2 Методичні вказівки до виконанНя курсової роботи

При виконанні курсової роботи виходять із таких методичних вказівок.

2.1 Вказівки до виконання розділу “Вступ”

У вступі необхідно показати мету і задачі виконання курсової роботи, а також актуальність для водного транспорту питань, що розглядаються у курсовій роботі.

2.2 Вибір вихідних даних

Відповідно до варіанту курсової роботи студент виписує значення показників із додатків В, Г, Д методичних вказівок у форму, наведену у додатку Б:

1 Лінія і відстань перевезення – додаток В;

2 Рід вантажу – додаток Г;

3 Навігаційний об’єм перевезення – додаток Д.

2.3 Економіко-географічна характеристика лінії

У даному розділі курсової роботи слід навести найважливіші відомості про порти відправлення, порти призначення та водні шляхи (океани, моря, протоки, затоки, канали, ріки, водосховища, шлюзи, озера), по яких судно йде від порту відправлення до порту призначення.

2.4 Обгрунтування вибору типів суден для використання на лінії, їх техніко-експлуатаційна характеристика

У даному розділі курсової роботи слід вибрати не менше 3 типів суден (із наведених типів суден у додатку Е), які можна використовувати на заданій лінії під час перевезення певного роду вантажу.

Транспортне судно є складним інженерним спорудженням. При створенні судна встановлюють його технічні характеристики, з огляду на властивості вантажів, для перевезення яких воно призначене, технологію портових перевантажувальних робіт, характер водних шляхів. Від ступеню відповідності судна зазначеним вище чинникам залежить ефективність перевезень, а в окремих випадках – і принципова можливість експлуатації суден визначених типів на тих або інших ділянках водних шляхів під час перевезення визначених видів вантажів.

Вибір суден для використання на лінії необхідно виконувати, виходячи з основних технічних характеристик транспортного судна: класу Регістра, лінійних і вантажних характеристик.

Клас Регістра визначає ступінь його придатності відповідним умовам роботи, а також безпеку плавання.

Лінійні характеристики судна визначають можливість проходу судна по водному шляху, через шлюз, по каналу і під мостами, постановки судна до причалу.

Вантажні характеристики судна визначають ступінь його придатності для перевезення окремих вантажів і виконання вантажних робіт.

Суховантажний теплохід-площадка типу “Славутич” використовується для перевезення навалочних, генеральних, лісних вантажів, що не бояться підмочки, контейнерів, а також колісної та гусеничної техніки, між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Судна типу “Проект 559М” призначені для перевезення вантажів на відкритій вантажній палубі між портами р. Дніпро та Чорноморського, Дунайського басейнів.

Теплоходи типу “Десна” здійснюють перевезення генеральних, насипних і навалочних вантажів, лісу і контейнерів між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Однопалубні теплоходи типу “Сормовський” здійснюють перевезення генеральних, насипних і навалочних вантажів, лісу і контейнерів між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Судна типу “Волго-Дон” призначені для перевезення вугілля, лісу, мінерально-будівельних матеріалів та генеральних вантажів між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Однопалубний суховантажний теплохід типу “Волго-Балт” використовується для перевезення генеральних і навалочних вантажів, включаючи зернові, а також лісних вантажів та контейнерів, між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Однопалубний суховантажний теплохід типу “Дніпро” використовується для перевезення генеральних і навалочних вантажів, включаючи зернові, а також лісних вантажів та контейнерів, між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Однопалубний суховантажний теплохід типу “Орель” використовується для перевезення генеральних і навалочних вантажів, включаючи зернові, а також лісних вантажів та контейнерів, між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Двопалубні теплоходи типу “Таврія” призначені для перевезення генеральних вантажів і контейнерів між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Двопалубні суховантажні теплоходи типу “Дніпровець” призначені для перевезення плодоовочів, зерна, лісу і генеральних вантажів між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Після обгрунтування вибору типів суден, що можна використовувати на заданій лінії для перевезення певного роду вантажу, необхідно навести у пояснювальній записці таблицю, у якій зазначити основні техніко-експлуатаційні характеристики вибраних суден (додаток Е).

2.5 Визначення експлуатаційної потреби у флоті

При визначенні потреби у флоті послідовно розраховуються:

• тривалість кругових рейсів по типах суден;

• розмір суднових потоків;

• частота відправлення суден;

• робоча потреба у флоті;

• експлуатаційна потреба у флоті.

2.5.1 Розрахунок тривалості кругових рейсів по типах суден

Круговим рейсом вантажного судна називається сукупність операцій, що виконуються судном між двома послідовними подачами його під завантаження у тому самому пункті.

Тривалість кругового рейсу можна розрахувати за формулою:

t _{кр. р.} = t _н+ t _р + t _х.в. + t _х.п. + 4·t _т.т.+ t _з.ш. + 2·n_шл·t _шл, (2.1)

де t _{кр. р.} – тривалість кругового рейсу, діб;

t _н(р) – час навантаження (розвантаження), діб, розраховується за формулою:

Q_е

t _н(р) =  , (2.2)

24 · N _н(р)

де Q_е – експлуатаційне завантаження судна, тонн, розраховується за формулою:

Q_е = К_з  Q_р, (2.3)

де К_з – коефіцієнт використання вантажопідйомності судна (додаток Ж методичних вказівок);

Q_р – регістрова вантажопідйомність судна, тонн (додаток Е методичних вказівок);

N_н(р) – судно-годинна норма навантаження (розвантаження) судна, тонн/год (додаток З методичних вказівок);

t_х.в(п) – ходовий час судна з вантажем (порожнем), що розраховується окремо для річкових і морських ділянок шляху, діб:

• для річкових ділянок розраховується за формулою:

ℓ_р

t _{х.в (п)} = , (2.4)

0,6 · 24 · V_{c. в(п)}  _і

де ℓ_р – протяжність річкової ділянки шляху, км;

0,6 – коефіцієнт, що коригує технічну швидкість судна до шляхової;

V_{c. в (п)} – швидкість ходу судна з вантажем (порожнем) у спокійній воді, км/год (додаток Е методичних вказівок);

_і – втрати (збільшення) швидкості у залежності від напрямку перевезення (нагору, униз), км/добу (додаток И);

• для морських ділянок розраховується за формулою:

ℓ_м

t _{х.в (п)} = , (2.5)

24 · V_{c. в (п)}

де ℓ_м – протяжність морської ділянки шляху, км;

t _т.т. – час технічних і технологічних операцій у порту (до і після навантаження та до і після розвантаження), діб, t _т.т.= 0,3  0,5 діб;

t_з.ш. – час затримок у шляху, діб, за статистичними даними приймається рівним 30 % ходового часу судна, тобто:

t _з.ш. = 0,3  (t _х.в. + t _х.п. ), (2.6)

n_шл – кількість шлюзів від порту відправлення до порту призначення, одиниць;

t _шл – час шлюзування судна, діб, у Дніпровському басейні за нормативом приймається 0,06 діб на один шлюз.

2.5.2 Розрахунок розмірів суднових потоків

Розмір суднового потоку (суднопотік) – число відправлень суден із вантажем, що необхідно зробити, щоб освоїти весь об’єм перевезень, одиниць (округляється до цілих у більшу сторону), розраховується за формулою:

G

m = , (2.7)

Q_е

де m – суднопотік за навігацію, одиниць;

G – навігаційний об’єм перевезень, тонн;

Q _е – середнє завантаження судна, тонн.

2.5.3 Розрахунок частот відправлення суден

Частота відправлення (середня за період) – число відправлень суден із пункту навантаження в одну добу, одиниць/добу, розраховується за формулою:

m

r = , (2.8)

T_е

де r – частота відправлення, од/добу;

T_е – навігаційний період, діб, T_е = 230 діб (для річкової ділянки шляху).

2.5.4 Розрахунок експлуатаційної потреби у флоті

Робоча потреба у флоті – розрахункове число суден, що необхідно утримувати у експлуатації для освоєння всього об’єму перевезення, одиниць суден, розраховується за формулою:

Ф_р = r  t _{кр. р}, (2.9)

де Ф_р – робоча потреба у флоті для перевезення заданого об’єму вантажу за навігаційний період, одиниць суден;

t _{кр. р.} – тривалість кругового рейса, діб.

Проте на практиці здійснюються додаткові витрати флоту на нетранспортні операції, тому визначається експлуатаційна потреба у флоті (округляється до цілих у більшу сторону), що розраховується за формулою:

Ф_е = (1 + k_дод )  Ф_р, (2.10)

де Ф_е – експлуатаційна потреба у флоті, одиниць суден;

k_дод – коефіцієнт, що враховує додаткові витрати флоту на нетранспортні операції, що не ввійшли у круговий рейс (планово-попереджувальний ремонт), k_дод = 0,05.

2.6 Визначення експлуатаційних витрат по суднах

Сумарні експлуатаційні витрати по лінії встановлюються у цілому за експлуатаційний період для кожного типу судна. Планування експлуатаційних витрат має важливе значення, оскільки вони складають вихідну базу для розрахунку собівартості перевезень. У залежності від засобу включення різноманітних витрат у собівартість вони підрозділяються на прямі витрати і витрати, що розподіляються.

Прямі витрати пов'язані з безпосереднім виконанням певного виду транспортної роботи, піддаються урахуванню і можуть бути розраховані для даного судна. Вони цілком включаються у собівартість експлуатації певного типу судна.

Витрати, що розподіляються, є загальними для компанії, тому що вони одночасно пов'язані з виконанням декількох видів транспортної діяльності і включаються у собівартість експлуатації певного типу судна тільки після попереднього їхнього розподілу у прийнятому порядку між видами транспортної діяльності.

Прямі витрати по утриманню судна у експлуатації складаються з таких статей:

1) Заробітна плата екіпажу судна у навігаційний період:

- заробітна плата, що виплачується всім членам екіпажу у навігаційний період за посадовими окладами;

- надбавки, доплати до посадових окладів, премії;

- оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до чинного законодавства;

- оплата за роботу у вихідні, святкові дні і понаднормовий час відповідно до чинного законодавства.

2) Нарахування на заробітну плату – обов'язкові відрахування за встановленими законодавством нормами на державне соціальне страхування, у пенсійний фонд, відрахування у фонд зайнятості населення.

3) Вартість раціону безкоштовного харчування – вартість раціону безкоштовного харчування членів екіпажу судна за час перебування їх у експлуатації відповідно до чинного положення.

4) Паливо і мастильні матеріали – витрати на усі види палива і мастила при русі і стоянці суден, включаючи витрати по буксируванню суден, на господарські потреби тощо.

5) Амортизація основних фондів – амортизаційні відрахування від балансової вартості судна відповідно до чинних норм.

6) Ремонтний фонд – відрахування на усі види ремонтів у встановленому розмірі.

7) Навігаційні матеріали і знос малоцінних і предметів, що швидко зношуються – витрати на усі види матеріалів, що витрачаються за навігаційний період, і сума зносу інструментів, інвентарю, устаткування, що відноситься до малоцінних і предметів, що швидко зношуються.

8) Зимовий відстій:

• заробітна плата робітників, зайнятих на зимовому відстої;

- нарахування на заробітну плату;

• інші витрати, пов'язані з зимовим відстоєм.

9) Інші витрати:

- платежі з обов'язкового страхування майна підприємств, а також страхування окремих категорій робітників;

- оплата відсотків за короткострокові кредити банків;

- витрати на відрядження;

• інші витрати, що входять до складу собівартості продукції, але не відносяться до раніше перерахованих статей витрат.

До складу витрат, що розподіляються, по утриманню судна у експлуатації входять:

- витрати по утриманню службово-допоміжного флоту;

- витрати по утриманню цехів технічної експлуатації флоту;

• витрати по утриманню зв'язку;

• витрати по утриманню апарату управління;

• загальні експлуатаційні витрати.

2.6.1 Розрахунок експлуатаційних витрат по судну без урахування валютних витрат за навігацію

Розрахунок експлуатаційних витрат по судну (без урахування валютних витрат) здійснюється за формулою:

В_е.грн = В_прям + В_розп, (2.11)

де В_е.грн – експлуатаційні витрати по судну (без урахування валютних витрат), грн;

В_прям – прямі витрати на перевезення вантажу, грн, розраховуються за формулою:

В_прям = В_зп + В_н.зп. + В_рбх + В_п+ В_мм + В_ам + В_рем+ В_мшп + В_зв + В_ін, (2.12)

де В_зп – витрати по оплаті праці екіпажу судна, грн., розраховуються за формулою:

Ф_по

В_зп =   (1 + k_над)  T_е, (2.13)

30,6

де Ф_по – місячний фонд посадових окладів, грн, встановлюється за штатним розкладом суден (додаток К методичних вказівок);

30,6 – середнє число днів у місяці, діб;

k_над – коефіцієнт, що враховує надбавки до основної заробітної плати, k_над = 0,15;

T_е – навігаційний період, діб.

В_н.зп – нарахування на зарплату, грн., розраховуються за формулою:

В_н.зп = 0,375  В_зп, (2.14)

В_рбх – витрати на раціон безкоштовного харчування, грн., розраховуються за формулою:

В_рбх = ч_ек  N_рбх Т_{укр.нав}, (2.15)

де ч_ек – чисельність екіпажу, люд. (додаток К методичних вказівок);

N_рбх – норма раціону безкоштовного харчування на одного члена екіпажу за добу на період перебування судна на території України, грн/добу, N_рбх = 6 грн/добу;

Т_{укр.нав} – період перебування судна у водах України за весь період навігації, діб.

При розрахунку періоду перебування судна у водах України за весь період навігації необхідно врахувати, що порт Херсон на р. Дніпро та порт Рені на р. Дунай є портами “закриття кордону”. Період перебування судна у водах України за весь період навігації розраховується за формулою:

t_{укр.кр. р} · Т_е

Т_{укр.нав} = , (2.16)

t_{кр. р.}

де t_{укр.кр.р} – період перебування судна у водах України за круговий рейс, діб, розраховується за формулою:

t_{укр.кр.р} = t_н + 2·t_т.т. + t_х.в.у + t_х.п.у + t_з.ш.у + 2·n·t_шл, (2.17)

де t_х.в.у – ходовий час судна з вантажем у водах України, діб;

t_х.п.у – ходовий час судна порожнем у водах України, діб;

t_з.п.у – час затримок у шляху у водах України, діб, розраховується за формулою:

t_з.ш.у = 0,3 · (t_х.в.у + t_х.п.у). (2.18)

В_п(мм) – витрати по паливу (мастильних матеріалах), грн, розраховуються за формулою:

В_п = N_п.х t_х.нав  Ц_п + N_п.ст  t_ст.нав  Ц_п, (2.19)

В_мм = N_{мм. х}  t_х.нав  Ц_мм + N_мм.ст  t_{ст. нав}  Ц_мм, (2.20)

де N_п.х – норма витрати палива на ходу, тонн/добу (додаток Е методичних вказівок);

t_х.нав – час ходу судна за весь період навігації, діб, розраховується за формулою:

(t_х.в + t_х.п) · Т_е

t_х.нав = , (2.21)

t_{кр. р.}

Ц_п – ціна палива, грн/т, Ц_п = 1200 грн/тонну;

N_п.ст – норма витрати палива на стоянці, тонн/добу, розраховується за формулою:

N_п.ст = 0,7  N_п.х, (2.22)

t_ст.нав – час стоянки судна за весь період навігації, діб, розраховується за формулою:

[t_кр.р. - (t_х.в + t_х.п)] · Т_е

t_ст.нав = , (2.23)

t_кр.р.

N_мм.х – норма витрати мастильних матеріалів на ходу, тонн/добу, розраховується за формулою:

N_мм.х = 0,1  N_п.х, (2.24)

N_мм.ст – норма витрати мастильних матеріалів на стоянці, тонн/добу, розраховується за формулою:

N_мм.ст = 0,01  N_п.ст, (2.25)

Ц_мм – ціна мастильних матеріалів, грн/т, Ц_мм = 3000 грн/тонну.

В_ам – амортизаційні відрахування встановлюються у відсотках до балансової вартості судна (5 %), грн:

В_ам = 0,05  С_бал · k, (2.26)

де С_бал – балансова вартість судна, умовних одиниць, (додаток Е методичних вказівок);

k – курс умовної одиниці до гривні, k = 6 грн.

В_рем – ремонтний фонд встановлюється у відсотках до балансової вартості судна (2,1 %), грн:

В_рем = 0,021  С_бал · k. (2.27)

В_мшп – витрати на навігаційні матеріали і знос малоцінних предметів, що швидко зношуються, встановлюються у відсотках до балансової вартості судна (2 %), грн:

В_мшп= 0,02  С_бал · k. (2.28)

В_зв – витрати по зимовому відстою, грн, розраховуються за формулою:

Ф_по ч_зв

В_зв =     в  t_зв  k_зв  k_н.зп, (2.29)

30,6 ч_е

де Ф_по – місячний фонд посадових окладів, грн, встановлюється за штатним розкладом суден (додаток К методичних вказівок);

ч_зв– чисельність робітників, зайнятих на зимовому відстої, люд., ч_зв = ч_е / 3;

в – відношення середньої заробітної плати одного робітника на зимовому відстої до середнього посадового окладу, в = 1,25;

t_зв – період зимового відстою, діб, t_зв = 135 діб;

k_зв – коефіцієнт, що враховує інші витрати по зимовому відстою, k_зв = 1,11;

k_н.зп – коефіцієнт, що враховує нарахування на зарплату, k_н.зп = 1,375.

В_ін – інші витрати, грн, розраховуються за формулою:

В_п = 0,098  (В_зп + В_н.зп), (2.30)

В_розп – витрати на перевезення вантажу, що розподіляються, грн, розраховуються за формулою:

В_розп = 0,11  В_прям. (2.31)

2.6.2 Розрахунок експлуатаційних витрат по судну у валюті за навігацію

Експлуатаційні витрати по судну у валюті, умовних одиниць, розраховуються за формулою:

В_е.вал = В_вв + В_{рбх. з} + В_к.ф.з, (2.32)

де В_е.вал – експлуатаційні витрати по судну у валюті, умовних одиниць;

В_вв – валютні виплати членам екіпажу за час перебування судна за межами України, умовних одиниць, розраховуються за формулою:

В_вв = В_в  T_з.м.нав, (2.33)

де В_в – сума валютних виплат членам екіпажу за час перебування судна за межами України, умовних одиниць (додаток К методичних вказівок);

T_з.м.нав – період перебування судна за межами України за весь період навігації, діб, розраховується за формулою:

Т_з.м.нав = Т_е - Т_{укр.нав}, (2.34)

В_рбх.з – раціон безкоштовного харчування за час перебування судна за межами України, умовних одиниць, розраховуються за формулою:

В_рбх.з = ч_ек  N_рбх.  Т_з.м.нав, (2.35)

де ч_ек – чисельність екіпажу, люд. (додаток К методичних вказівок);

N_рбх – норма раціону безкоштовного харчування на одного члена екіпажу за добу на період перебування судна за межами України, умовних одиниць /добу, N_рбх.у = 4 умовних одиниць /добу;

В_к.ф.з – культурний фонд за час перебування судна за межами України, умовних одиниць, розраховується за формулою:

В_к.ф.з = ч_ек  N_к.ф.з  Т_з.м.нав, (2.36)

де N_к.ф.з – норматив виплат у культурний фонд на одного члена екіпажу за добу на період перебування судна за межами України, умовних одиниць /добу, N_к.ф.з = 0,10 умовних одиниць /добу.

2.6.3 Портові збори

У складі експлуатаційних витрат по судах за навігацію, необхідно врахувати також портові збори, збори і плати за послуги, надані судам у портах України, і плати за проходження проток, каналів, шлюзів.

В Україні перелік і розмір портових зборів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Положення про портові збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1996 р., у портах України стягуються такі портові збори:

• Корабельний збір

Нарахування корабельного збору здійснюється за кожний вхід у порт і вихід із нього за диференційованими ставками за 1 куб. метр умовного об’єму судна (далі об’єму), що дорівнює добутку довжини, ширини і висоти борта судна

• Канальний збір

Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за диференційованими ставками за 1 куб. метр об’єму судна

• Маяковий збір

Нарахування маякового збору здійснюється під час кожного заходу судна у порт за диференційованими ставками за 1 куб. метр об’єму судна

• Причальний збір

Причальний збір стягується із суден, що знаходяться біля причалу за диференційованими ставками за 1 куб. метр об’єму судна

• Якірний збір

Якірний збір стягується за добовими диференційованими ставками за 1 куб. метр об’єму судна за фактичний час стоянки

• Адміністративний збір

Адміністративний збір нараховується під час кожного заходу у порт за диференційованими ставками за 1 куб. метр об’єму судна

• Санітарний збір

Санітарний збір стягується за 1 куб. метр об’єму судна за диференційованими ставками

Стягування санітарного збору передбачає:

• обов'язкове прийняття портом із судна усіх видів забруднення за весь період стоянки у порту, а також виконання самостійно і за свій рахунок операцій, пов'язаних із прийомом забруднення;

• обов'язкову здачу судном у порту всіх наявних на борту видів забруднення з метою запобігання їхнього скидання у море.

В Україні перелік і розмір зборів і плат за послуги, надані суднам у портах України, затверджуються Міністерством транспорту України. Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. №214 стягуються такі збори і плати за послуги, надані судам у портах України:

• Лоцманський збір

Містить у собі плату за плавучі спорудження, що використовуються для доставки лоцмана на судно, що входить у порт, або зняття лоцмана із судна, що виходить із порту, стягується з об’єму судна у кубометрах за диференційованими ставками

• Збір за користування послугами служби регулювання руху суден

Збір за послуги Постів регулювання руху суден, обладнаних береговими радіолокаційними системами, стягується за диференційованими ставками за 1 кубометр об’єму судна при кожному вході у порт і виході з порту

• Швартовий збір

Швартовий збір стягується при швартуванні, відшвартуванні, перетяжці і перешвартуванні суден за диференційованими ставками у залежності від об’єму судна у кубометрах

• Плата за роботу буксирів при швартових операціях

Комплексна оплата роботи всіх буксирів при швартуванні, відшвартуванні і перестановці стягується за диференційованими ставками за кубометр/операцію

• Плата за комплексне обслуговування ліхтерів

За обслуговування ліхтера портом із моменту прийняття його від ліхтеровоза до моменту здачі ліхтеровоза, включаючи послуги, надані черговим екіпажем, стягуються плати за диференційованими ставками за ліхтерозахід

• Плати за агентські послуги

За агентування суден, що заходять у порти України для навантаження і (або) розвантаження наливних, навалочних або насипних, а також генеральних, лісових і змішаних вантажів, плати за агентські послуги стягуються за диференційованими ставками за суднозахід

• Супервайзерська винагорода

Супервайзерська винагорода суден у порту здійснюється за фактично зроблені послуги за диференційованими акордними ставками у залежності від об’єму судна у кубометрах.

У курсовій роботі пропонується використовувати вже розраховані портові збори і плати за послуги, надані судам у портах, у залежності від типу судна (додаток Л).

Крім портових зборів необхідно врахувати також плати за проходження кожної протоки (500 умовних одиниць), каналу (400 умовних одиниць), шлюзу (100 умовних одиниць).

Сумарні експлуатаційні витрати по кожному типу суден, що використовуються на лінії, за весь період навігації, грн, визначаються за формулою:

 В = (В_{е. грн} + В_е.вал · k) · Ф_е +  З_б · m, (2.37)

де  В – сумарні експлуатаційні витрати по кожному типу суден, що використовуються на лінії, за весь період навігації, грн.

В_е.грн – експлуатаційні витрати по судну (без урахування валютних витрат), грн;

В_е.вал – експлуатаційні витрати по судну у валюті, умовних одиниць;

k – курс умовної одиниці до гривні, k = 6 грн;

Ф_е – експлуатаційна потреба у флоті, одиниць;

З_б – сума портових зборів, плат за проходження проток, каналів, шлюзів за круговий рейс, грн, розраховується за формулою:

 З_б = (З_порт.у+З_{порт.з.м.}+ 2·n_прот·З_прот + 2·n_шл·З_шл + 2·n_кан·З_кан) · k, (2.38)

де З_порт.у – портові збори, збори та плати за послуги, що надаються суднам у кожному порті України, умовних одиниць (додаток Л методичних вказівок);

З_{порт.з.м.} – портові збори, збори та плати за послуги, що надаються суднам у кожному порті за межами України, умовних одиниць (додаток Л методичних вказівок);

n_прот – кількість проток від порту відправлення до порту призначення, одиниць;

З_прол – плата за проходження кожної протоки, умовних одиниць (500 умовних одиниць);

n_шл – кількість шлюзів від порту відправлення до порту призначення, одиниць;

З_шл – плата за проходження кожного шлюзу, умовних одиниць (100 умовних одиниць);

n_кан – кількість каналів від порту відправлення до порту призначення, одиниць;

З_кан – плата за проходження кожного каналу, умовних одиниць (400 умовних одиниць);

k – курс умовної одиниці до гривні, k = 6 грн;

m – число відправлень суден із вантажем, що необхідно зробити, щоб освоїти весь об’єм перевезень (кількість рейсів), одиниць.

2.7 Розрахунок економічних показників роботи вантажної лінії

До основних економічних показників роботи вантажної лінії відносяться:

• сумарні експлуатаційні витрати (розраховані у попередньому розділі курсової роботи);

• доходи від перевезень вантажів на лінії;

• прибуток від перевезень вантажів на лінії;

• рентабельність перевезень.

Доходи від перевезень вантажів на лінії, грн, визначаються за формулою:

Д = Ф_с  G, (2.39)

де Д – доходи від перевезень вантажів на лінії, грн;

Ф_с – фрахтова ставка за перевезення однієї тонни вантажу на лінії, грн/т (додаток В методичних вказівок);

G – навігаційний об’єм перевезень, тонн.

Прибуток від перевезень вантажів на лінії, грн, визначаються за формулою:

П = Д –  В – ПДВ, (2.40)

де П – прибуток від перевезень вантажів на лінії, грн;

 В – сумарні експлуатаційні витрати по кожному типу суден, що використовуються на лінії, за весь період навігації, грн;

ПДВ – сума податку на додану вартість, грн.

Оскільки фрахтова ставка встановлюється з урахуванням податку на додану вартість, то сума податку на додану вартість визначається за формулою:

ПДВ = 0,1667  Д. (2.41)

Чистий прибуток від перевезень вантажів на лінії, грн, визначається за формулою:

ЧП = П - ПП, (2.42)

де ЧП – чистий прибуток від перевезень вантажів на лінії, грн;

ПП – сума податку на прибуток, грн (ставка податку на прибуток складає 30 %), тобто:

ПП = 0,3 · П. (2.43)

Рентабельність перевезень, %, визначається за формулою:

ЧП

R = ———  100 %. (2.44)

 В

2.8 Вибір оптимального типу судна для заданих умов експлуатації

У даному розділі здійснюється вибір оптимального типу судна для освоєння заданого об’єму перевезення певного роду вантажу на лінії за критерієм максимального прибутку і рентабельності.

2.9 Вказівки до оформлення списку використаної літератури

Список використаної літератури повинен включати основні джерела, використані студентом при виконанні курсової роботи (підручники, конспект лекцій, нормативні матеріали тощо).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

	Економіка транспорту /Під ред. Коби В.Г. – К: КДАВТ, КМУЦА, 1999. – 254 с.
	Ш.П. Бланк, А.А. Митаишвили, В.А. Легостаев. Экономика внутреннего водного транспорта. – М.:Транспорт, 1983.–463 с.
	Малышкин А.Г. Организация и планирование работы речного флота. – М.: Транспорт, 1985. – 215 с.
	Ирхин А.П., Суворов В.С., Щепетов В.К. Управление флотом и портами. – М.: Транспорт, 1986. – 392 с.
	Тарасов М.А., Ляхов К.С. Организация движения флота. – М.: Транспорт, 1985. – 288 с.
	Правила перевозок грузов (в 2-х частях). Часть 1. – М.: Транспорт, 1979. – 288 с.
	Надточий Г.Л. География морского судоходства. – М.: Транспорт, 1979. – 295 с.
	Брилиант Л.А. География морского судоходства. – М.: Транспорт, 1983. – 301 с.
	Серебряков В.В. География морских путей. – М.: Транспорт, 1981. – 190 с.
	Тоняев В.И. География внутренних водных путей СССР. – М.: Транспорт, 1990. – 239 с.
	Прейскурант № 14-01.
	Тарифное руководство № 4-Р.

ДОДАТКИ

Додаток А - Зразок титульного листа курсової роботи

Міністерство освіти і науки України

Київська державна академія водного транспорту

Кафедра "Економіки і менеджменту"

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: Економіка підприємства

На тему: Обгрунтування вибору оптимального типу судна для

перевезення __________ на лінії ________________

рід вантажу

Шифр Шифр Спеціаль- № групи Шифр

спеціаль- кафедри ність залікової

ності книжки

7.050201 01 МО

Виконав(а): _______________

Перевірив(а): _______________

Київ - 2000

Додаток Б – Зразок завдання на курсову роботу

КИїВСьКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

Кафедра "Економіки і менеджменту"