- •Тема 1
- •1. Поняття та сутність методики навчання історії
- •2. Об'єкт і предмет методики історії як науки
- •3. Роль і місце методики у шкільному навчанні історії
- •4. Зв'язок методики навчання історії з іншими науками
- •5. Методи наукових досліджень у методиці навчання
- •Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні.
- •Порівняльна характеристика лінійного та концентричного підходів до структури шкільної історичної освіти. 3. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні.
- •1. Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні
- •2. Порівняльна характеристика лінійного та концентричного підходів до структури шкільної історичної освіти
- •3. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні
- •Тема 3
- •1. Основні компоненти змісту історичної освіти
- •2. Історичні факти і їх класифікація
- •3. Теоретичний матеріал в історичних курсах
- •4. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу
- •Тема 4
- •1. Поняття про вміння в методиці навчання історії
- •2. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії
- •3. Методика формування пізнавальних умінь
- •Тема 5
- •1. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії
- •2. Пізнавальні процеси у навчанні історії
- •3. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії
- •4. Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії
- •1. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії
- •2. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії
- •3. Пізнавальні завдання як засіб діагностики і розвитку пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії
- •1. Проблема методів навчання історії та їх класифікація
- •2. Прийоми і засоби навчання історії
- •3. Прийоми вивчення історичних фактів на емпіричному рівні
- •Тема 8
- •1. Актуальні проблеми шкільного підручника з історії
- •2. Як використати на уроці методичні можливості підручника
- •Тема 9
- •1. Класифікація текстів та особливості використання підручника на уроці історії
- •2. Методика роботи з історичним документом
- •3. Художня та науково-популярна література у навчанні історії
- •4. Проблема інтерпретації навчальних текстів на уроках історії
- •План есе
- •Тема 10
- •1. Поняття наочного навчання. Класифікація наочності
- •2. Методика роботи з речовими пам'ятками й образною наочністю
- •3. Методика роботи з умовно-графічною наочністю
- •4. Застосування опорних схем та сигналів у навчанні історії
- •Основні питання
- •IV. Як провести дискусію на уроці
- •Тема 11
- •1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії. 2. Комп'ютер на уроці історії.
- •1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії
- •2. Комп'ютер на уроці історії
- •Тема 12
- •1. Підходи до класифікації уроку історії
- •2. Характеристика основних типів уроку
- •3. Методика проведення різних типів та елементів структури уроку
- •4. Підготовка вчителя до уроку
- •Тематичне планування
- •Тема 13
- •1. Лекція, семінар, практикум у навчанні історії
- •Тема 14
- •1. Характеристика основних моделей навчання історії
- •2. Інтерактивні технології навчання
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •3. Структура інтерактивного уроку історії
- •Завдання для роботи в трійках
- •Учні працюють над реченнями:
- •Тема 15
- •1. Функціїі форми перевірки результатів навчання історії
- •2. Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії
- •3. Технологія оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів з історії в основній школі у контексті компетентнісного підходу
2. Історичні факти і їх класифікація
Слово «факт» походить від латинського «зроблене, те, що відбулося». В науці, зокрема історичній, факт - це дійсна, не вигадана подія; дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді; встановлене знання, що відповідає об'єктивній реальності і є матеріалом для певних висновків, доведень; реальність, дійсність, те, що об'єктивно існує43. Кожен історичний факт є неповторним, його не можна відтворити. У цьому специфіка історичного знання.
У процесі пізнання історії факти є цінними не тільки самі по собі, вони необхідні для виявлення і визначення історичних зв'язків для їх узагальнення і засвоєння у системі. Узагальнення і систематизація фактів - це інструмент пізнання історії. Історичною наукою виявлено колосальну чисельність фактів, визначені їх час і місце здійснення. Конкретні дрібні факти минулого систематизовані, згруповані у значні історичні події, явища і цілісні історичні процеси.
У повсякденному спілкуванні слова «факт», «подія», «явище» часто виступають синонімами. Проте з методичної точки зору (так само як і в історичній науці) вони розмежовуються:
42 Вахтомин Н.Н. Генезис научного знания. Факт, идея, теория. - М.: На ука, 1973; Гальперин П.Я. Введение в психологию. - М.: МГУ, 1976; Давы дов В.В. Виды обобщения в обучении. - М.: Педагогика, 1972; Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. Опыт логико-гносеологического исследования. - М.: Наука, 1973; Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1977.
43 Великий тлумачний словник сучасної української мови. - С. 1314.
ф&кт-подія - одинична, неповторна, оригінальна, жорстко локалізована в часі та просторі дійсність (пригода), де бере участь певне коло осіб. Наприклад: Марафонська битва 490 р. до н. е.; Берестейськії унія 1596 p.; створення Української Центральної Ради в березні 1917 р. таін.;
факт-явище - фрагмент реальності з типовими, характерними Ознаками, притаманними певному історичному періоду або декільком країнам на певному етапі історичного розвитку. Наприклад: посилення впливу католицької церкви у країнах Західної Європи у середні піки; Реформація в Європі; виникнення українського козацтва тощо;
факт-процес (послідовна зміна станів або явищ, яка відбувається 'іакономірним порядком, хід розвитку чого-небудь)44 - це сукупність и нищ більш високого ступеню узагальненості. Наприклад: виникнення міст-держав у Дворіччі та Єгипті наприкінці IV—III тис. до н. е.; поява і розселення людей на території України; Велике переселення народів тощо.
* Подумайте
Працюючи за методом уявного мікрофона, наведіть по декілька прикладів історичних фактів - подій, явищ, процесів. У разі виникнення складностей, скористайтесь підручниками для основної школи.
За складом історичні факти можуть бути поділені на елементарні, прості й складні. У цьому випадку факти-процеси або факти-явища розглядаються як сукупність (цілісність) взаємопов'язаних фактів-по-дій, кожен з яких, у свою чергу, можна розкласти на ще більш дрібні і самостійні складові. Наприклад, такий складний факт-явище, як Велика Вітчизняна війна, є сукупністю відносно простих фактів-подій, серед яких оборона Одеси, Севастополя, визволення Києва, Карпатсь-ко-Ужгородська операція тощо. У свою чергу кожен із цих простих фактів складається з дрібніших, елементарних.
Складні факти мають певну структуру і, як правило, складаються з типових, стійко повторюваних деталей, елементів:
місця дії і навколишньої природи;
матеріальних предметів (від звичайного ґудзика до грандіозних технічних пристосувань, створених і використовуваних людьми у своїй діяльності);
учасників досліджуваних подій і явищ як відомих діячів, так і І )сзіменних представників соціальних груп, класів.
Ці три групи фактів входять у число простих і елементарних, на які можна розкласти складні з метою більш глибокого і чіткого засвоєння їх школярами. Відносно прості історичні факти вивчаються в образній формі без попереднього розчленовування на складові частини.
44 Великий тлумачний словник сучасної української мови. - С. 997.
54
55
Складний факт |
Прості факти |
Елементарні факти |
Виникнення українського козацтва |
Спустошливі набіги татар на українські землі. Розселення козаків на прикордонних землях у 16-17 ст. Ведення козаками господарської діяльності |
Освоєння нових земель та закладання зимівників. Розвиток промислів. Розвиток сільськогосподарського виробництва тощо |
*Подумайте
Скориставшись підручниками для основної школи, за методом уявного мікрофона наведіть декілька прикладів історичних складних, простих і елементарних фактів.
За характером дії історичні факти розподіляють на динамічні та відносно статичні. До першої групи відносять фрагменти реальності, які швидко розвиваються і суттєво змінюються за короткий період часу за принципом «було - стало тепер». їхній рух нагадує кінематографічну плівку. Наприклад, битва під Пилявцями у вересні 1648 р. До другої групи відносяться фрагменти реальності, які є відносно сталими у часі і просторі протягом достатньо довгого періоду часу (десятиріч, віків). Такі факти можна порівняти з фотографіями, це події, які «існують», які «є». Будівництво величезних пірамід для єгипетських фараонів, народні збори в Афінах, середньовічні ярмарки і т. п., повторюючись у своїх характерних ознаках і сюжетах, вони відтворюються у шкільних підручниках уже як узагальнений образ історичного минулого. Поєднуючи першу та другу характеристики фактів, можна сказати, що динамічні факти - це факти-події, а відносно статичні факти - це факти-явища.
* Подумайте
Скориставшись підручниками для основної школи, за методом уявного мікрофона наведіть по декілька прикладів динамічних і статичних фактів.
Нарешті існує ще одна суто педагогічна типологія історичних фактів. Це головні та неголовні факти. Головними вважаються ті факти, які: 1) вплинули на розвиток суспільства, залишили значний слід у суспільному житті; 2) маючи об'єктивно велике історичне значення, передають основний фактологічний зміст історичної епохи, періоду; 3) у своєму змісті і зв'язках містять важливі теоретичні відомості, необхідні для формування у школярів історичних понять, світоглядних ідей, власної думки з приводу минулого; 4) відрізняються яскравістю, образністю, емоційністю і здатні залишити в душах учнів глибокий
оральний слід, викликати особисте співпереживання, міцно закріпитись у пам'яті. Головні факти відбираються авторами підручників, програм як обов'язкові для засвоєння і підлягають ґрунтовному опрацюванню на уроці та закріпленню у вигляді яскравих, емоційно забарвлених уявлень у свідомості й пам'яті учнів. Кожен з них вивчається |К складний факт, на основі якого у школярів буде сформована шдіювідна «картина» минулого у всій її різнобарвності автентичних деталей місця, часу, побуту, одежі, портретів конкретних осіб чи типо-них представників епохи тощо.
Неголовні історичні факти не вирізняються ані оригінальністю, ані яскравістю чи великим теоретичним потенціалом, що притаманні головним. Але вони необхідні в змісті навчального історичного матері-,і ну для локалізації головних фактів у просторі і часі, їхньої кількісної характеристики, для встановлення хронологічних зв'язків між основними подіями й тлумачення їх. Відповідно до неголовних історичних фактів відносяться:
історико-статистичні дані;
хронологічні відомості;
картографічні й інші відомості;
динамічні і відносно статичні факти, які не мають великого значення для розуміння й оцінки минулого.
Такі факти мають бути коротко, конспективно (наприклад, у вигляді таблиці) повідомлені учням для розкриття і полегшення засвоєння ними головних.
Порівнюючи зміст навчального історичного матеріалу у різні роки, можна легко вияснити, що розмежування головних і неголовних фактів у ньому є дуже умовним і мінливим. Протягом тільки XX ст. в підручниках історії неодноразово відбувалася ревізія фактів: одні з них ставали «наріжними», «доленосними», «видатними» подіями в житті країни і світу, а інші відсувалися на задній план. Це природне явище, оскільки саме головні факти визначають певну тенденцію у розкритті історичного змісту у підручнику чи на уроці, суб'єктивну позицію автора, учителя, соціальне замовлення суспільства на виховання певного типу особистості. Навіть при прагненні автора підручника з історії до максимальної об'єктивності, він змушений відбирати той чи інший матеріал для вивчення, а отже - бути суб'єктивним.
'Подумайте
За методом «мікрофона» наведіть приклади історичних фактів, яким випала подібна доля. Від чого залежали зміни їхнього статусу в шкільному курсі історії?
* Подумайте
Проаналізуйте в парах зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи. Виділіть в тексті головні і неголовні факти. По-
56
57
діліться своїми результатами з іншою парою. Працюючи в четвірках, визначте також суб'єктивізм автора у відборі фактів для цього параграфа. Спробуйте сформулювати, які цілі ставив автор, пропонуючи для вивчення саме цей факт як головний. Аргументуйте свої думки і представте їх групі.
Для чого ж учителю історії потрібна настільки докладна і багатогранна характеристика історичних фактів?
По-перше, оптимальне співвідношення фактів-подій, явищ і процесів у змісті навчального історичного матеріалу дозволяє побудувати процес вивчення історії так, щоб школярі познайомилися з яскравими, видатними фактами, але при цьому не «заблудилися» в їхньому хаотичному нагромадженні, побачили деяку повторюваність, аналогічність, закономірність історичних сюжетів, але при цьому не вдарилися в іншу крайність - соціологізаторство.
^По-друге, розгорнута класифікація історичних фактів допомагає об'єктивно визначити глибину їхнього вивчення в шкільних курсах історії: головні історичні факти включаються в зміст навчальних програм, підручників і уроків, розкриваються яскраво, ґрунтовно, докладно, тоді як неголовні історичні факти наводяться коротко, стисло або взагалі відсутні в змісті навчального матеріалу.
По-третє, місце історичних фактів в ієрархії змістових компонентів визначає спосіб їхнього вивчення: головні історичні факти розкриваються за допомогою емоційних прийомів викладу й образної наочності; неголовні - «сухими», конспективними прийомами й умовно-графічними засобами.
По-четверте, «положення» фактів диктує рівень їхнього пізнання: віднесені до розряду головних вивчаються і на емпіричному, і на теоретичному рівнях; до другого - переважно на емпіричному.
По-п'яте, розрізнення головних фактів за змістом допомагає вибрати адекватні прийоми і засоби їх вивчення на емпіричному рівні, тобто такі прийоми і засоби, які дозволять учителю забезпечити оптимальні умови для їх засвоєння учнями. Наприклад, факти щодо навколишньої природи і матеріальних предметів яскраво розкриваються за допомогою картинного чи аналітичного опису та картинної наочності, учасники подій «оживають» в образній характеристиці й історичному портреті, динамічні факти розгортаються в сюжетній розповіді, кінофільмі тощо.
По-шосте, віднесення досліджуваних фактів до тієї чи іншої групи дозволяє свідомо прогнозувати конкретні результати їхнього засвоєння учнями: в одних випадках на емпіричному рівні пізнання у дітей формуються яскраві, цілісні, емоційно розфарбовані образи і картини, в інших - лаконічні уявлення про основні риси, властивості, послідовність історичних фактів.
Нарешті, по-сьоме, факти містять інформацію, яка дозволяє учням засвоїти досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем,
що вирішувались людством у минулому, а також досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що забезпечує емоційно-ціннісний розвиток особистості.
* Подумайте
Проаналізуйте в парах зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи. Оберіть одне з наведених авторами тверджень щодо важливості знання класифікації фактів та її застосування. Спробуйте знайти в підручнику підтвердження авторської думки. Можливо аналіз підручника приведе вас і до інших висновків, зробіть та аргументуйте їх.
Перевірте себе
Перерахуйте основні підходи до класифікації історичних фактів у методичній науці.
Якими є характеристики, що можна дати історичному факту з точки зору його складності, важливості для вивчення, характеру історичної дії тощо?
Для чого потрібно вміти характеризувати факти?