- •Передмова
- •Розділ 1. Еволюція менеджменту
- •1.1. Розвиток теорії та практики науки управління
- •1.2. Етапи розвитку менеджменту
- •1.3. Сучасні парадигми менеджменту
- •1.4. Рівні та сфери менеджменту
- •Питання для контролю:
- •Розділ 2. Основні концепції теорії управління
- •2.1. Концепція класичної теорії наукового управління (система Тейлора)
- •Три причини малої продуктивності праці за ф.Тейлором:
- •2.2. Концепція адміністративного управління
- •2.3. Організаційні принципи управління Гьюлика–Урвіка
- •2.4. Вчення м.Вебера про бюрократичну організацію
- •2.5. Вплив на якість управління фактору людських відносин
- •Питання для контролю:
- •Розділ 3. Цілі та задачі сучасного менеджменту
- •3.1. Поняття та зміст менеджменту
- •3.2. Завдання та цілі менеджменту
- •3.3. Характерні риси менеджменту
- •3.4. Функції менеджера
- •Питання для контролю:
- •Розділ 4. Ознаки і загальні риси організацій та їх різновиди
- •Китайська приказка
- •4.1. Загальна характеристика організацій
- •4.2. Різновиди та типологія організацій
- •Типологія організацій, що здійснюють підприємницьку діяльність
- •4.3. Організаційні форми об'єднання підприємств
- •4.4. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації
- •4.5. Фактори міжнародного впливу
- •4.6. Організація як відкрита економічна система
- •4.7. Поняття суб'єкта та об'єкта управління в організації
- •4.8. Закони організації
- •4.9. Етапи життєвого циклу організації
- •4.10. Ознаки організації
- •Розділ 5. Функція планування
- •5. 1. Етапи планування
- •5.2. Складові планів
- •5.3. Основні принципи та рівні планування
- •5.4. Процес стратегічного планування
- •Питання для контролю:
- •Розділ 6. Функція мотивації
- •6.1. Поняття потреби та винагороди
- •6.2. Змістовні теорії мотивації
- •6.3. Процесуальні теорії мотивації
- •6.4. Концепція людських відносин
- •6.5. Стимулювання праці за ф.Тейлором
- •6.6. Теорія X і y д. Мак Грегора
- •6.7. Теорія мотиваційної гігієни Герцберга
- •6.8. Як можна використати результати досліджень у практиці управління
- •Питання для контролю
- •Розділ 7. Функція контролю
- •7.1. Сутність, елементи та процес управлінського контролю
- •7.2. Основні принципи контролю
- •7.3. Контроль – як зворотній зв’язок при виконанні управлінських рішень
- •7.4. Причини необхідності корегуючих дій
- •7.5. Види контролю
- •Питання для контролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 8. Функція організації
- •8.1. Побудова організацій
- •8.2. Делегування повноважень (обов’язки, повноваження, відповідальність)
- •8.3. Класифікація організаційних структур
- •8.4. Принципи та процес побудови структур керування
- •Питання для контролю
- •Розділ 9. Технологія менеджменту
- •9.1. Основи психологічної теорії управління
- •9.2. Вимоги до технології менеджменту
- •9.3. Системи методів: адміністративні, економічні, соціально-психологічні
- •Питання для контролю:
- •Розділ 10. Сутність і складові процесу керувАння
- •10.1. Класифікація управлінських рішень
- •10.2. Що таке управлінське рішення?
- •10.3. Вивчення проблемних ситуацій
- •10.4. Системний підхід до вирішення проблемних ситуацій
- •Висновок
- •10.5. Системний підхід при оцінці проблем
- •10.6. Принципи прийняття рішень
- •10.7. Етапи процесу вироблення рішень
- •10.8. Методи та механізм прийняття рішень
- •10.9. Фактори, що впливають на процес вироблення рішень
- •10.10. Фактори, що впливають на достовірність прийняття рішень
- •10.11. Фактор ризику при прийнятті рішень
- •10.12. Якість управлінських рішень
- •10.13. Організація виконання рішень
- •10.14. Індивідуальні підходи до прийняття рішень особистістю
- •10.15. Інші підходи до прийняття рішень
- •Питання для контролю:
- •Розділ 11. Методи і моделі прийняття управлінсЬких рішень
- •11.1. Методи дослідження операцій
- •11.2. Прямі і зворотні задачі дослідження операцій
- •11.3. Вибір рішення в умовах невизначеності
- •11.4. Підходи до рішення задач в умовах "поганої невизначеності"
- •11.5. Багатокритеріальні задачі
- •Підходи до вирішення багатокритеріальних задач
- •Питання для контролю:
- •Розділ 12. Комунікаційний процес в управлінні
- •12.1. Етапи комунікаційного процесу
- •12.2. Формальні і неформальні комунікації
- •12.3. Ефективність комунікацій і комунікаційних бар'єрів
- •Питання для контролю:
- •Розділ 13. Функція керівництва в організації
- •13.1. Характеристика керівника
- •13.2. Форми влади та впливу на підлеглих
- •13.3. Авторитет керівника
- •13.4. Принципи керівництва
- •13.5. Стилі керівництва
- •13.6. Роль особистості керівника в управлінні
- •13.7. Формальне і неформальне лідерство
- •13.8. Причини виникнення неформальних об’єднань
- •Питання для контролю
- •Розділ 14. Конфліктні ситуації
- •14.1. Причини виникнення конфліктів
- •14.2. Роль особистості у виникненні конфліктних ситуацій
- •14.3. Модель і стадії розвитку конфлікту
- •14.4. Стилі подолання конфліктів
- •14.5. Як використати конфлікт в управлінні?
- •14.6. Прийоми з попередження появи та розвитку конфлікту та його локалізація і гасіння
- •14.7. Природа стресу та управління ним
- •Питання для контролю:
- •Розділ 15. Культура організації
- •15.1. Концепції культури організації
- •15.2. Соціально-психологічний клімат організації
- •15.3. Поводження людей в організації
- •15.4. Дрес-код організації
- •Питання для контролю:
- •Розділ 16. Управління направлене на успіх
- •16.1. Соціальна відповідальність менеджменту
- •16.2. Місія організації
- •16.3. Етика бізнесу
- •Issa – Міжнародна асоціація суднових постачальників,
- •16.4. Ефективність керування
- •Питання для контролю:
- •Розділ 17 . Роль менеджера в організації, його самовдосконалення
- •17.1. Роль менеджера в організації
- •Повчальна історія. Як Генрі Форд вирішив без менеджерів обійтися
- •17.2. Самовдосконалення менеджера
- •Питання для контролю:
- •Замість післямови. Перевірте свої можливості Перш ніж виконувати тести!
- •1. Чи можете ви бути керівником?
- •Управлінські ситуації:
- •Ключ до розв'язання
- •2. Перш ніж стати менеджером...
- •3. Ведучий чи відомий?
- •4. Командувати чи підкорятися?
- •5. Чи здатні Ви стати керівником?
- •6. Виявлення комунікативних і організаторських здібностей
- •Бланк питань
- •Бланк відповідей
- •Шкала оцінок комунікативних здібностей
- •Шкала оцінок організаторських здібностей
- •А. Тести на комунікабельність
- •8. Вивчення комунікативних і організаторських умінь
- •Ключі і обробка результатів
- •9. Воля та увага
- •10. Самооцінка
- •Який Ваш творчий потенціал
- •13. Оцінка рівня конфліктності особи
- •Література
Питання для контролю:
Що таке спілкування, комунікаційний процес?
Назвіть основні етапи комунікаційного процесу.
Які є стадії комунікаційного процесу?
Яка різниця між формальними і неформальними комунікаціями?
Які функції виконують формальні комунікації?
Що таке горизонтальні комунікації?
Які переваги та недоліки письмових комунікацій?
Як довести ефективність письмових та усних комунікацій?
Що таке комунікаційні бар'єри?
Яку роль відіграє мова у спілкуванні?
Розділ 13. Функція керівництва в організації
Щоб вести людей за собою – йди за ними.
Лао Цзи
У взаємовідносини, що диктуються організаційним процесом, вступають люди з різним досвідом минулого, з індивідуальними інтересами, намірами й особистими цілями. Щоб згуртувати співробітників і організацію в цілому у ефективну робочу команду, менеджер повинен успішно опанувати третю сферу управлінської діяльності – керівництво. Керівництво – це дії, які спонукають людей ефективно й охоче працювати. Керуючи підлеглими, управлінці можуть: давати завдання; показувати, як виконувати роботу; віддавати розпорядження, оцінювати працю підлеглих; виправляти їх помилки.
Керівництво складається з двох взаємозалежних процесів. По-перше, воно містить мотивацію. Мотивація – підфункція керівництва, мета якої – створити у працівників стимули до праці і спонукати працювати з повною віддачею. По-друге, керівництву властиве наставництво.
Наставництво – підфункція керівництва, покликана допомогти працівникам набути необхідні навички в роботі. Керівник знайомить підлеглого з тим, що і як він повинен робити, показуючи йому конкретні прийоми виконання роботи, а також демонструючи особисте ставлення і підхід до роботи.
Тут ми зупинимося на другому аспекті функції керівництва, пам’ятаючи про те, що саме виконання цієї функції може майже протилежно відрізняти керування в різних культурах. (Що стосується мотивації, то сьогодні все ширше в практику організації впроваджується так звана «теорія Кіта»)(«Knock In The Ass» – «копняка під зад»), основна ідея якої полягає в тому, що єдиний спосіб мотивації – це примус, а всі теорії мотивації придатні лише для їх засновників).
Протягом усього періоду розвитку науки менеджменту дослідники намагалися встановити взаємозв’язок між особистими якостями характеру і можливостями до керівної роботи, але так і не знайшли формулу оптимального співвідношення. Практика показала, що успіх будь-якого індивіду як керівника залежить насамперед від ситуації, у якій він діє. Як правило, в умовах стабільного зовнішнього середовища більшого поширення набуває регулююче керівництво – традиційні управлінські функції, які полягають у спонуканні співробітників до роботи на передбаченому рівні, структуруванні ролей і завдань працівників і встановленні зв’язку між винагородою і досягненням мети. Найчастіше воно ґрунтується на прийнятті програмованих рішень.
У сучасних умовах турбулентного середовища все більш потрібним є творче (креативне) керівництво, яке, крім традиційних управлінських функцій, містить стимулювання роботи на вищому рівні, ніж передбачалося, спонукання працівників до розширення сфери діяльності, надання їм упевненості в їх спроможності запровадити в життя грандіозні плани керівника. Соціально-економічні катаклізми останнього десятиліття викликали до життя саме такого керівника. Не випадково роботодавці західних країн за інших однакових умов все частіше віддають перевагу вихідцям з СНД. На їх думку, власні менеджери є «реактивними» керівниками (вони реагують на проблему), наші ж «проактивні» (тобто «ми самі створюємо собі проблеми і потім самі їх вирішуємо»).
А.Файоль одним із перших сформулював вимоги, які висуваються до особистості керівника:
здоров’я і фізична витривалість;
розум і розумова працездатність;
моральні якості: енергія, стійкість, визнання відповідальності, ініціатива, почуття обов’язку, почуття гідності;
значне коло загальних знань;
адміністративна установка, тобто вміння передбачати, організовувати, отримувати необхідну інформацію від підлеглих і колег.
Без допомоги цих людей керівник не може ефективно здійснювати свої функції. Ця залежність від факторів і людей, якими не можна керувати напряму, є основною причиною труднощів, які відчуває керівний персонал. Якщо керівник не має достатньої влади, щоб впливати на тих, від кого залежить ефективність його діяльності, він не зможе отримати ресурси, необхідні для досягнення цілей через інших людей.
Багато людей вважають, що коли людина має владу, то вона може нав’язувати свою волю, незалежно від почуттів і бажань іншої особи. Якщо це було б так, назначені керівники організації завжди б мали владу для впливу на своїх підлеглих. Однак зараз скрізь визнається, що вплив та влада у рівній мірі залежать від особистості керівника. Не існує реальної абсолютної влади, тому що ніхто не може впливати на всіх людей у всіх ситуаціях.
В умовах організації влада тільки частково визначається ієрархією. Скільки влади має та чи інша людина у даній ситуації, визначається не рівнем її формальних повноважень, а ступенем залежності від неї іншої людини.
Звичайно, керівник має владу над підлеглими тому, що останні залежать від нього в таких питаннях, як підвищення заробітної плати, робочі завдання, просування по службі, розширення повноважень, задоволення соціальних потреб. Однак, у деяких ситуаціях підлеглі мають владу над керівниками, тому що останні залежать від них у таких питаннях, як необхідна для прийняття рішень інформація; неформальні контакти з людьми в інших підрозділах, чиєї допомоги потребує керівник; вплив підлеглих на своїх колег, і, нарешті, здатність підлеглих виконувати завдання.
Керівник повинен усвідомлювати, що оскільки підлеглі часто також мають владу, то це може призвести до безцільної втрати зусиль і знизити рівень досягнення мети. Тому ефективний керівник намагається підтримати розумний баланс влади, достатньої для досягнення цілей, але який не викликає у підлеглих почуття непокори.
Крім підлеглих, над керівником можуть мати владу його колеги. Наприклад, якщо керівник з фінансових питань залежить від послуг відділу з обробки даних, то начальник цього відділу буде мати над ним деяку владу. Оскільки секретарі начальників, як правило, знають, з ким необхідно зв’язатися, щоб отримати конкретну інформацію, то вони також частково тримають у руках значну частину влади.