Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка 3 курс.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
83.27 Кб
Скачать

Зразок оформлення курсової роботи вступ

Актуальність теми. Туризм займає важливе місце в економіці країн, що мають туристичний потенціал та розвинену туристичну інфраструктуру. Туризм, випередивши за обсягами прибутків нафтовидобуток і автомобілебудування, справедливо посів перше місце серед провідних галузей світової економіки, системи народного господарства та сфери послуг. Як вид активного відпочинку він займає одне з основних місць серед потреб населення і витрат на них ……. .

Метою курсової роботи є всебічне дослідження застосування методів соціального та морального впливу на персонал туристичного підприємства.

Для досягнення поставленої мети автор ставить перед собою наступні завдання:

  • визначити роль та значення санаторно-курортної галузі;

  • …….;

  • …... .

Об’єктом дослідження є

Предметом дослідження курсової роботи є

Інформаційні джерела. Під час написання курсової роботи автором було використано понад 40 джерел. Насамперед це такі праці, як: „Основи менеджменту” [10], „Управление персоналом” [7], „Економічний аналіз” [8]. Вони дають повну характеристику по досліджуваній темі і по суті складають методологічну базу курсової роботи. Також були використані …

Структурно курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури та джерел, додатків.

Розділ 1. Глобальні детермінанти міжнародної туристичної діяльності в умовах становлення моделі сталого розвитку

1.1. Імперативи сталого розвитку та глобальні тенденції на міжнародних ринках туристичних послуг

Поступ світової економіки наприкінці ХХ – початку ХХІ століття набуває нових рис, що мають ознаки цивілізаційних змін. Розвиток всіх галузей світового господарства, у тому числі й туристичної сфери, визначається процесами глобалізації. При цьому вона має не тільки економічні, але й світоглядно-методологічні наслідки. Глобалізація змінює ідеологію, ціннісні та цільові орієнтири, спосіб життя населення.

Оскільки міжнародний туризм як галузь світової економіки має високий рівень сприйняття глобалізації, саме у цій сфері доцільно обґрунтовувати можливості та напрями переходу до моделі сталого розвитку. Таким чином, через розкриття сутності глобалізації та її наслідків на світовому ринку туристичних послуг важливо ідентифікувати зміст визначальних імперативів сталого розвитку (Додаток А).

Поняття глобалізації з’явилося на початку 1960-х рр. у зв’язку із дослідженнями М. МакЛюена, який висунув концепцію глобального селища, досліджуючи вплив комунікаційних технологій на соціально-культурні, економічні та політичні процеси, їх здійснення у глобальному масштабі. Введення у науковий обіг терміну „глобалізація” пов’язане з працями американського економіста Т. Левітта, який позначив ним процеси злиття ринків окремих продуктів, що виробляються великими багатонаціональними корпораціями [181; 92-102]. Широке ж застосування термін набув завдяки публікаціям американського соціолога Р. Робертсона, який сформулював основні засади концепції глобалізації [12; 24].

Найменшим за територією є Близькосхідний туристичний ринок, на який припадає 5,2% іноземних туристів світу. При цьому у 2000 році цей показник складав лише 3,5%, а ринок був останнім за обсягами іноземних туристів.

2.2. Внесок міжнародного туризму в сталий розвиток

Для оцінки стану міжнародного туризму в контексті імперативів сталого розвитку доцільно проаналізувати стійкість динаміки базових показників його розвитку, визначити взаємозв’язок між ними та показниками рівня соціально-економічного розвитку країн, виявити напрями та перспективи розвитку екологічного та екологічно безпечного туризму в світі.

У розрахунку на одне туристичне підприємство припадає 1240,0 тис. грн. обсягу наданих туристичних послуг [38; 5]. У регіональному контексті 59,8% загального обсягу наданих українськими туристичними підприємствами послуг припадає на Центральноукраїнський ринок. Найменшою є частка Західноукраїнського ринку – 6,4%. (табл. 2.5).

Таблиця 2.5