2. Синтетичний та аналітичний облік зобов’язань за довгостроковими позиками

В сучасній банківській практиці застосовують 2 варіанти надання банківського кредиту.

Варіант 1

Варіант 2.

Для обліку довгострокових кредитів банків використовуються наступні субрахунки рахунка 50 "Довгострокові позички":

- 501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті";

- 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті";

- 503 "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті";

- 504 "Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті".

Облік довгострокової заборгованості по залученню позикових коштів від інших займодавцев ведеться на субрахунках:

1. Небанківські позики, на які нараховуються відсотки:

505 "Інші довгострокові позики в національній валюті"

506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті"

2. Безпроцентні небанківські позики (фінансова допомога на поворотній основі)

55 "Інші довгострокові зобов’язання"

По кредиту цих рахунків відбивається:

- одержання довгострокових кредитів;

- переведення короткострокових кредитів до складу довгострокових (відстрочених).

По дебету:

- погашення заборгованості по цих кредитах;

- переведення довгострокової заборгованості до складу короткострокової.

Нормальне погашення довгострокового кредиту здійснюється шляхом поступового його переводу до складу короткострокових зобов'язань.

Частина довгострокової заборгованості, що буде погашена протягом найближчих дванадцяти місяців, повинна бути переведена до складу поточних зобов'язань кореспонденцією Дт 50, 51, 52, 53, 55 Кт 61 "Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях" і, отже, відбита в окремому рядку балансу.

Кредити, отримані в іноземній валюті, згідно П(С)БО 21 є монетарною заборгованістю, а отже, на кожну дату балансу і на дату погашення заборгованості переоцінюється з відображенням курсової різниці. Курсова різниця буде неопераційною (фінансовою).