1 Характеристика проектованого об’єкту |
|
2 Розрахунок електропостачання друкувальної фабрики |
|
2.1 Розрахунок електричних навантажень |
|
2.2 Розрахунок графіків навантажень 2.3 Вибір комплектуючих пристроїв та місця їх розташування 2.4 Вибір силових трансформаторів 2.5 Розрахунок струмів короткого замикання |
|
2.6 Вибір місце розташування головної понижуючої підстанції 2.7 Висновок 3 Вибір обладнання головної підстанції та провідників 3.1 Вибір схеми електропостачання та опис конструктивного 3.3 Вибір обладнання відкритого розподільчого пристрою 3.4 Вибір обладнання закритого розподільчого пристрою 3.5 Вибір вимірювальних трансформаторів З.6 Вибір провідників напругою вище 1000В 3.7 Проектування заземлюючого контуру підстанції 3.8 Рекомендація що до економії електроенергії на підприемнстві. 3.9 Висновки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зміст
Металургійний завод — підприємство чорної металургії, що випускає чавун, сталь, прокат і інколи ще й вироби з прокату. Металургійний завод може бути з повним металургійним циклом (виробляє три основні види продукції: чавун, сталь, прокат) і з неповним циклом (виробляє один або два види цієї продукції).
До основних цехів металургійного заводу з повним металургійним циклом належать доменний, сталеплавильний, кілька прокатних, до допоміжних цехів належать ремонтні й енергетичні, а також цех залізничного транспорту і автотранспортний цех або управління. На металургійному заводі може налічуватись до кількох десятків різноманітних цехів і служб. На деяких заводах є ще й агломераційна фабрика, цехи, де виготовляють вогнетриви, металеві вироби тощо. Транспортування продукції з металургійного заводу до споживачів здійснюється переважно залізничним транспортом, рідше — автотранспортом. Близько 90% міжцехових перевезень на металургійному заводі здійснюється засобами залізничного транспорту.
Початковим виробничим процесом на заводі з повним металургійним циклом є доменний — виплавляння чавуну. В доменному цеху металургійного заводу розміщують кілька доменних печей. На доменних печах з металургійної сировини (обкотиші, агломерат, залізна руда) виплавляють переробний, ливарний та спеціальні чавуни, або феросплави. У виробництві переважають переробні чавуни. Отриманий у доменному цеху переробний чавун зливається у чавуновозні ковши і у рідкому стані транспортується або до розливних машин, де його зливають у спеціальні форми — мульди — з нього отримують невеличкі зливки (чушки, або «паці»), або транспортується у сталеплавильні цехи.
Побічним продуктом доменного процесу є шлак, який зливається у шлаковозні ковши і транспортується до шлакових відвалів, де проходить незначну обробку, наприклад, грануляцію і потім може використовуватись, наприклад, для виготовлення будівельних матеріалів.
У сталеплавильних цехах у мартенівських печах або у конверторах чавун переробляють на сталь, яку розливають у сталеві зливки, що потім використовуються у прокатних цехах. На мартенівських печах окрім чавуну використовується також металобрухт.
Отримують зливки і отливки. Зливки транспортують у обтискний цех, де нагріті зливки на обтискних (блюмінги або слябінги) і заготовочних станах прокатують у заготовки. Заготовки транспортують у прокатні цехи, де на сортових, листових, дротових і трубопрокатних станах з них роблять готові вироби — сортопрокат, листопрокат, трубопрокат тощо.
Кінцевим виробничим процесом на металургійному заводі є прокатування сталевих зливків — пластична деформація їх між обертовими валками прокатних станів у прокатних цехах.
Собівартість продукції металургійного заводу складається в основному з витрат на сировину, основні і допоміжні матеріали, паливо, енергію й амортизацію.
2.1 Розрахунок електричних навантажень
Електричні навантажень розраховується на 4;5 рівні системи електропостачанні це збірні типи напругою 6-10 кВ . Електричні навантаження розраховуються методом коефіцієнтом попиту (кП) при розрахунку обчислюється силове навантаження від освітлення . Порядок розрахунку приведено нижче . Порядок розрахунку електричних навантажень методом коефіцієнтом попиту. Розраховується силове навантаження :
(2.1)
Активне силові навантаження
де Кп- коефіцієнту попиту;
-
встановлена потужність цеху .
Розраховується реактивне силове навантаження
(2.2)
де
-
коефіцієнт реактивної потужності ;
Повна розрахункова потужність знаходиться
(2.3)
Розрахунок силового навантажень цехів проводиться в табличній формі.
Навантаження від освітлення розраховується за методом коефіцієнтом попиту в наступному порядку. Розраховується встановлена потужність освітлення цеху
(2.4)
де К-коефіцієнт що враховує потужність пускових пристроїв, приймаєть-
ся К=1 для ламп розжарювання (ЛР), К=1,1 для ДРЛ, К=1,2 для люміністерна лампа (ЛЛ);
-
питоме навантаження від освітлення
визначається за довіднико-
вою літературою;
F- площа цеху .
Розраховується активне навантаження від освітлення
(2.5)
де
=0,95-коефіцієнт
попиту для освітлення.
Реактивне навантаження для освітлення :
(2.6)
де
– коефіцієнт реактивної потужності
для освітлення .
=1-ЛР
0=0,95-ДРЛ
=0,5-ЛЛ
Повне навантаження від освітлення .
(2.7)
Розрахунок навантажень від освітлення також проводиться в табличній формі:
Знаходяться сумарне навантаження цеху .
(2.8)
(2.9)
(2.10)
Навантаження заводу в цілому визначається з використанням коефіцієнтом одночасно
(2.11)
(2.12)
(2.13)
2.1.2 Розрахунок силового навантаження цехів
Таблиця-2.1 Розрахунок силового навантаження цехів
№ |
Рвст. кВт |
Кп |
COS φ |
tgφ |
Розрахунковінавантаження |
||
Рр.с, кВТ |
Qр.с, кВар |
Sр.с, кВА |
|||||
1 |
4700 |
0,13 |
0,61 |
1,3 |
611 |
794,3 |
1002,1 |
2 |
3300 |
0,12 |
0,69 |
1,05 |
396 |
415,8 |
574,2 |
3 |
6800 |
0,17 |
0,64 |
1,2 |
1156 |
1387,2 |
1805,7 |
4 |
5200 |
0,18 |
0,66 |
1,14 |
936 |
1067,0 |
1419,4 |
5 |
4400 |
0,18 |
0,51 |
1,69 |
792 |
1338,4 |
1555,2 |
6 |
4400 |
0,17 |
0,61 |
1,3 |
748 |
972,4 |
1226,8 |
7 |
3700 |
0,15 |
0,64 |
1,2 |
555 |
666 |
866,9 |
8 |
32500 |
|
|
|
5194 |
6641,2 |
8431,1 |