5.6.3.2. Норми витрати робочої рідини

Обприскування — найпоширеніший спосіб застосування гербі­цидів. Від норми витрати рідини значною мірою залежать якість і ефективність обприскування, що забезпечується використанням відповідної апаратури та її технічними можливостями.

Виходячи з прийнятих норм витрати робочої рідини гербіцидів, розрізняють такі види обприскування:

>■ ультрамалооб'ємне — з витратою до 5 л/га;

>■ малооб'ємне — 10 — 50 л/га (здійснюється вентиляторними та авіаційними обприскувачами);

>- малооб'ємне — 70-100 л/га (здійснюється за допомогою назем­них штангових обприскувачів);

>■ звичайне — 150 - 300 л/га;

>■ великооб'ємне — понад 300 л/га.

Для наземних тракторних обприскувачів рекомендуються такі норми витрати рідини:

>- для контактних гербіцидів — 300 — 600 л/га;

>■ для системних гербіцидів — 150 - 300 л/га;

>- для ґрунтових гербіцидів — 300 - 400 л/га.

Для авіаційних обприскувачів норми витрати рідини:

>- на зернових колосових культурах при малооб'ємному обприс­куванні — 25-50 л/га;

>* при застосуванні ґрунтових гербіцидів, а також післясходових препаратів на посівах рису — 50 - 100 л/га;

>- на посівах льону з використанням максимально дозволених норм витрати гербіциду — 100 — 150 л/га;

>- при застосуванні десикантів — 100 — 200 л/га.

Витрати робочої рідини і якість обприскування значною мірою залежать від його дисперсності. За розміром краплин розрізняють такі обприскування:

>• аерозольне — з діаметром краплин до 50 мкм;

>- дрібнокраплинне — від 51 до 150 мкм;

>- середньокраплинне — від 151 до 300 мкм;

>- великокрашшнне — краплини більші за 300 мкм.

Ефективність застосування гербіцидів досягається не кількістю витрати рідини, а за рахунок щільності і рівномірності покриття поверхні робочою рідиною.

306

5.6.3.3. Визначення концентрації робочої рідини

Концентрація гербіцидів у робочій рідині залежить від норми витрати препарату і рідини, що визначається використанням назем­ної чи авіаційної апаратури і розраховується за формулою

К

Н 100

Q

де К — концентрація робочої рідини, %; Н — норма витрати гербі­циду за препаратом, кг, л/га; Q — норма витрати рідини, л/га.

Застосування окремих гербіцидів і препаративних форм потре­бує, щоб їх концентрація в робочій рідині не була нижчою від пев­них показників, оскільки розчинники діючої речовини гербіциду при значному розведенні не можуть утримувати його в розчиненому стані. При цьому гербіцид викристалізовується і випадає в осад, за­биваючи провідну систему обприскувача, викликаючи опіки рослин. Так, бетанал, 15,9 % к.е. в робочій рідині не повинен мати концент­рацію менш ніж 2 - 2,5 % за препаратом, тому що діюча речовина гербіциду фенмедифам випадає в осад, тобто гектарна норма гербі­циду 6-8 л/га не повинна застосовуватися обприскувачами, які не забезпечують витрати рідини 300 л/га і нижче.

5.6.4. Похідні аліфатичних карбонових кислот

5.6.4.1. Хлоровані (галоїдпохідні монокарбонових кислот)

Загальна характеристи ка

Гербіцидна активність аліфатичних кар­бонових кислот значно зростає при вве­денні в молекулу атомів галогену, зокре­ма хлору. Натрієві солі аліфатичних карбонових кислот добре роз­чиняються у воді і утворюють справжні розчини. Типовим представ­ником цієї групи гербіцидів є трихлорацетат натрію (ТХА), який широко використовувався проти малорічних і багаторічних видів бур'янів з родини злакових (тонконогих). Однак його застосування стало обмеженим.

Трихлорацетат натрію проникає в рослини через корені і пере­міщується в стебла, листки і точки росту по ксилемі з транспірацій­ною течією. У чутливих рослин гербіцид викликає морфологічні зміни (скручування листя, зупинку росту органів і утворення воску на листках). Під дією гербіциду в чутливих рослинах збільшується вміст амінокислот і порушується азотний обмін, інгібується синтез пантотенової кислоти і Р-аланіну, порушується фотосинтез і надхо­дження поживних речовин, роз'єднується окиснення і фосфорилу-вання в дихальному ланцюзі, змінюються ферментні системи і сама

структура мітохондрій. Є гіпотеза про здатність гербіциду руйнува-ііі певні ланцюги синтезу ліпідів.

Трихлорацетат натрію

Аналоги — ТХА, ТХАН. Діюча речови­на — трихлорацетат натрію. Хімічна на­зва діючої речовини — трихлороцтова кислота. Виготовляється у формі 90 % р.п.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна ха­рактеристика. Біла кристалічна гігроскопічна речовина. Розчин­ність у воді при 25 °С — 1200 г/л. Для теплокровних тварин і люди­ни — малотоксична (ЛД₅о орально для щурів — 3200-5000 мг/кг, IV гр. т.к.). Гарантований строк придатності при дотриманні умов іберігання — два роки з моменту виготовлення. Малотоксична для бджіл та інших корисних комах.

Призначення. ТХАН — вибірковий протизлаковий гербіцид ко­реневої дії. Добре уражує однорічні й багаторічні злакові бур'яни в посівах цукрового буряку, льону, капусти, помідорів, гороху, моркви, нмки. Менш стійкі — бавовник, картопля, цибуля, люцерна. Чутли-ні — конюшина, люпин, боби, хлібні злаки. Для розширення спект­ра дії можна змішувати з іншими протидвосім'ядольними гербіци­дами. При допосівному внесенні в ґрунт для захисту цибулі, цукро-іюго, кормового, столового буряку, моркви, гороху, льону норма ви­трати 5 — 14 кг/га, при осінньому застосуванні на ділянках з пирі-см — 25 — 40 кг/га.

Реєстрацію призупинено через високі норми витрати та розчин­ність, що спричинює проникність у підґрунтові води.