Засоби виведення інформації.

Процес виведення інформації під час роботи з комп’ютером може бути виконаний двома способами: пристрої виводять корис­тувачеві результати роботи комп’ютера у вигляді м’якої копії інфор­мації, тобто відображення її на екрані дисплея, або у вигляді твердої копії, тобто друкованого тексту, рисунка чи графіка.

Основними характеристиками відображення інформації на екрані дисплея, що наводяться в його паспортних даних, є три інформа­ційні показники: графічний формат, текстовий формат і кількість кольорів.

Графічний формат визначає можливості комп’ютера окремо формувати на екрані дисплея малі деталі зображення і надавати якомога більшу роздільність для точок, розташованих одна біля одної. Цей показник характеризує якість зображення. (н-д. 640 х 400 крапок.)

Текстовий формат визначається кількістю символів у рядку та кількістю рядків на екрані дисплея.

Кількість кольорів визначає число кольорів (без відтінків), які висвітлюються на екрані дисплея.

У системах адміністративно-організаційного управління здебільшого виникає потреба у наявності “твердих” копій доку­мента, звіту, довідки тощо, які отримують з допомогою друкуючих пристроїв (принтерів). Принтери класифікують на дві групи: ударні та безударні. Перші є повністю механічними і серед них найчастіше застосовуються крапково-матричні та літерні. В безударних принтерах механіка використовується лише для переміщення паперу, а літери формуються немеханічним способом. Із цих принтерів найпоширенішими є термографічні, струменеві та лазерні. Розглянемо конкретніше найбільш поширені типи прин­терів.

Матричні принтери. Це найпростіші друкуючі пристрої. Дані виводяться на папір у вигляді відбитку, який утворюється при ударі циліндричних стержнів (голок) через фарбуючу стрічку. Якість друку матричних принтерів напряму залежить від кількості голок в друкуючій головці.

Струменеві принтери. У струменевих принтерах зображення формується мікро краплями спеціального чорнила, що виприскується на папір через друкарську головку. Струменеві принтери можуть забезпе­чувати кольоровий і монохромний друк. Швидкість друкування становить 80-150 символів/с. Одна з основних переваг їх практичного застосування полягає у низькому рівні шуму. В кольоровому графічному принтері можна сформувати до 125 кольорових відтінків при лінійній щіль­ності 59 крапок/см.

Лазерні принтери забезпечують найвищу якість чорно-білого та кольорового друку. У лазерних принтерах використовується принцип ксерографії: зображення переноситься на папір зі спеціального барабана, до якого електрично притягуються частинки фарби (тонера). Ці принтери забезпечують високу якість друку. Вони виділяються високою швидкістю друку, яка вимірюється в сторінках за хвилину.

Тема 2. Програмне забезпечення пк.

2. 1. Системне програмне забезпечення. Файлова система.

План

1. Організація програмного забезпечення ПЕОМ.

2. Програми архівації. Необхідність архі­вації документів. Прогарма архівації ARJ.

3. Програми боротьби з комп'ютерними вірусами. Антивірусні програми Adstest, Doctor Web, Adinti MSAY.

4. Прикладне програмне забезпечення.

1. Організація програмного забезпечення ПЕОМ.

Програмне забезпечення (ПЗ) ПК можна розділити на дві основні частини: системне і прикладне.

Системне ПЗ призначено для управління роботою комп'ютера, розподілу його ресурсів, підтримки діалогу з користувачами, надання їм допомоги в обслуговуванні комп'ютера, а також для часткової автоматизації розробки нових програм.

Системне ПЗ - це комплекс програм, багато з яких постачаються разом з комп'ютером та документацією до нього. Системне ПЗ можна розділити на три основні частини: операційні системи (ОС), системи програмування та сервісні програми.

Операційна система - це комплекс програм, які призначені для керування роботою машини і організації взаємодії користувача з ПК.

Склад та функції ОС дуже залежать від режиму роботи ПК, а також від складу та конфігурації апаратних засобів. Найпопулярніші ОС використовують у мультипроцесорних діалогових обчислювальних системах та комп'ютерних мережах.

Програмні модулі ОС, як правило, зберігаються на магнітних дисках та в міру необхідності передаються до оперативної пам'яті для використання. Деяка частина ОС, яку називають ядром чи супервізором операційної системи, після вмикання комп'ютера та ініціалізації системи постійно знаходяться в оперативній пам'яті. Самі ці програми отримали назву резидентних програм. Ядро ОС керує функціями самої ОС. В оперативній пам'яті крім області ядра виділяється транзитна область, у яку навперемінно, в міру необхідності, завантажується решта так званих транзитних програм, операційної системи. Відповідно всі команди ОС звичайно поділяються на резидентні і транзитні.

На одному ПК можуть використовуватися декілька різних ОС.

Усі сучасні операційні системи ПК мають ще своєрідні надбудови, які називаються оболонками. Оболонки ОС суттєво полегшують користувачеві роботу на комп'ютері. При використанні оболонок не треба запам'ятовувати багато команд ОС та вводити їх вручну з клавіатури.

Системи програмування призначені для полегшення та для часткової автоматизації процесу розробки та відлагодження програм. Основними компонентами цих програм є транслятори з мов високого рівня (Паскаль, Сі, Бейсик). Особлива роль належить Ассамблерам. Програму мовою Ассамблера називають машинно-орієнтованою. Цією мовою користуються, як правило, системні програмісти.

Транслятори здійснюють перетворення програм з мов високого рівня на машинну мову. Крім того, транслятори здійснюють синтаксичний аналіз програми, яка транслюється. Вони можуть також відлагоджувати та оптимізувати програми, які одержують, видавати документацію на програму та виконувати ряд інших сервісних функцій.

Сервісні програми розширюють можливості ОС. їх називають утилітами. Утиліти дозволяють: перевірити інформацію у шістнадцятковому коді; яка зберігається в окремих секторах магнітних дисків; організувати виведення на принтер текстових файлів у визначеному форматі; виконувати архівацію та розархівацію файлів та ін.

У структурі прикладного ПЗ можна виділити: прикладні програми як загального так і спеціального призначення.

Прикладне ПЗ загального призначення - це комплекс програм, який одержав широке використання серед різних категорій користувачів. Найбільш відомими серед них є : текстові редактори, графічні системи, електронні таблиці, СУБД та ін.

Текстові редактори дозволяють готувати текстові документи: технічні описи, службові листи, статті та інші. Найбільш відомі: Лексикон, Word.

Графічні системи багаточисельні, а їх функції - різноманітні.