V. Особистісний розвиток
Після проведення методики на «Виявлення типологічних особливостей особистості» (Додаток В) можна зробити такі висновки: Михайло володіє такою якістю як Екстраверт (вивернутий назовні). Це значить, що він легкий у спілкуванні, у нього високий рівень агресивності, має тенденцію до лідерства, любить бути у центрі уваги, легко зав'язує контакти, імпульсивний, відкритий, судить людей за зовнішнім виглядом, не заглядаючи усередину; холерик, сангвінік.
Поспілкувавшись з Мішею, я зрозуміла, що самооцінка в нього завищена. Так, як він є лідером у класі і всі хлопці хочуть з ним товаришувати, то все це збільшує його самовпевненість.
Взагалі в колективі підтримуються досить приємні дружні стосунки, але сварки все ж не є рідкістю, досить часто їх забійником є Михайло.
Цікавим, на мою думку є те, що Михайло непогано товаришує з Лиманом Євгеном та Курченко Сергієм, які є позитивними лідерами класу. Такий висновок слідує як зі слів хлопчика, так і з поведінки друзів у класному колективі. При чому не відслідковується взаємний вплив учнів один на одного.
Михайло доволі часто йде на конфлікти. При чому не тільки з однолітками, але і з старшими за нього людьми. Наприклад, коли проводився у класі виховний захід, то задавалися питання та завдання всім учасникам. Мало того, що він не бажав брати участь, але і не давав змоги брати участь іншим дітям. Він ходив по класу, пересідав з місце на місце, розмовляв і не звертав уваги на зауваження вчителя. Мабуть саме цей захід йому був не цікавий. Також конфліктує з дівчатами. Одного разу під час генерального прибирання він не хотів прибирати і дівчата спробували його примусити. Замість того, щоб піти на компроміс він агресивно настроївся і почав ображати дівчаток.
Взагалі Михайло має не дуже високий ступінь самоконтролю. Він не слідкує за своїм навчанням, але поряд з цим старається бути в центрі уваги, бути лідером серед однолітків. Його виховання бажає бути кращим, він часто йде на конфлікти, завжди добивається того чого хоче, не гребуючи жодними методами… Якби всі ці зусилля йшли на самоосвіту та на навчання, то він міг би стати кращим учнем школи. Адже він має високу самооцінку і впевненість в собі,дуже цілеспрямований, що безсумнівно допоможе йому у майбутньому.
Висновки, рекомендації
Король Михайло має поганий рівень навчання у школі, через те, що має погано розвинені пізнавальні процеси. Також хлопчик не дуже гарно вихований, адже перерікається та глумиться над іншими. Через його надмірно підвищену самооцінку, спостерігаються появи агресії та недружелюбності до дівчат. Не дивлячись на його негативні якості, він все одно дитина, і потребує в турботі батьків. На сам перед, батькам необхідно більше приділяти уваги його вихованню та освіті. Адже, якщо його деякі якості (цілеспрямованість, відповідальність, лідерство, організаторські здібності) направити в необхідне русло, то хлопчик може досягнути висот як у навчанні, так і в суспільому житті школи.
Насамперед, Михайлові необхідно розвивати пам'ять. Хлопчику треба більше приділяти часу при підготовці домашнього завдання. Вчителі мають застосовувати індивідуальний підхід до нього.
Для розвитку пам’яті Михайла я хочу зробити такі рекомендації:
- запам’ятовуй матеріал частинами;
- краще вчи по одній годині сім днів, ніж сім годин за один день;
- після математики вчи історію або літературу, краще запам’ятовується різноманітне;
- учи з бажанням знати і пам’ятати;
- ретельно аналізуй і осмислюй весь матеріал, який запам’ятовуєш;
- використовуй під час запам’ятовування плани, схеми, смислові опори проблемні ситуації;
- переказуй матеріал, став собі запитання і відповідай на них;
- чергуй види діяльності: складні завдання та прості, працю і відпочинок;
- використовуй свої знання в діяльності;
- пам’ятай, що краще запам’ятовується початок і кінець, гірше – середина; тож на середині уроку спробуй бути більш уважнішою;
- краще запам’ятовується логічно пов’язаний матеріал, ніж окремі слова.
Також бажано щоб вдома з Михайлом регулярно проводили вправи на підвищення розвитку його мислення.
Ось, наприклад, такого типу : «Знайди зайве слово»
Прочитати дитині серію слів і запропонувати визначити, яке слово є "зайвим". Приклади:
1. Стіл, стілець, кувати, підлога, шафа.
2. Молоко, сало, вершки, сметана, сир.
3. Черевики, чоботи, шнурки, валянки, капці.
4. Солодкий, гарячий, кислий, гіркий, солоний.
5. Молоток, кліщі, пилка, гвіздок, сокира.
6. Береза, сосна, дерево, дуб, ялина.
7. Літак, візок, людина, човен, велосипед.
8. Василь, Федір, Іванов, Семен, Петро.
9. Сантиметр, метр, кілометр, кілограм, міліметр.
10. Токар, учитель, лікар, книга, космонавт..
Хлопчик також має об’єднати ці слова в окрему групу
Для того, щоб спілкування Михайла з дітьми класу покращилось, йому необхідно перш завсе позбутися ворожості та агресії до них. Але йому в цьому необхідно допомогти. Тому саме вчителі мають звернути на це увагу.
Рекомендації щодо пониження агресивності та конфліктності у дітей
Спокійне ставлення у випадках незначної агресії.
В тих випадках, коли агресія дітей не є небезпечною та має пояснення, можна використовувати наступні позитивні стратегії:
Повне ігнорування реакцій дитини – досить вагомий спосіб зупинки небажаної поведінки;
Вираження розуміння почуттів дитини («звичайно, образливо..»);
Перемикання уваги, пропозиція якогось завдання («Допоможи мені будь-ласка, дістати посуд з верхньої полички, адже ти вищий за мене»);
Позитивне окреслення поведінки («Ти злишся, тому що втомився»).
2. Акцентування уваги на вчинках (поведінці), а не на особистості.
Замість поширеного, але неефективного «читання моралі», краще показати їй негативні наслідки її поведінки, переконливо продемонструвавши, що агресія більше всього небезпечна для неї.
Один з важливих шляхів зниження агресії – постановка з дитиною зворотного зв’язку. Для цього використовують наступні прийоми:
Констатація факту («ти поводиш себе агресивно»);
Констатуюче питання («Ти злишся?»);
Розкриття мотивів агресивної поведінки («Ти хочеш мене образити?, «Ти хочеш продемонструвати силу?»);
Знаходження своїх власних почуттів по відношенню до небажаної поведінки («Мені не подобається, коли зі мною розмовляють в такому тоні», «Я злюсь, коли на мене хтось голосно кричить»);
Апеляція до правил («Ми ж з тобою домовлялись!»);
4. Зниження напруженої ситуації.
Типовими неправильними діями дорослого, які підсилюють напругу та агресію є:
- підвищення голосу, зміну тону на погрозливий;
- демонстрація власті («Вчитель тут поки що я», «Буде так, як я скажу»);
- крик;
- агресивні пози та жести: стиснуті щелепи, перехрещені чи зчеплені руки, розмова «крізь зуби»;
- сарказм, насмішки, висміювання;
- негативна оцінка особистості дитини, її близьких чи друзів;
- використання фізичної сили;
- втягування в конфлікт сторонніх людей;
- узагальнення по типу: «Всі ви однакові», «Ти, як завжди…», «Ті ніколи не»;
- порівняння дитини з другими дітьми – не в її користь;
- команди, жорсткі вимоги;
- виправдання, підкуп, нагороди.
5. Обговорення вчинку.
Аналізувати поведінку в момент прояву агресії не потрібно, цим треба зайнятися тільки після того, як ситуація вирішиться і все заспокоїться. В цей же час розмову слід провести як можна скоріше. Краще зробити наодинці, без свідків. Під час розмови слід зберігати спокійність та об’єктивність. Потрібно докладно обговорити негативні наслідки агресивної поведінки, її руйнівну силу для оточуючих, але перш за все, для самого агресора.
6. Збереження позитивної репутації дитини.
Для збереження позитивної репутації слід:
- публічно мінімізувати вину дитини («Ти недобре себе почуваєш», «Ти не хотів його образити»), але під час бесіди з оку на око показати істину;
- не вимагати повного виконання, дозволити дитині виконати вашу вимогу, але по-своєму;
- запропонувати дитині компроміс.
7. Демонстрація моделі неагресивної поведінки.
При прояві агресії обидві сторони втрачають спокій, виникає дилема - боротися за свою владу чи розв’язати ситуацію мирним шляхом. Дорослим слід вести себе не агресивно, і чи менший вік дитини, тим більш миролюбним повинна бути поведінка дорослого у відповідь на агресивні реакції дітей.
Поведінка дорослого, що дозволяє показати взірець конструктивної поведінки та направлену на зниження напруги в конфліктній ситуації, включає в себе наступні прийоми:
Не рефлексивне вислуховування (слухання без аналізу (рефлексії), яке дає можливість співрозмовнику виговоритися. Воно заклечається в умінні уважно мовчати). Все, що слід робити – підтримувати протягом розмови співрозмовника, намагаючись, щоб він повністю виговорився.
Пауза, яка дає можливість дитині виговоритися;
Навіювання спокою невербальними способами;
Прояснення ситуації за допомогою запитань;
Використання гумору;
Визнання почуттів дитини.
Діти досить швидко приймають неагресивні моделі поведінки. Головна умова – щирість дорослого, відповідність його невербальних реакцій словам
Через те, що Михайло має занадто підвищену самооцінку, то його відношення до однолітків та оточуючих є дещо зухвалим. Його батькам необхідно звернути увагу на формування адекватної самооцінки у дитини.
Деякі поради батькам з формування адекватної самооцінки у дитини:
Не захвалюйте дитину, але й не забувайте заохочувати його; схвалення, як і покарання, мають відповідати вчинку.
Заохочуйте його до прояву ініціативи, але також покажіть, що й інші можуть мати де в чому переваги.
Показуйте на власному прикладі адекватність ставлення до успіхів і невдач; оцінюйте вголос власні можливості та результати дій.
Порівнюйте дитину не з іншими, а із ним самим (тим, яким він був вчора та, можливо, буде завтра).
Для цього необхідно набратись терпіння, винахідливості, такту.
Але необхідно пам’ятати і той факт, що Михайло є дуже емоціональним, непосидючим. В деяких випадках просто не звертати уваги на його випади та спроби виділитися з натовпу. Він зрозуміє, що це нікого не зачіпляє і заспокоїться.
Так як хлопчик сидить на останній парті, то під час уроків може займатися чим завгодно, але не навчанням. Тому я б порадила відсадити його на першу парду до дівчинки, яка гарно навчається. Це дало б змогу послабити бар’єр у спілкуванні з однокласницями, а також на протязі цілого уроку коригувати поведінку та слідкувати за навчанням Михайла.
Більше залучати Михайла до участі у підготовці різних свят. Саме ця справа дає змогу відкритися йому у повній мірі та забути про конфлікти та неприязні. Саме тут він розуміє, що важливий для всього класу і не має права підвести їх. Саме в таких ситуаціях його цілеспрямованість та організаторські можливості спрямовуються в необхідне русло.
Треба більше викликати Михайла до дошки, тим ільше, щр він сам виявляє таке баження. На уроках потрібно більше уваги приділяти роботі в групах – це зближає коллектив і виховує товарискість.
Михайло ще не повністю сформована особистість, і якщо йому допомогти, то він обовязково зміниться. Позитивні якості стануть більш міцними на непорушними, а негативні зникнуть, або принаймі не будуть такими ярко вираженими. І в решті решт, він досягне успіхів у навчанні, а й стане справжнім позитивним лідером.