Висновки

В історичній літературі останнього десятиріччя основними критеріями періодизації руху визнавалися: еволюція соціальної бази повстання; ставлення повстанців до ідеології й практики українського державотворення; орієнтація лідерів руху на інші політичні сили, що виникали або постійно діяли в Україні. Найбільш розробленим є варіант періодизації, побудований на основі останнього критерію, згідно з яким повстанці тричі укладали союз із більшовиками, одного разу з Петлюрою, а в інших ситуаціях орієнтувалися на власні сили.

Встановлено також, що найменш дослідженими є початковий та завершальний (після розгрому військ Врангеля) етапи повстанського руху. При цьому саме вони, на наш погляд, є ключовими в плані поглибленого осмислення мотивів, соціальної бази та характеру селянської боротьби.

Недостатній рівень вивчення соціальної бази й національної спрямованості руху залишає широкий простір для глибшої диференціації його на відповідні етапи. На сьогодні є очевидним, що угода про спільні дії між повстанською армією та військами Директорії, які виявилися швидкоплинними, є занадто однобічною, а тому недостатньою підставою для висновку про відгородження "махновців" від національної справи і тим більше - від національної ідеї.

В органічному зв'язку з цими проблемами стоїть і наступна - з'ясування історичного значення селянської війни на чолі з Н.І. Махном. Можна визначити протистояння тут двох протилежних позицій: оцінки "махновщини" як деструктивного антинародного за своєю спрямованістю руху, інспірованого куркульством, і демократичного (по суті, а не за гаслами) широкого народного руху, який виявив здатність дестабілізувати всі політичні сили в Україні часів громадянської війни у зв'язку з їхньою неспроможністю збагнути й задовольнити інтереси пролетарських, напівпролетарських та середняцьких елементів міста і села.

Не викликає сумнівів, що повстання на чолі з Н.І. Махном перейшло в одну з найбільших з точки зору масовості, географії дій, глибини перетворень, впливу на суспільно-політичний устрій і довготривалості селянських воєн в європейській історії. Розгляд її саме в європейському контексті видається перспективним історіософським напрямом.

Однак залишається не до кінця з'ясованим внесок махновських військових угруповань у розгром більшовицьких армій, підрив позицій окупаційних більшовицьких сил на території України. Дослідження історії повстанства в рамках окремих періодів має стати якісно новою фазою творчого пошуку у цій сфері.

Література:

1. Тут і далі з певною долею умовності автор використовує щодо селянського руху на чолі з Н.І. Махном декілька дефініцій: "махновський рух", "повстанський рух", "селянська війна", які, з огляду на вищенаведену характеристику, постають у межах даної теми змістовно однорідними.

2. Див.: Верстюк В.Ф. Махновщина: штрихи к истории движения // Нестор Иванович Махно (Воспоминания, материалы и документы). - К.: РИФ "Дзвін", 199І.- С. 30.

3. Див.: Волк С.С. Нестор Махно в дни войны и мира // Махно Н.И. Воспоминания. /Под. ред. С.С. Волка. - М.: Республика, 1992. - С. 9, 10.

4. Див.: Історія України: Навчальний посібник / Редкол.: В.Д. Лановик та ін. - К., 1991.-С. 132.

5. Сургай Г.1. Завершення громадянської війни. Втрата Україною незалежності // Історія України: Курс лекцій. У 2-х томах. Т. 2. - XX століття: Навч. посібник / Мельник Л.Г. та ін.-К., 1992.-С. 175-176.

6. Там само.-С. 176-178.

7. Сургай Г.І. Завершення громадянської війни. Втрата Україною незалежності // Історія України: Курс лекцій. У 2-х томах. Т. 2. - XX століття: Навч. посібник / Мельник Л.Г. та ін. - К., 1992. - С. 194.

8. Горак В.С. Директорія: потенціал і можливості політичного виживання // Україна XX сі. Проблеми національного відродження. - К.. 1993. - С. 85-86.

9. Див.: Лазутин А., Кириченко В., Григорян А. От издателей // Аршинов П. История махновского движения (1918-1921). - Запорожье. Дикое поле, 1995. - С. 8.

10. Див.: Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нарис. - К.: Либідь, 1999.-С. 541.

11. Див.: Волковинський В.М. Батько Махно. - К.; 'Гов. "Знание" Укр., 1992. -С. 29, 35; Волковинский В. Нестор Махно: легенды й реальность. - К.: Перліт продакшн ЛТД, 1994. - С. 231; Верстюк 13.Ф. Махновщина: селянський повстанський рух на Україні (1918-1921). - К.: Наук, думка, 1992. - С. 24.

12. Див.: Верстюк В.Ф. Вказ. праця. - С. 336.

13. Див.: Верстюк В.Ф. Махновщина: штрихи к истории движения... - К., 1991.-С. 10-30.

14. Див.: Верстюк В.Ф. Махновщина: штрихи к истории движения... - К., 1991.- С. 12, 13.

15. Там само - С. 30.

16. Див.: Тимощук О.В. Анархо-комуністичні формування Н. Махна (вересень 1917 - серпень 1921 рр.). Автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня кандидата історичних наук. - Запоріжжя, 1995. - С. 11. 17.

17. Див.: Аршинов П. История махновского движения (1918-1921) // Аршинов П. История махновского движения (1918-1921); Махно Н. Воспоминания; Дневник Г.А. Кузьменко. - М.: ТЕРРА; "Книжная лавка РТР", 1996.-С. 28, 31,33.

18. Волковинський В. Нестор Махно: легенди та реальність. - К., 1994. - С. 46.

19. Аналогічної точки зору дотримувався історик Д. Білий. Див.: Белий Д. Гражданская война й установление Советской власти на Украине. 1917-1921 гг. // Курс лекций по истории Украины. - Донецк, 1995. - С. 221, 226.

20. Див.: Король В.Ю. Історія України: навчальний посібник. - К., 1995. -С. 130, 134.

21. Див.: Король В.Ю. Історія України: навчальний посібник. - К., 1995.- С. 136.

22. Див.: Король В.Ю. Історія України: навчальний посібник. - К., 1999. - С. 220.

23. История Украины: Учебное пособие / Под общей ред. Р.Д. Ляха. - Донецк, 1999.-С. 244, 258, 259.

24. Шевчук 13. П., Тараненко М.Г. Історія Української державності. - К., 1999. - С. 222, 229, 297, 322.

25. Див.: Новітня історія України (1900-2000): Підручник / А.Г. Слюсаренко, В.І. Гусєв., В.П. Дрожжим та ін. - К., 2000. - С. 217, 218, 226.

26. Див.: Нестеров О.В. Селянський повстанський рух на Правобережній Україні (1919 р.). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. - К., 2001р.- С. 12.

27. Там само. - С. 16-17.

28. Див.: Чоп В.М. Махновський рух в Україні 1917-1921рр.: проблеми ідеології, суспільного та військового устрою. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. - Запоріжжя, 2002.- С.15.

29. Грациани А. Большевики и крестьяне на Украине, 1918-1919 гг. Очерк о большевиках, национал-социалистах и крестьянских движениях. - М.: "АИРО-XX", 1997г. - С.28-30, 63, 137.