Тема 6. Виникнення і суть грошей

Гроші особливий товар. Становлення і еволюція грошей. Марксистська теорія походження і з'ясування сутності грошей. Гроші як форми вартості: повна, загальна, грошова та їх роль у розвитку товарного виробництва й обміну.

Гроші як загальний еквівалент при обміні товарів, функції грошей. Грошова одиниця. Гроші як міра вартості. Ціна. Масштаб цін. Грошова система як засіб обігу. Суть закону грошового обігу.

Гроші як засіб утворення скарбів і нагромадження.

Гроші як засіб платежу. Кредит. Вексель Банкнота. Платіжне доручення. Чек.

Світові гроші. Грошова маса та її структура. Ринок грошей.

Грошові агрегати М1, М2, МЗ. Купівельна спроможність грошей. Інфляція: сутність, причини, наслідки. Антиінфляційні заходи.

СЕМІНАР б

1. Гроші: становлення і еволюція.

2. Марксистська теорія походження грошей.

3. Гроші: суть і функції.

4. Інфляція: сутність, причини, наслідки.

Тези до лекції

Гроші - один із найважливіших винаходів людства. Це особливий товар, який служить загальним еквівалентом (рівноцінністю) при обміні товарів, є для них формою вартості

Появі грошей передувала епоха безпосереднього товарного або бартерного обміну. Головною передумовою становлення грошових відносин були поглиблення суспільного поділу праці, багаторівнева спеціалізація вироб­ництва та суспільної діяльності людини. Разом з тим, слід ураховувати, що грошовий обмін є не тільки результатом, а й важливим фактором всебічного розвитку й поглиблення суспільного поділу праці та її спеціалізації. Це взаємні та невіддільні процеси.

Гроші скорочують операційні витрати, пов'язані з товарним обміном, У цьому відношенні система товарно-грошового обміну є значно ефективнішою, ніж бартерна.

Гроші виражають затрати суспільно необхідної праці, втіленої у товарі, і завдяки цьому забезпечується їх обмінюваність на всі інші товари. Скажімо, у стародавніх греків роль загального еквівалента виконувала худоба, у скандинавських народів - хутро і шкіра, на Русі - хутра родини куниць (його називали куною). З ІV-ІІІ ст. до н.е. роль загального еквівалента закріплюється сріблом і золотом, у другій половині XIX ст. - за золотом, завдяки таким його властивостям, як однорідність, ділимість, неокислюваність, висока вартість у малому обсязі та ін.

Гроші - це особливий товар, з появою якого товарний світ поділився на два полюси: на одному боці скупчилися всі товари як певні корисні речі як споживні вартості, а на другому - гроші як засіб вираження усіх інших товарів.

Питання про походження і природу грошей давно привертало увагу економістів. Вперше його наукове дослідження зроблено А. Смітом. Пізніше велику увагу вивченню цього питання приділив К.Маркс. Він зробив класичний за своїм змістом аналіз розвитку форм вартості, який суттєво розширює можливості теоретичного осмислення історичного процесу виникнення грошей. К.Маркс установив, що вартість у своєму історичному розвитку набувала таких форм.

1. Проста, одинична або випадкова форма вартості.

2. Повна або розгорнута форма вартості.

3. Загальна форма вартості.

4. Грошова.

Кожна наступна форма характеризує вищий ступінь розвитку товарного виробництва й обміну.

Просте мінове відношення має такий вигляд:

Х_товаруА = Y_товаруВ

У такій послідовності товар А виражає свою вартість у товарі В, перебуває в активній відносній формі вартості, а товар в, який виражає вартість товару А, фігурує в пасивній еквівалентній формі вартості. Але на цій стадії розвитку обміну роль еквівалента, не закріплюється за одним якимось товаром.

Із розвитком виробництва і суспільного поділу праці відбувається швидке зростання товарних мас. Обмін набуває регулярного характеру, визначаються місця, де зустрічаються товаровиробники. Перехід до регулярного обміну зумовив перехід від простої до повної або розгорнутої форми вартості.

= Yтовару В

= Z товару С