2. Нормативно - правове забезпечення обліку зносу та амортизації основних засобів

Облік амортизації ОЗ засобів підприємство здійснює з дня реєстрації його як фізичної особи та до дня його ліквідації.

Бухгалтерія у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовими документами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу. Нормативна база представлена у вигляді відповідних законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування. Вони потрібні, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій.

Згідно законодавства України амортизація основних засобів регулюється наступними законодавчими актами:

• Податковий кодекс України від;

• ЗУ « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

• ЗУ «Про оподаткування прибутку»;

• ЗУ «Про фінансовий лізинг»;

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби;.

• План рахунків

• Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;

• Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів.

Податковий кодекс України (прийнятий 2 грудня 2010 року N 2755-VI) зазнав певних змін влітку 2011 року. Зміни доторкнулись і питання ведення бухгалтерського обліку і подання фінансової звітності на підприємстві. Зміни відбулись і стосовно теми що розглядається, тобто амортизації. Так в законі подається новий підхід до класифікації основних засобів і грошова межа яка їх розділяє. Так згідно податкового кодексу Основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). (п. 14.1.138 ПКУ).

Як бачимо основним засобом визнається матеріальний актив вартість якого перевищує 2500 грн., тоді як раніше вважалось 1000 грн.

Внеслися зміни і до методів нарахування амортизації. В Податковому кодексі України закріплені наступні методи:

• Прямолінійний;

• Кумулятивний;

• Зменшення залишкової вартості;

• Прискореного зменшення залишкової вартості;

• Виробничий.

Не важко помітити, що замість раніше звичних 6 методів на даний час виділяють тільки 5, тобто змінами було скасовано податковий метод нарахування амортизації.

Також в законі наводиться зовсім нова класифікація груп ОЗ. Замість звичних 4 їх тепер виділяють 16. З затвердженням групування затвердились і мінімальні строки корисного використання ОЗ (додаток 1).

Податковим кодексом закріплюють методи які можуть використовуватися при нарахуванні амортизації тих чи інших груп ОЗ (додаток 3).[6]

Закон України « Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (прийнятий 16 липня 1999 року, N 996-XIV) зі змінами та доповненнями, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Згідно закону за принципом повного висвітлення первинними бухгалтерськими документами повинні оформлюватися усі без винятку операції, які підлягають обліку.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впровадження обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В залежності від частоти використання реквізитів в різних документах виділяють загальні (основні) та індивідуальні реквізити.

Окремі реквізити є обов'язковими для кожного документу, незалежно від його виду.

Обов'язкові реквізити є загальними (основними) для характеристики будь-якої операції. Вони визначають зміст операцій, які відображаються, і надають документу доказову силу.

Так, в документах з обліку амортизації це такі реквізити, як класифікаційна група, вид та назва основних засобів, балансова вартість, сума амортизації, кореспондуючий рахунок, строк корисного використання, дата оприбуткування та інші які зазначені і передбачені формою відомості для відповідного методу. [7]

У Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР Закон від 28.12.1994 року питанню амортизації присвячена ціла стаття під номером 8. Так в даному документі надається визначення поняття амортизації та класифікації її на три групи (звичайна, бонусна та прискорена),а також умови застосування кожної з трьох видів. В документі описані групи витрат які підлягають та не підлягають амортизації. В документі наведено групування основних засобів та порядок визначення та нарахування сум амортизації. Також в документі описано облік амортизації об’єктів наданих в оперативну та фінансову оренду, а також розрахунок норми амортизації. [8]

У Законі України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16.12.1997 року (В редакції Закону N 1381-IV ( 1381-15 ) від 11.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.231) йдеться про нарахування амортизації об’єктів, що знаходяться в фінансовій оренді. Стаття 18. Амортизаційні відрахування свідчить про те, що об’єкт який знаходиться у фінансовій оренді підлягає нарахування амортизації згідно чинного законодавства. Також дана стаття говорить про те, що нарахування амортизації об’єкта фінансової оренди може здійснюватись прискореними методами.[9]

Методологічні принципи амортизації основних засобів і інших необоротних матеріальних активів в бухгалтерському обліку визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, із змінами і доповненнями (далі — П(с)БО 7).

П(с)БО 7 надає визначення амортизації основних засобів та об’єктів основних засобів, а також визначення супутніх термінів. Також в положенні описано розрахунок строку корисного використання об’єкта основних засобів та можливості його зміни. В положенні наводиться перелік основних методів нарахування амортизації та їх характеристика. Описується порядок та строки нарахування амортизації. [2]

Наступним документом без якого неможливий розрахунок амортизації є план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій ( Затверджено наказом Міністерства фінансів України 30.11.99 N 291).

В плані рахунків для нарахування амортизації виділений окремий рахунок № 13 «Знос (амортизації) необоротних активів» . До рахунку відкриваються такі субрахунки:

• 131 – знос основних засобів;

• 132 – знос інших необоротних матеріальних активів;

• 133 – накопичена амортизація нематеріальних активів;

• 134 – накопичена амортизація довгострокових біологічних активів;

• 135 – знос інвестиційної нерухомості. [10]

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291 (зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 26.09.2011 р. №1204). В даному документі описується принципи застосування рахунку 13 та відповідних субрахунків. Також наведені типові кореспонденції рахунків. [6]

В методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів ( затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року N 561). П’ятий пункт даного документу присвячений саме нарахуванню амортизації основних засобів. В документі розглянуто явище амортизації, визначення строку корисного використання та умови його зміни. [11]

Отже підбиваючи підсумки можна засвідчити, що таке явище як амортизація досить ретельно регулюється і доступно описано в законодавчих актах України. Також беручи до уваги зміни в законодавстві, що стосуються даного питання можна зробити висновок, що дане питання не залишається без уваги держави і поступово розвивається.