2. Документування та облік короткострокових банківських кредитів

Для одержання кредиту підприємство надає обговорений банком пакет документів:

1. Лист із проханням розглянути питання про надання кредиту, що містить первісні дані: розмір, мета, термін використання, передбачуване забезпечення повернення кредиту.

2. Копії фінансових звітів і податкових декларацій за останній звітний період:

- Баланс;

- Звіт про фінансові результати;

- Звіт про рух коштів ;

- Звіт про власний капітал;

- Декларація про прибуток;

- Декларація про ПДВ.

3. Розшифровка дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства:

- за контрагентами;

- за сумами;

- за термінами виконання зобов'язань;

- за предметом зобов'язань.

4. Лист з інформацією про всі рахунки, відкриті підприємству в інших банках, і кредити, отримані у цих банках, чи про відсутність таких (рахунків, кредитів).

5. Довідки з інших обслуговуючих банків (при їх наявності):

- про залишки на рахунках клієнта й оборотах коштів за останні 3 місяці (за реальний період часу, якщо він менший трьох місяців);

- про наявність / відсутність заборгованості за кредитами і відсотками за їхнє використання.

6. Техніко-економічне обґрунтування використання і повернення кредиту і відсотків по кредиту, що характеризує строки окупності і рівень рентабельності кредитної угоди (складається в довільній формі).

7. Копії всіх документів, на які є посилання в техніко-економічному обґрунтуванні (договори, рахунки, специфікації і т.п.).

8. Документ, що підтверджує повноваження керівника підприємства (виписка з протоколу зборів засновників і копія наказу про призначення на посаду керівника).

9. Виписка з протоколу зборів засновників підприємства про ухвалення рішення взяти кредит.

10. Документи по заставному забезпеченню повернення кредитних коштів і відсотків по кредиту:

- копія документа, що підтверджує право власності позичальника на передане в заставу майно;

- довідка-характеристика об'єкта з бюро технічної інвентаризації;

- довідка позичальника про те, що об'єкт, переданий у заставу, обліковується на балансі підприємства;

- виписка з протоколу зборів засновників про згоду на передачу майна в заставу і доручення підписати договір застави керівнику підприємства;

- довідка, отримана в державній нотаріальній конторі чи в приватного нотаріуса про відсутність заборони на відчуження майна;

- акт незалежної оцінки майна, переданого в заставу;

- копія договору страхування і страхового поліса майна, переданого в заставу.

Два останніх документи з цього списку надаються у випадку позитивного вирішення питання про видачу кредиту підприємству.

Тема 4. Облік довгострокових позик

1. Поняття та оцінка зобов’язань за довгостроковими позиками

2. Синтетичний та аналітичний облік зобов’язань за довгостроковими позиками

1. Поняття та оцінка зобов’язань за довгостроковими позиками

Серед довгострокових зобов'язань (заборгованості) виділяють:

- довгострокові кредити банків;

- інші довгострокові фінансові зобов'язання

- відстрочені податкові зобов'язання;

- інші довгострокові зобов'язання.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки (банківські кредити і небанківські процентні позики, процентні векселі й облігації, зобов'язання по фінансовій оренді), відображуються в балансі по їх теперішній вартості, визначення якої залежить від умов і виду зобов'язань.

Теперішня вартість - дисконтована вартість майбутніх платежів (за вирахуванням очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Економічна сутність дисконтування полягає в припущенні, що сума коштів, яка буде отримана (витрачена) підприємством в майбутньому, менше суми коштів, отриманих (витрачених) підприємством сьогодні. Різниця виникає за рахунок можливості отримання економічної вигоди від грошових коштів, які є в наявності в теперішній час (наприклад, шляхом відкриття банківського депозиту), в той час коли гроші, отримані в майбутньому, почнуть приносити економічні вигоди тільки після їх фактичного отримання.

Саме припущення про знецінення грошей з плином часу покладене в основу дисконтування. Терміни "майбутня вартість" та "теперішня вартість" означають одну й ту ж фактичну суму коштів, що по-різному оцінюється для цілей фінансової звітності у зв'язку з різницею в часі отримання (сплати) цих коштів. При цьому немає значення до якого моменту - нинішнього чи майбутнього - будуть приводитися грошові суми.

Для факторів зміни вартості грошей в часі відносять інфляцію, доходність грошей та ризик. Такий підхід дозволяє показати інвестору (або управлінському персоналу підприємства) реальну вартість довгострокових зобов'язань на момент, коли він прийматиме своє рішення про те, хто отримає його грошові кошти в якості інвестицій.

Дисконтована оцінка будь-якого зобов'язання представляє собою дисконтовану вартість майбутнього платежу. Оскільки поточні зобов'язання погашаються зазвичай протягом короткого проміжку часу, то величина дисконту незначна та ігнорується, внаслідок чого короткострокові зобов'язання обліковуються у сумі, передбаченій до погашення у майбутньому. Однак для довгострокових зобов'язань вплив часового фактору настільки суттєвий, що передбачені договором суми платежів по основному боргу і відсоткам мають бути продисконтовані.

Визначення дисконтованої вартості засновано на розумінні того, що з економічної точки зору сума коштів, яка буде витрачена підприємством в майбутньому, менше суми коштів, витрачених підприємством сьогодні.

На практиці застосовують різні методи визначення дисконтної суми майбутніх платежів:

1) за допомогою спеціально розроблених таблиць, за даними яких можна визначити невідому суму, не застосовуючи складних математичних дій;

2) використовуючи спеціальні формули.

При проведенні дисконтування необхідно дотримуватись загального правила - виділити правильні параметри грошових потоків, які слід оцінити з позиції часу:

- суми виплат (однакові чи ні);

- періодичність - проміжки часу і кількість періодів;

- ставка дисконтування;

- схема надходження платежів (початок чи кінець періоду).

Для визначення теперішньої вартості (PV - present value) існує ряд формул, застосування яких залежить від характеру платежів (грошових потоків). Таким чином, при розрахунку теперішньої вартості важливє не дата нарахування заборгованості, а дата вибуття (надходження) коштів, тому що саме їх рух формує грошовий потік.

Таблиця 1. Визначення справжньої вартості

Формула	Розшифровка	Особливості застосування
	Ск – грошові виплати в період к; к – номер періоду; r – ставка відсотка; n – кількість періодів	1. Грошові виплати носять регулярний характер протягом певної кількості періодів. 2. Платежі здійснюються через рівні проміжки часу (раз на місяць, квартал, рік). 3. Величини регулярного платежу можуть не бути рівний між собою. 4. Процентна ставка незмінна протягом всіх періодів. 5. Виплати здійснюються в кінці періоду.
		Умови 1-4 аналогічні формулі (1). 5. Виплати здійснюються на початку періоду.
	А - регулярна грошова виплата (однакова у всіх періодах n) - аннуітет	Умови 1-2, 4-5 аналогічні формулі (1). 3. Грошові виплати в кожному періоді однакові по величині.
		Умови 1-2, 4-5 аналогічні формулі (2), а умова 3 - формулі (3).