тилкарбамат. Виготовляється у формі 35 % т.пс. Належить до групи карбаматів.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна ха­рактеристика. Діюча речовина — карбофуран — малорозчинна у воді (25 °С — 0,07 %) і органічних розчинниках. При нагріванні в кислому і лужному середовищі швидко руйнується, спиртовими розчинами лугів руйнується при кімнатній температурі. У нормаль­них умовах у кислому середовищі стійкий, в лужному розкладаєть­ся. Для ссавців — сильнодіюча отруйна речовина (СДОР), (ЛД₅о орально для щурів — 8 — 14 мг/кг, І гр. т.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність низька (ЛД₅₀ для кролів 3400 мг/кг, шкірно-оральний коефіцієнт > 3). Слід унеможливити контакт препарату з відкрити­ми ділянками шкіри, слизовими очей, а також можливість потрап­ляння препарату в органи дихання.

Токсичний для корисних ентомофагів і риб. Залишкові кількості визначаються методом газорідинної хроматографії. Гарантований строк придатності при дотриманні правил зберігання в герметичній тарі — до двох років з часу виготовлення.

Призначення та механізм дії. Фурадан — інсектицид систем­ної дії. Призначений для захисту насіння і сходів від пошкоджен­ня шкідниками. Діюча речовина швидко проникає в насіння, а при проростанні поширюється акропетально в проростки. При вне­сенні у ґрунт виявляє нематоцидну і акарицидну токсичність, про­никаючи в кореневу систему. В рослинах поширюється акропета­льно.

Спектр дії. Фурадан є пестицидом широкого спектра дії, при­гнічує розвиток надземних і ґрунтових сисних і гризучих комах, ро­слиноїдних кліщів і паразитичних нематод. Препарат можна змі­шувати з іншими фунгіцидами, регуляторами росту, мінеральними добривами, які дозволені для обробки насіння і не мають лужної реакції.

Фурадан зареєстрований і дозволений для використання в Україні як протруйник насіння цукрових буряків. Обробка насіння виконується на насіннєвих заводах не раніше ніж за шість місяців до висівання. Норма витрати 25 — 30 л/т, залежно від фракції насіння.

5.6. Гербіциди

Загальна характеристика

Гербіциди — хімічні препарати з групи пестицидів, які використовують для зни­щення небажаних трав'янистих рослин. До цієї групи належать арборициди (для знищення чагарників) і альгіциди (для знищення водоростей). Відомо понад 1000 сполук з гербіцидними властивостями. Для боротьби з бур'янами використо-

вуються близько 200. їх асортимент постійно поповнюється і оновлю-■ і'ься: на зміну високотоксичним, стійким, малоефективним, летким, | і.мсож тим, що застосовуються у великих нормах, синтезуються, ви­ні юґювуються і надходять у виробництво екологічно безпечні, деше-н пі і і високоефективні при низьких нормах витрат гербіциди.

5.6.1. Класифікація гербіцидів

Гербіциди, що випускаються промисловістю, належать до хіміч­них сполук різної природи. За хімічним складом їх поділяють на Неорганічні та органічні. До неорганічних належать кілька гербі­цидів, використання яких постійно зменшується (хлорат магнію, | ш>рат-хлорид кальцію та ін.). Переважна більшість гербіцидів на-мсжить до органічних, похідних різних класів сполук.

Залежно від властивостей гербіциди виявляють суцільну або ви­біркову (селективну)дію.

Гербіциди суцільної дії застосовують для знищення всіх бур'янів та іншої небажаної рослинності на землях несільськогосподарського ипкористання (узбіччя доріг, зрошувальні й осушувальні канали, пінії електропередач, майданчики, що готуються під забудову, то­що). На сільськогосподарських угіддях гербіциди суцільної дії мож­на застосовувати в період відсутності культурних рослин (у системі і "повного або передпосівного обробітку ґрунту, на парових полях), а і'акож при спрямованих обробках у садах, виноградниках, плодо- і лісорозсадниках. Для цієї мети використовують препарати: реглон, раундап, арсенал, баста. Багато препаратів при завищених нормах можуть виявити суцільну дію.

Гербіциди вибіркової (селективної) дії здатні знищувати або пригнічувати ріст одних рослин у посівах за наявності інших рос­лин, які під дією гербіцидів нормально ростуть і розвиваються. І Ірепарати селективної дії при правильному доборі норми витрати, способу застосування, фази розвитку культури і бур'янів забезпечу­ють знищення більшості їх видів, звільнюючи посіви від надзви­чайно сильних конкурентів за світло, вологу, поживні речовини, життєвий простір.

Вибірковість гербіцидів залежить від анатомо-морфологічних і фізіологічних особливостей рослин і зумовлена хімічною будовою сполуки, нормою витрати, формою препарату, строком і способом застосування, фазою розвитку культурних рослин і бур'янів, впливу умов зовнішнього середовища (ґрунт, вологість, температура) та ін­ших факторів. Селективні препарати здатні знищувати значну кіль­кість видів бур'янів. Зокрема, такі гербіциди, як діален, базагран, гранстар спричинюють загибель двосім'ядольних бур'янів у посівах зернових колосових культур, що характеризує їх як препарати ши­рокої вибіркової дії.

Однак частина гербіцидів відзначається вузькою вибірковістю. Наприклад тарга, фюзилад, поаст, фуроре супер знищують одно­сім'ядольні бур'яни родини тонконогих у посівах двосім'ядольних сільськогосподарських культур, а препарат пума супер здатний знищити вівсюг і мітлицю звичайну в посівах озимої пшениці, хоча вони й належать до однієї родини.

Вибірковість гербіцидів часто зумовлена відмінностями в анато­мічній і морфологічній будові рослин. Така вибірковість називаєть­ся топографічною. Так, рослини з щільною кутикулою і восковим нальотом, а також з густим опушенням більш стійкі до гербіцидів, оскільки ці анатомічні особливості запобігають надходженню пре­парату в рослину. У рослин з вузьким вертикальним листям (цибу­ля, часник та ін.) відбувається стікання робочої рідини з поверхні листової пластинки, при цьому гербіцид майже не проникає в тка­нини.

У рослин з глибоким заляганням кореневої системи виявляється стійкість до препаратів, що утримуються у верхньому шарі ґрунту і не досягають зони діяльності коріння. До таких рослин, зокрема, належать осот польовий, гірчак повзучий, хвощ польовий, берізка польова та інші багаторічні бур'яни.

Стійкі до гербіцидів культурні рослини виявляють біохімічну вибірковість внаслідок швидкого руйнування молекули гербіциду до неактивних компонентів. В окремих випадках рослини здатні швидко виділяти гербіциди через кореневу систему в незміненому стані без шкоди для них. Стійкість злакових рослин до дії 2,4-Д по­яснюється детоксикацією гербіциду шляхом зв'язування його білко­вими комплексами клітинних структур, білками мембран цитоплаз­ми, а також утворенням комплексів зі сполуками небілкового похо­дження. Чутливість бур'янів до дії гербіцидів пояснюється значни­ми незворотними порушеннями процесів обміну речовин, що при­зводить до загибелі цих рослин. Вибірковість похідних симетричного триазину пояснюється особливостями переміщення гербіцидів і на­громадження їх у місцях фітотоксичної дії. Виявлено, що у стійких рослин (кукурудзи) гербіцид накопичується в коренях, у той час як у чутливих видів він швидко нагромаджується в листовому апара­ті — в місцях фотосинтетичної активності, через що і виявляє свою фітотоксичну дію. Крім того, внаслідок руйнування гербіциду окис-но-відновними ферментами (пероксидазою) в рослині кукурудзи сим-триазинові гербіциди руйнуються до нетоксичних сполук.

Під дією біохімічних процесів у рослинах відбуваються структур­ні перетворення гербіцидів, фітотоксичність яких посилюється в чут­ливих рослинах. Прикладом такого перетворення може бути фер­ментативне Р-окиснення гербіциду 2,4-ДМ і перетворення його на 2,4-Д:

300~]

СІ

ОСН2СН2СН2СООН ОСНгСООЦ

СІ

(З-Окиснення

СІ

2,4-Дихлорфеноксіоцтова кислота (2,4-Д)

СІ

2,4-Дихлорфенокси-у-масляна кислота (2,4-ДМ)

Інакше кажучи, рослини, що мають р-окиснення, виявлщ^ ^ пість до гербіцидів 2М-4ХМ і 2,4-ДМ. ^у **"

Біологічна дія гербіцидів зумовлена їх складом і будої^ _м0л ісули, розчинністю, леткістю та адсорбційними ^{властИБо}сї^_ми jj " піть незначні зміни в будові молекули суттєво ^ЗМ*^НЮЮТЬН₀Т0КС1Г<_Т" пість гербіциду.

Знання механізмів стійкості рослин до гербіцидів Д^аЄйо^_ЛИБі_сг, керувати цим процесом. Використання антидотів і хімічну _3ac0gj^b підвищення стійкості культурних рослин до гербіцидів вв^_{ЖаєТЬСІ}^в перспективним напрямом керування стійкістю. Так, за До_{помОГо;}^ протруєння ангідридом 1,8-нафтилоцтової кислоти насщц _KyKyp_v ДЗИ пропонується захистити сходи цієї культури від To_teii4llo^" паливу ептаму, алахлору, метолахлору, хлорсульфурону ^ щдщ° діючих речовин гербіцидів.

Застосуванням М,М-діаліл-2,2-діахлорацетаміду (R-2578^ _M03Klt лахистити кукурудзу від негативного впливу ептаму, Д°Д%_ЧИ #_01>^а До робочої суміші гербіциду в кількості 0,25 - 0,5 л/га. На o_tHOBj _в ° користання цього антидоту почали випускати гербіцид ^еРа^_йкай) " якого кукурудза виявила високу стійкість.

Шляхом застосування антидотів і пролонгаторів стало Мо_ЖлиВи. посилення дії ґрунтових гербіцидів на бур'яни зі збереже^^ _Прй цьому селективності до культурних рослин. Додаючи _антйд₀ 11-29148 (S-етилдіапропілтіокарбамат) до ептаму, a ^rtP0j_lOHraTo^ lt-33865 (0,0-діетил-О-фенілфосфоротіоат) до ерадикану _ексТр ^ можна істотно посилити дію гербіцидів до пізніх сходів про_сопоДдд' них бур'янів, гумаю та інших, а також проти другої хви^ /_л^_Т(ц" сходів) бур'янів при високій вибірковості до кукурудзи.

Ще більші можливості в керуванні стійкістю рослин до дії гербі­цидів розкриваються при використанні досягнень біотехнологій та генної інженерії. Визначення генетичного коду стійкості рослин до гербіцидів дає можливість переносити гени стійкості в культури та вирішувати проблему регулювання рівня забур'яненості посівів за допомогою гербіцидів суцільної дії, до яких стійкості в культури не було (гліфосату, глуфосинату амонію тощо).

Отримано позитивні результати в перенесенні генів стійкості до глуфосинату амонію (басти) і гліфосату (раундапу), гербіцидів су­цільної дії в цукрові буряки, кукурудзу, сою, ріпак та інші культури. Використання цих гербіцидів дає змогу знищувати в посівах стій­ких культур всі бур'яни в післясходовий період, коли вони ще не завдали великої шкоди культурі. Вибірковість — поняття умовне, оскільки більшість гербіцидів у підвищених нормах можуть долати поріг стійкості культури.

Залежно від особливостей дії на рослини всі вибіркові гербіциди поділяються на дві великі групи: контактні й системні.

Гербіциди контактної дії — препарати, які здатні уражати рослини в місцях змочування робочою сумішшю. Контактні гербі­циди практично не здатні рухатися по провідній системі рослин, через це вони не проникають у кореневу систему багаторічних бур'янів, які спроможні відростати знову.

Гербіциди системної дії здатні рухатися судинно-провідною системою, впливаючи на всю рослину і викликаючи загибель як надземних, так і підземних її органів. Під час переміщення по су­динах рослин гербіциди взаємодіють із клітинним вмістом, що при­зводить до часткової їх інактивації шляхом поглинання клітинами, руйнування ферментами, утворення комплексних сполук. По флое­мі гербіциди рухаються в кореневу систему, генеративні органи, на­громаджуються в зонах активного росту, викликаючи глибокі пору­шення фізіологічних процесів, що призводить до загибелі чутливих рослин. З ґрунтовим розчином гербіциди поглинаються кореневими волосками, передаються до судин ксилеми і з транспіраційною те­чією пересуваються в надземні органи рослин. Системні препарати доцільно використовувати в боротьбі з багаторічними видами бур'янів, коренева система яких проникає глибоко в ґрунт.

Поглинання й пересування по рослині системних гербіцидів від­бувається пасивним способом, якщо використовується теплова енер­гія дифузії або енергія транспірації. Активне поглинання і транспор­тування гербіцидів відбувається за рахунок використання енергії аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ).

Контактні і системні гербіциди розрізняють за способами їх про­никнення в рослини. Це, зокрема, препарати листкової дії — ті, які проникають через надземні органи (листки, стебла, черешки) і за--

стосовуються після появи сходів культури та бур'янів (бетанал, рау-ігдап, поаст, гродил та ін.).

Гербіциди, які проникають у рослини через кореневу систему і пиявляють дію на проростки насіння, належать до фунтових, або гербіцидів кореневої дії (дуал, зенкор, прометрин та ін.).

Добір гербіцидів для захисту тієї чи іншої культури проводять за «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використан­ня в Україні», орієнтуючись на стійкість культури до гербіциду з урахуванням спектра його дії на видовий склад бур'янів.