57. Реалізація та оцінка стратегії

Реалізація стратегії забезпечується використанням тактики, політики, процедури і правил. Тактика-це короткострокова стратегія, яка розробляється на рівні середнього менеджменту для досягнення цілей, визначених в основній стратегії сковіше, ніж стратегія виявляє результати. Політика-це загальне спямування для управління дій та рішень,прийнятих в організації. Процедури-це дії,яких слід вживати в ситуації,де має місце визначена послідовність дій. Правило-це дії,яких слід вживати в конкретній одноразовій ситуації. Тактика, політика, процедури і правила відносяться до адміністративного напрямку управління. Економічний напрямок також використовується для забезпечення реалізації стратегії. До нього відносять бюджет-це метод розподілу ресурсів,виражених в кількісній формі для забезпечення результатів,які теж виражені в кількісній формі. Управління за цілями-це підхід,за якого кожен керівник будь-якого підрозділу організації має цілі,які забезпечують виконання цілей вищого рівня. Оцінка стратегії – це етап,на якому керівництво організації зіставляє отримані результати зі встановленими цілями, аналізує ефективність роботи та міру участі співробітників в процесі діяльності організації. Оцінка має відповідати на питання: 1)чи враховує стратегія зовнішні можливості та загрози 2)чи є стратегія співставною з з внутрішніми можливостями 3)чи достатні ресурси організації для виконання стратегії 4)чи враховує стратегія граничну міру ризику 5)чи є дана стратегія найкращим засобом використання ресурсів організації.

47. Технологія прийняття рішень в організації.

Етапи: 1.Діагноз проблеми включає такі підетапи: – виявлення та опис проблемної ситуації; – постановка мети вирішення проблемної ситуації; – ідентифікація критеріїв прийняття рішення. 2.Накопичення інформації з проблеми: збір і обробка різних даних, що мають відношення до проблемної ситуації, яка розглядається, і якість рішення проблем залежить від якості інформації про неї; об’єктивність – повнота, точність, переконаність та несуперечність інформації; лаконічність – стислість та чіткість викладення інформації; актуальність – відповідність інформації об’єктивним потребам; своєчасність – здібність задовольнити потребу в інформації в придатний для виконання термін; комунікабельність – здібність інформації бути зрозумілою для суб’єкта і об’єкта управління; наочність – очевидність, заснована на показі інформації. 3.Розробка альтернативних варіантів означає розробку, опис та складання переліку всіх можливих варіантів дій, що забезпечують вирішення проблемної ситуації. 4.Оцінка альтернативних варіантів – перевірка кожної альтернативи за такими критеріями: реалістичність - можливість її здійснення взагалі з урахуванням навколишніх обставин, незалежних від самої організації; задовільність - тобто відповідність можливостям організації; прийнятність наслідків реалізації. 5.Прийняття рішення - порівняння альтернатив та вибір кращої альтернативи на підставі критеріїв, ідентифікованих на першому етапі оформлення рішення. 6.Доведення рішень до виконавців – передача змісту рішення точно за адресою, згідно з посадовими обов’язками, перевірка розуміння одержаної інформації; при необхідності – зміна повноважень. 7.Спільне організаційне планування виконання управлінського рішення (УР), погодженості та взаємодії виконавців – розробка планів-графіків виконання робіт, визначених для виконавців УР, із залученням останніх. 8.Виконання рішення – здійснення дій, приписаних виконавцям УР, виконання розроблених оперативних, організаційних планів із застосуванням систем стимулювання. 9.Контроль – розробка механізму проміжного та фінального контролю, що забезпечує менеджерів необхідною інформацією про хід виконання УР. 10.Аналіз результатів та оцінка ефективності – співставлення цілей, сформульованих в УР з одержаними результатами, аналіз причин успіху (невдачі) та накопичення досвіду.