета завдання: засвоєння навиків розрахунку рівня організації праці та визначення її впливу на рівень продуктивності праці.

Визначити рівень організації праці та можливе зростання продуктивності праці в результаті скорочення втрат та нераціональних витрат робочого часу за даними:

1)максимально-можливий (потенційний) фонд робочого часу складає 912 тис. чол.-год., а фактично ( за табельним обліком) відпрацьовано 816,2 тис. чол..-год. (за умов тривалості робочої зміни – 8 годин). Втрачено через тимчасову непрацездатність – 3192 чол.-днів, додаткові відпустки через несприятливі умови праці – 4560 чол.-днів. Оцінити втрати робочого часу через простої та порушення трудової дисципліни. Визначити існуючий і можливий рівень організації праці за умов скорочення захворюваності на 30%, відпусток за роботу через шкідливі умови праці – на 50%, простоїв та прогулів – на 75%;

2) за матеріалами масових 25 фотографій робочого часу внутрішньо змінні втрати робочого часу через організаційно-технічних причин склали в середньому – 40 хвилин за зміну, а через порушення трудової дисципліни - 15 хвилин. Оцінити можливе підвищення рівня організації праці та організаційний резерв росту продуктивності праці, якщо усі цілоденні втрати скоротити наполовину, внутрішньо змінні втрати з організаційно-технічних причин – на 60% , а з вини робітників – повністю.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Загальним показником рівня організації праці може слугувати індекс використання потенціального (максимально можливого фонду). Завдання полягає у визначенні різниці між максимально можливим фондом робочого часу (Фмм) й реально (Фр) відпрацьованим (у чол.-год), розподілити відхилення за причинами, оцінити їх значимість й виявити організаційні резерви росту продуктивності праці, як поточні, так і перспективні (потенційні).Розрахунки здійснюють таким чином.

1.Рівень організації праці визначають за формулою Уо = Фр : Фмм.

2. Максимально можливий ріст продуктивності праці визначається за формулою:

∆ПП = 1: Уо х 100 - 100

3.Реальні резерви збільшення фонду робочого часу за кожним чинником визначають як відношення втрат, що скорочуються, до використаного фонду робочого часу.

4. Приріст продуктивності праці за рахунок усіх чинників визначають множенням окремих індексів її росту за рахунок усунення причин втрат робочого часу.

ЗАВДАННЯ 13

Мета завдання: розвиток навичок проведення аналізу впливу продуктивності праці на обсяг випущеної продукції.

Проаналізувати дані за базовий й звітний роки (за планом і фактично), встановити зміни в продуктивності праці одного працівника й одного робітника за періоди:

а) за планом відносно базового року;

б) за звітом відносно до плану;

в) за звітом відносно до базового року.

Пояснити різницю в динаміці показників продуктивності праці робітників та працівників.

Показники	Варіант 13.1			Варіант 13.2
	Базисний рік	Звітний рік		Базисний рік	Звітний рік
		план	факт		план	Факт
Обсяг виробленої продукції, тис.грн (Q)	6596	7735	7940	3200	3600	3450
Чисельність усіх працівників, осіб (Чпвп)	1080	1000	1020	800	800	790
В тому числі робіт-ників, осіб (Чр)	833	800	820	645	670	663

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для пояснення причин змін в обсязі продукції слід розрахувати відповідно за усіма періодами :

1) продуктивність праці на одного працівника (ПП_пвп) та одного робітника (ПП_р) за формулою ПП_пвп = Q : Ч_пвп ; ПП_р = Q : Ч_р.

2)визначити питому вагу робітників у чисельності промислово-виробничого персоналу;

3) визначити темпи зміни показників продуктивності праці та питомої ваги відповідно до періодів, що визначені завданнями.

Розрахунки звести у таблицю, пояснити отримані дані за допомогою індексного методу.

ЗАВДАННЯ 14

Мета завдання: набуття навичок аналізу взаємозв’язку показників обсягу виробництва, чисельності робітників, продуктивності праці, фонду заробітної плати, собівартості.

Виходячи із даних підприємства, що наведені в таблиці, розрахувати:

а) приріст обсягу товарної продукції за рахунок змін чисельності й продуктивності праці;

б) абсолютну та відносну перевитрату (економію) фонду заробітної плати через зміни показників чисельності і середньої заробітної плати;

в) відносне вивільнення чисельності робітників в результаті зростання продуктивності праці;

г) вплив на собівартість продукції співвідношення темпів зміни продуктивності праці й середньої заробітної плати (Витрати на гривню продукції – 92 коп.);

д) понадпланове зниження собівартості внаслідок зростання обсягу продукції та економії на умовно-постійних витратах (питома вага УПВ в собівартості продукції – 30%).

Вихідні дані для розрахунку

Показники	Варіант 14.1		Варіант 14.2		Варіант 14.3
	план	факт	план	факт	план	факт
Товарна продукція, тис.грн (Q)	206000	222480	20600	22248	436500	444200
Чисельність працівників, осіб (Ч)	1840	1895	177	191	2150	2203
Фонд заробітної плати, тис.грн.(ФЗП)	43056	48070	3950	4354	46440	48774

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Спочатку доцільно розрахувати середньо річні показники заробітної плати, продуктивності праці на одного робітника, ввести ці показники в таблицю, далі розрахувати темпи росту усіх показників, що наведені у вашій таблиці. Подальші розрахунки проводять наступним чином.

1.Приріст обсягу виробництва (∆Q) за рахунок продуктивності праці (ПП) та чисельності (Ч) проводиться відповідно за формулами:

∆ Q _ПП = (Ч _ф – Ч _пл) х ПП _пл

∆ Q _Ч = (ПП _ф – ПП _пл) х Ч_ф

2. Абсолютна перевитрата по фонду заробітної плати визначається шляхом порівняння планового й звітного фондів заробітної плати:

∆ФЗП ^абс = ФЗП _ф – ФЗП _пл.

3. Для визначення відносного відхилення фонду заробітної плати спочатку плановий фонд коригують на відсоток зростання обсягу виробництва:

ФЗПк = ФЗП п х І_Q

Відносне відхилення визначають за формулою:

∆ ФЗП ^відн = ФЗПф – ФЗПк

4.Вплив на абсолютну та відносну перевитрату фонду заробітної плати показників чисельності та середньої заробітної плати визначають за формулами

∆ФЗП _Ч = ( Ч_Ф - Ч_пл) ЗП _пл

∆ФЗП _ЗП = (ЗП_ф- ЗП_пл ) Ч_ф

5.Відносне вивільнення чисельності робітників в результаті зростання продуктивності праці визначається за формулою :

Еч =( ∆ ПП х 100) / (100 + ∆ ПП),

∆ПП = І_Q : І_Ч х 100 – 100

6.Вплив на собівартість продукції (С) темпів росту продуктивності праці та середньої заробітної плати проводяться за формулою:

∆ЗП - ∆ПП

± С = --------------- х Д _ЗП/С х С , С = Q х 0,92,

100 + ∆ПП

де ± С – зміни собівартості, тис.грн.; Д _ЗП/С - питома вага заробітної плати в собівартості за планом; С– величина собівартості продукції, грн.

7.Понадплановий розмір зниження собівартості за рахунок економії на умовно-постійних витратах визначається за формулою:

С х Д_упв х ∆ Q

Ес =-------------------

100 х 100

де Д_упв - питома вага умовно-постійних витрат у собівартості, %; ∆ Q – приріст обсягу виробництва, %.

ЗАВДАННЯ 15

Мета завдання: закріплення навичок розрахунків коефіцієнтів руху персоналу на підприємстві та економічних збитків від плинності кадрів.

Вихідні дані щодо використання чисельності працівників представлені в таблиці:

Показник	Варіанти
	15.1	15.2	15.3	15.4	15.5	15.6
1. Об'єм виготовленої продукції, тис. грн.	5600	5936	12300	12525	11300	15650
2. Чисельність тих, що працюють, осіб - на початок року - на кінець року	- - -	- - -	- - -	- - -	- 1300 -	- - 1400
3.Середньооблікова чисельність ППП, осіб	1398	1411	2600	2701
4. Рух кадрів, осіб: - звільнено протягом року, всього зокрема: -за власним бажанням - через порушення дисципліни праці - прийнято	147 88 14 195	120 46 8 202	225 108 10 264	198 66 5 213	131 37 2 143	106 45 5 94
5. Зниження річної продуктивності праці у прийнятих малокваліфі-кованих робітників на робочі місця замість звільнених за причинами плинності, %,	18,0	18,0	24,0	24,0	25,0	20,0
6.Чисельність працівників, що були в списках протягом року, осіб	1091	1195	2210	2080	1110	1097
7. Чисельність працівників із стажем праці понад 3х років, осіб	976	1037	2198	1997	1005	1102
8. Питома вага робітників, які повинні пройти профнавчання, з прийнятих на підприємство, %	22,0	18,0	34,0	29,0	44,0	35,0
9. Відсоток бракованої продукції, допущеної новими робітниками (до собівартості)	2,5	1,4	3,1	0,2	0,8	0,7
10. Витрати на виправлення бракованої продукції на 1 гривну браку, грн.;	0,66	0,12	0,95	0,41	0,85	0,35
11. Питома вага УПВ в собівартості продукції %	23,0	18,0	22,0	26,0	18,0	22,0
12. Прибуток в оптовій ціні підприємства %	10,0	14,0	9,5	12,0	11,0	15,0
13. Кількість місяців навчання нових працівників	2	2	2	2	2	2
14.Витрати на одного робітника на профнавчання в місяць, грн	220	235	300	250	250	300

Визначити:

1. Показники обороту робочої сили, постійності, стабільності, плинності кадрів.

2. Економічний збиток від плинності кадрів. Прийняти чисельність звільнених працівників за причинами плинності й чисельність прийнятих на їх місце працівників рівними.

3. Можливе зростання продуктивності праці на майбутній плановий період, якщо плинність кадрів понизити на 25%, за умов незмінної середньооблікової чисельності персоналу.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. Основними показниками руху робочої сили є коефіцієнти: обороту по прийому (К_П); обороту по звільненню (К_З); загальний коефіцієнт обороту робочої сили (К_ЗО); плинності (К_ПЛ); постійності (К_ПОСТ) і стабільності кадрів (К _СТАБ):

К_П = Ч_П / Ч _СО.; К_З= Ч_З / Ч_СО; К_ЗО = (Ч_П + Ч_З) / Ч_СО;

К_ПЛ = (Ч_ВБ + Ч _ВТД) / Ч_СО; К _ПОСТ = Ч_ПОСТ. / Ч_СО.;

К_СТАБ= Ч _СТАБ / Ч_СО; Ч_СО = (Ч_ПР+ Ч_П – Ч_З + Ч_КР) : 2

де Ч_П - чисельність прийнятих протягом року працівників; Ч_З – чисельність звільнених працівників протягом року; Ч_ВБ. – чисельність тих, що звільнилися за власним бажанням; Ч _ВТД – звільнених за порушення трудової дисципліни; Ч_ПОСТ – число осіб, що знаходились в списках підприємства протягом всього календарного року; Ч _СТАБ - чисельність працівників, що працюють на даному підприємстві більш 3-х років; Ч_ПР – чисельність працівників на початок року; Ч_КР – чисельність працівників на кінець року; Ч_СО – середньооблікова чисельність працівників.

2. Економічні збитки від плинності кадрів складаються з таких позицій:

а) обсягу невиробленої продукції через зниження рівня середньорічної продуктивності праці робітників, звільнених за причинами плинності (або прийнятих на підприємство).

Обсяг недовиробленої продукції (∆Q_ПП, грн ) через втрату в продуктивності праці робітниками буде дорівнювати:

∆Q_ПП= ПП х Ч_ПЛ х Д_ПП / 100 ; ПП = Q_В : Ч_СО,

де ПП – середньорічна продуктивність праці одного працівника, грн.; Д_ПП –падіння середньої продуктивності праці у осіб, що звільнилися за причинами плинності, %; Ч_ПЛ –чисельність працівників, що звільнилися за причинами плинності кадрів, осіб; Q_В – обсяг виробленої продукції на підприємстві, грн.;

б) втрати від зниження якості випущеної продукції (Q_Я), по- перше, через випуск бракованої продукції (Q_БР) новими працівниками, а по-друге, через витрати на виправлення браку (В_В).

Q_БР = ПП х Ч_ПЛ х С х Д_БР;

В_В = Q_БР х В_БР;

Q_Я = Q _БР + В_В,

де Ч_ПЛ – чисельність прийнятих робітників, замість тих, що звільнились за причинами плинності, осіб; С – питома вага собівартості у обсязі виробленої продукції (100 - % прибутку), долі; Д_БР – питома вага браку в собівартості, долі; В_БР – витрати на виправлення браку, гривень на одну гривню браку.

в) витрат на навчання прийнятих робітників замість звільнених за причинами плинності:

Вн = Чн х Дн/ 100 х М х Сн,

де: Чт – чисельність прийнятих працівників замість тих, що звільнилися за причинами плинності, осіб; Дн – питома вага працівників, які повинні пройти профнавчання, %; М – кількість місяців навчання; Сн – витрати на навчання одного працівника на підприємстві, грн..

г) відносного зростання собівартості, через падіння продуктивності праці та відносного зростання умовно-постійних витрат на одиницю продукції. Визначається за формулою:

Сс = (Qв х С х Д_УПВ х ПП_З) / 100 х 100 х 100,

де Д_УПВ – питома вага умовно-постійних витрат в собівартості продукції, %; ППз – відсоток зниження середньої продуктивності праці, %.

Загальна сума збитків на підприємстві буде дорівнювати:

Взаг = Qпп + Qя +Вн + Сс

3. Можливе зростання продуктивності праці за умов зниження плинності на заданий відсоток розраховується наступним чином. Спочатку визначають на скільки гривень може зрости обсяг продукції підприємства за умов зниження кількості осіб, що звільняються за причинами плинності:

∆Q* = (Ч^П_ПЛ - Ч^Бт ) х ПП х Дпп : 100

Ч^П_ПЛ = Ч^Б_ПЛ х (100 - 25): 100,

де: Ч^П_ПЛ – чисельність працівників, що звільняються за причинами плинності, у плановому році, відповідно до завдання, осіб; ПП – середньорічна продуктивність праці одного працівника, грн.;

Зростання продуктивності праці та обсягу виробництва (за умов незмінної середньооблікової чисельності працівників) визначається за формулою:

∆Q = ∆Q* : Q в х 100

ДОДАТОК 1

Показники	Варіанти
	11.1		11.2		11.3		11.4		11.5
1. Число фактично відпрацьованих робітниками людино-днів. - у попередньому році - у звітному році	192160 187730		534225 488424		1306901 1317997		1015779 1061118		1281840 1292503
2. Людино-дні цілодобових простоїв: - у попередньому році - у звітному році	60 76		- -		2210 1780		- -		- -
3. Чергові відпустки, людино-дні: - у попередньому році - у звітному році	16083 14425		37995 41568		100905 101001		56009 70568		98023 94083
5. Відпустки на навчання, людино-дні: - у попередньому році - у звітному році	561 631		1116 1299		4601 3381		7582 9695		5669 5246
6. Відпустки по вагітності і пологах, людино-дні: - у попередньому році - у звітному році	247 144		2189 3031		11103 10509		8284 11072		9926 13053
7. Хвороби, людино-дні. - у попередньому році - у звітному році	18061 28247		22196 17755		81368 76258		34003 40891		57723 53683
8. Неявки з дозволу адміністрації, людино-дні: - у попередньому році - у звітному році	406 486		1986 2165		5018 5254		1132 1604		6558 6533
9. Інші неявки, дозволені законом, людино-дні: - у попередньому році - у звітному році	1899 1995		12735 16885		19541 19714		7280 9001		12073 14101
10. Прогули, людино-дні - у попередньому році - у звітному році	1758 1546		1897 1732		4180 3966		74 227		3436 3339
11. Святкові і вихідні дні, людино-дні: - у попередньому році - у звітному році	86348 84120		217326 217366		556323 570673		438272 479726		497582 525001
12. Число відпрацьованих працівниками людино- годин всього: - у попередньому році - у звітному році	1575585 1537611	4252431 3964908		10517274 10507027		8103885 8471945		10029631 10120298
у тому числі понаднормово: - у попередньому році - у звітному році	43995 42770	57824 51271		261651 193910		32022 4706		39803 56151
13. Число людино-годин внутрішньозмінних простоїв - у попередньому році - у звітному році	111 3	7088 5374		2601 5503		54 -		1301 455

Джерела

1. Уманець Т.В., Ю.Б. Пігарєв. Статистика: Навч.посіб.-К.: Вікар,2003.-623с.

2. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч.посіб.-К.: КНЕУ, 2003.-300с.

3. Махсма М.Б. Практикум з економіки праці та соціально-трудових відносин: Навч.посіб.-К.: Атака,2006.-124с.

4. Дарченко Н.д., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Мікрюков О.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Збірник завдань та вправ: Навч.посіб. - К.: Центр учбової літератури,2007.-252с.

ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ

Розрахунок впливу даних факторів на середньорічну продуктивність праці одного працівника здійснимо , використовуючи прийом абсолютних різниць у показниках. Розрахунок проведемо за даними табл.2

Таблиця 2

Факторний аналіз продуктивності праці

Показник	План	Звіт	Відхилення
			абс	%
Середньорічна чисельність ПВП, осіб	200	200	-	-
В тому числі робітників, осіб	160	164	+4	+2,5
Питома вага робітників в ПВП (У)	0,8	0,82	+0,02	+2,5
Відпрацьовано днів одним робітником за рік, Д	225	215	-10	-4,5
Відпрацьовано годин усіма робітниками за рік	280800	264450	-16350	-5,8
Середня тривалість робочого дня, tзм,год	7,8	7,5	-0,5	-3,8
Обсяг продукції у планових цінах. Тис.грн.	80000	83600	+3600	+4,5
Середньорічний виробіток одного працівника. тис.грн ППр	400	418	+18	+4,5
Виробіток робітника
- середньорічний , тис.грн Wр	500	509,8	+9,8	+1,9
-середньоденний, грн. Wд	2222,2	2371	+148,8	+6,7
- середнього динний, грн.. Wг	284,9	316,13	+31,23	10,9

З даних таблиці видно, що середньорічний виробіток одного робітника (ППр) збільшився на 18 тис. грн., або на 4,5%. В тому числі за рахунок змін:

(прийом абсолютної різниці у показниках)

а) питомої ваги у загальній чисельності персоналу підприємства

∆ППр (у) = ∆У х Дпл х tзм пл. х Wг пл. = (+0,02)х 225х7,8х284,9 =+10 тис.грн

б) кількості відпрацьованих днів за рік:

∆ППр (д)= Уф х ∆Д х tзм пл. х Wг пл. = 0,82 х(-10)х 7,8 х 284,9 = -18,2 тис.грн

в) тривалості робочого дня

∆ППр (t) = Уф х Дф х ∆ tзм х Wг пл. = 0,82 х 215 х (-0,3) х 284,9 = -15,1 тис.грн

Г) середнього динного виробітку працівників

∆ППр (Wг)= Уф х Дф х tзмф х ∆Wг = 0,82 х 215 х 7,5 х 31,23 = + 41,3 тис.грн

ПЕРЕВІРКА: 10 + ( -18,2) + (-15,1) + 41,3 = +18,0

Аналогічно проводиться аналіз змін середньорічного виробітку одного робітника (Wр), яка залежить від кількості відпрацьованих днів одним робітником (Д), середньої тривалості робочої зміни (t), середнього динного виробітку (Wг).

Wр = Д х tзм х Wг

∆Wр (д) = ∆Д х tзм пл х Wг пл = (-10) х 7,8 х 284,9 = - 22,2 тис.грн.

∆Wр(t) = Дф х∆ tзм х Wг пл.= 215 х (-0,3) х 284,9 = -18,4 тис. грн..

∆Wр(Wг)= Д ф х tзм ф х ∆ Wг = 215 х 7,5 х 31,23 = +50,4 тис.грн

УСЬОГО: + 9,8 тис.грн

З метою визначення впливу на продуктивність праці використання робочого часу застосовують індексний метод аналізу за формулами:

ІWд = І Wг х І tзм = 1,109 х 0,962 = 1,067

ІWр = І Wд х І Д = 1,067 х 0,955 = 1,019

ІПП р = І Wр х І У = 1,019 х 1,025 = 1,045

Отримані дані свідчать, що погіршення використання внутрішньо змінного робочого часу призвело до того, що темп росту денної продуктивності (1,067), нижче, ніж темп росту годинної продуктивності праці (1,1096), який обумовлений факторами зниження трудомісткості продукції. У звітному році відбулось і зниження кількості відпрацьованих днів на одного робітника, що призвело більш низьких темпів росту річної продуктивності праці робітників (1,019) порівняно із темпами росту денної продуктивності праці (1,067). Лише збільшення питомої ваги робітників у загальній чисельності персоналу привело до більш високих темпів росту річної продуктивності праці на одного працівника (1,045) порівняно із ростом продуктивності праці одного робітника.

За умов використання робочого часу хоча б на рівні базисного року, продуктивності праці на одного робітника мала би підвищитися на 10,9%:

ІWр = І Wг х І tзм х І Д = 1,109 х 1,0 х 1,0 = 1,109 (+10,9%)