Від автора
Головним є не предмет,
якому навчаєш, а
особистість, яку формуєш.
Дотримуючись цього головного правила для вчителя, бачу сучасний урок літератури як такий, що формує творчу особистість. Будуючи такий урок, спрямовую учнів на пошукові види робіт, розв’язання різнопланових творчих завдання, стараюся використовувати різноманітні рольові ігри, словесне малювання, мозковий штурм і т. п.
Головне, щоб до роботи на уроці були залучені всі учні, тому чергую колективні та групові види робіт. Враховуючи вікові особливості школярів, крок за кроком ускладнюю форми роботами.
Діти, які звикли розв’язувати на уроці проблемні питання, без зусиль приймають участь у різноманітних дискусіях, вільно висловлюють свої думки, роблять правильні висновки. Останнім часом полюбилося дітям (особливо семикласникам) презентація (або ж реклама) самостійно прочитаних книг.
Використання різноманітних методів та прийомів на уроці сприяють зацікавленню учнів навчальним предметом, активізують роботу.
Узагальнений в даній методичці досвід роботи може допомогти вчителю-початківцю в організації навчального процесу школярів.
Ярослава Лупа
«Людина прийшла в цей світ
для безмежної свободи,
творчості і щастя»
Саме такого висновку дійшов ще на початку ХХ століття О. І. Купрін. Ці слова вкладати і в зміст тих цілей, які ставлять перед собою вчитель літератури і які він старається реалізувати поступово, так, щоб ні «безмежна свобода», ні «творчість», ні «щастя» не виключали одне одного.
Уроки зарубіжної літератури в школі допомагають учням пізнати світ. Можливості літератури в цьому плані безмежні. Бо ж саме література розкриває красу людських стосунків, примушує задуматись над такими категоріями, як добро і зло, правда і кривда, любов і зрада, вчить людяності, гуманізму. І робить це вона властивими лише їй засобами, впливаючи не лише на розум дитини, а й на емоції.
Методика викладання зарубіжної літератури як порівняно молодого шкільного предмета почала формуватися від практики.
Тож потрібен був час, щоб вчитель відшукав методичні основи для реалізації поставлених завдань.
Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Великої ваги набирає тут співпраця на уроці вчителя і учня, що будуть свою навчально-пізнавальну роботу навколо художнього твору, інформації про нього, його творця і т. п. Особливо цінними є те, що на уроці зарубіжної літератури не просте відбувається знайомство з новим художнім твором, а здійснюється поліфонічне спілкування: письменник – учитель – учень. Проте найважливішим завданням вчителя залишається формування в кожному школяреві кваліфікованого читача. А для цього, в першу чергу, треба створити умови для повної реалізації індивідуальних особливостей кожної дитини.
Порівняно недавно в сучасній школі з’явилася нова, спеціальна форма організації пізнавальної діяльності-інтерактивне навчання. Мета цієї форми навчання-створити комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. В ході навчального процесу відбувається активна взаємодія всіх учнів і вчителів.
Досвід показує, що організація інтерактивного навчання дозволяє моделювати життєві ситуації, широко використовувати рольові ігри, спільно вирішувати проблеми на основі аналізу обставин та відповідних ситуацій. В ході таких уроків в учнів формуються певні навички і вміння, виробляються цінності, створюється атмосфера співробітництва, взаємодії. Вся робота спрямовується не лише на «знання», але і на «розуміння». Вчитель зобов’язаний навчити учнів думати, розуміти суть речей, осмислювати певні ідеї, шукати потрібну інформацію і при потребі застосовувати її.
Однак застосовування окремих інтерактивних технологій потребує величезної підготовки як вчителя, так і класу. Тому неможливо перейти на цілковите інтерактивне навчання.
Інтерактивні технології слід запроваджувати поступово, починаючи від найпростішого.
На першому етапі такої роботи ефективною є робота в парах, в малих групах. Досвід показує надзвичайну ефективність такої роботи. В першу чергу, в результаті праці в малих групах діти усвідомлюють, що успіх кожного визначається не тільки ним самим, а й зусиллями його товаришів. Успіх прийде тоді, коли товариші по групі теж справляться з завданням. Тому виникає закономірність: справився сам – допоможи товаришу. А це формує у дітей потребу допомагати один одному, підтримувати, заохочувати і радіти успіхам товаришів. В результаті роботи в малих групах слабші учні набувають віри, впевненості в собі, позбуваються комплексу неповноцінності, у сильніших учнів формується почуття відповідальності за успіх товариша, за успішне розв’язання поставленого завдання.
Робота в малих групах допомагає учням бути корисними один одному. Вони вчаться робити свій внесок у виконання завдання.А це готує їх до роботи у більших групах, у колективі, це формує чітку позицію кожного учня.
Щоб ефективно використати кожну хвилину уроку, щоб сформувати із кожного учня творчу особистість, на своїх уроках планую розв’язання різноманітних творчих завдань, спрямовую учнів на пошукові види робіт: бесіду за проблемними запитаннями, усне малювання, мозковий штурм, обговорення іншого фіналу твору. До роботи на уроці залучаю всіх учнів, даючи їм можливість реалізувати себе у групових і колективних формах роботи. В щоденній роботі стараюся поєднувати різноманітні інтерактивні види і форми роботи.
Уроки по засвоєнню нових знань дають можливість ставити перед учнями індивідуальні та групові завдання пошукового характеру.
Особливо ефективними в цьому плані є рольові ігри типу “Заочна екскурсія”, “В гостях у письменника”, ”В літературному салоні” і т.п.
Напередподні уроку-заочної екскурсії до Стародавньої Греції 9-ки були розподілені на динамічні творчі групи: «Екскурсоводи», «Мистецтвознавці», «Біографи», «Автори-митці», «Психологи». Учнями був зібраний багатющий матеріал про стародавню державу Грецію, про розвиток давньогрецької культури(і літератури в тому числі), про найвідоміших поетів тієї доби. Читці прекрасно проілюстрували творчість давньогрецьких поетів. А от статтю підручника про Гомера було опрацьовано з використанням системи “Поміч“. Діти олівцем робили в тексті відповідні позначки:
«V» – це я знаю;
«+» – нова інформація;
«–» – суперечить тому, що я знаю;
«?» – інформація дивує мене;
На основі опрацьованого тексту прийшлося більш детально прокоментувати суть «гомерівського питання».
Можна також запропонувати у3чням в ході уроку по засвоєнню нових знань заповнити таблицю:
Це мені було відомо |
Це мені нове |
|
|
Доречно буде використати на уроці також стратегією «Кубування».
До прикладу, напередодні вивчення творчості Кальдерона де ла Барки слід познайомити учнів із чудовою епохою бароко, яка породила митця. Попри складність матеріалу, діти охоче працюватимуть з кубиком, який виокремлює певні грані роботи на уроці у чітку систему.
І. Бароко. Передумови
виникнення епохи
ІІІ. Визначальні риси ІІ. Естетичні
п
ринципи
бароко
Бароко
Тема уроку в такому випадку розглядається через призму алгоритму:
Опиши це …
Порівняй це…
Встанови асоціації …
Проаналізуй це …
Знайди застосування …
Запропонуй аргументи «за» і «проти» …
IV. Різновиди
течії бароко
V. Вплив
бароко на
розвиток
культури.
V. Бароко та різні За і проти.
види мистецтва
До уроків – знайомств з особистістю того чи іншого письменника можуть бути сформовані групи. «Географів», «Істориків», «Біографів», «Дослідників», «Літературознавців». На таких уроках ефективно використовується і стратегія «Гронування».
Так, у 8 класі, знайомлячись із творчістю польського поета А. Міцкевича, учні отримали запитання:
Які асоціації виникають у вас з ім’ям А. Міцкевича?
Відповіддю на це запитання стало асоціативне гроно:
Досить ефективними на уроці є симулятивно-рольові ігри. Опрацювавши необхідний матеріал, діти уявляють себе письменниками і залюбки розповідають «свою» біографію, входять в роль друзів чи родичів митця і відтворюють цікаві факти із його життя. Охоче займаються діти інсценуванням уривків з текстів. Неперевершений ефект справляє на школярів і рольова гра «Будьмо знайомі», в ході якої діти майстерно представляють як самих авторів, так і їх героїв. Великою популярністю користуються і такі симулятивно–рольові ігри як «Візьми інтерв’ю» або «Дай інтерв’ю»…
Польща
Патріот Сонет Чужина
Крим
Поет
«Кримські
сонети»
Адам
Міцкевич
Б
атьківщина
Україна Вигнанець Мрії
Для уроку літератури надзвичайно важливим є сам факт прочитання учнями тексту. Адже, чого гріха таїти, наші діти читають все менше і менше, тому перед вчителем стоїть «вічне» завдання: добитися свідомого прочитання тексту. Існує ряд інтерактивних технологій, які спонукають учнів до читання.
Чи не найефективнішою формою роботи в цьому плані є стратегія «Порушена послідовність». Вчитель на окремих картках виписує важливі фрагменти тексту. Кількість карток залежить від обсягу матеріалу та кількості учнів в класі. Дітям, які отримали картки, пропонується відтворити текст ближче до авторського варіанту. Аналогічно можна організувати роботу і з набором ілюстрацій чи малюнків до тексту.
Спонукатиме учнів до прочитання тексту також завдання дослідницького характеру типу «Змоделюй ситуацію». Так от напередодні вивчення твору Гофмана «Малюк Цахес» восьмикласники отримають завдання:
–– Подумайте, як вплинули золоті волосинки на долю Цахеса? Змоделюйте ситуацію «Сходинки злету малюка Цахеса»
Хорошою можливістю перевірити знання тексту є використання “Методики взаємних запитань”. Цей вид діяльності може дати можливість учням бути в ролі вчителя і керувати процесом читання. Також він може дати можливість організувати роботу в парах. Але в обох випадках діти мусять добре орієнтуватися в тексті.
При вивченні ліричних творів варто використовувати стратегію “Вільне письмо”.
Для роботи за стратегією виділяється 5-6 хв. уроку. Учень,не відриваючи ручки від паперу, записує свої думки, емоції щодо визначеної теми. Алгоритм роботи можна видозмінити. Організувавши роботу в парах, слід запропонувати учням написати літературні листи сусідові по парті для обміну інформацією чи думками з приводу прочитаного. Такі записи являють собою процес мислення, тому помилки не враховуються, адже записи-спонтанні.
Любов Кандиди
Успіхи в музиці
Посада таємного експедитора
у міністерстві закордонних справ
Прийом у Моша Терпіна і перший успіх
Цинобер стає студентом університету
На вихованні у пастора
Дарунки феї Рожі–Гожі
Потворний малюк
Проте існують технології, які потребують вдумливого письма, бо породжені вони свідомим розмірковуванням над темою. Тут, в першу чергу,слід назвати “Гронування”, алгоритм якого вже описано вище. Асоціативне гроно може створюватися на різних етапах уроку і базується воно на пошукові асоціацій, що виникають в учнів. Так, десятикласники, працюючи з романом Стендаля «Червоне і чорне», змоделювали гроно за образом Жульєна Сореля.
Слід зауважити, що найбільш поширеною є стратегія, що називається “Сенкан”. Саме “Сенкан” найбільше спонукає учня до розмірковування над темою. ”Сенкан” являє собою п’ятирядковий неримований вірш, що складається із 11 слів.
У першому рядку записується слово, іменник,який є темою сенкану.
У другому – записуються 2 слова, прикметники, які є означеннями теми.
В третьому – 3 слова, дієслова, які вказують на активність, дієвість, пов’язану з темою.
В четвертому – записується фраза із 4 слів, якою висловлюється
розуміння теми(чи ставлення до теми).
В п’ятому – записується 1 слово, іменник – синонім (висновок до теми).
Прикладом можуть служити сенкани, складені учнями на уроці по вивченню оповідання Г. Гарсіа-Маркіса “Старичан з крилами”.
І варіант
Ангел
Святий, чистий.
Охороняє, застерігає, направляє.
Призначений для захисту людини.
Світло
ІІ варіант
Ангел
Немічний, брудний.
З’являється, хворіє, зникає.
Здається маленькою чорною плямою.
Провісник
“Сенкан” успішно використовується на будь-яких етапах навчання, навіть на уроках контролю знань.
Хочу також зауважити, що існують такі інноваційні технології, які допомагають узагальнити вивчене, стають предметом закріплення чи навіть перевірки вивченого.Тут ,найперше, слід назвати стратегію “Кола Вена”.
Дітям пропонується 2 (і більше) площини зі спільною площею. Інформація, що стосується кожної проблеми, заноситься в окреме коло.В спільну частину слід занести інформацію, що стосується обох проблем.
Так, на заключному етапі уроку по вивченню ”Різдвяної пісні в прозі” Діккенса учням пропонується порівняти, яким був Скрудж до переродження і яким став після подорожей з Духами Часу. Зробити це вони мають, скориставшись стратегією “Кола Вена”
А от на етапі закріплення вивченого найефективнішою є стратегія «Карусель». Учні об’єднуються у групи. За їхньою кількістю вчитель заготовлює аркуші паперу із запитаннями. Група, обговоривши питання, записує відповіді, складає аркуш гармошкою, щоб відповідь була схована, а питання залишалося відкритим. Групи обмінюються аркушами і процес триває доти, доки аркуш не повернеться до першої групи. Після цього відповіді оприлюднюються, аналізуються.
На підсумковому етапі уроку з успіхом використовується і стратегія «Мікрофон». Взявши в руки уявний мікрофон, кожен учень має можливість висловити свої думки, погляди, свою позицію з приводу обговорюваної проблеми.
скупий
щедрий працьовитий людяний
жорстокий багатий добрий
жадібний здатний щирий
бездушність до аналізу радісний
злий вимогливий
Висновки в кінці уроку можна робити за методом «Прес», скориставшись для цього таким структурним планом:
Я вважаю, що …
… тому, що …
… наприклад, …
Отже, я вважаю …
Враженнями від уроку школярів охоче діляться через прийом «Незакінчене речення»:
–– На сьогоднішньому уроці для мене найбільшим відкриттям було …
–– Озвучена інформація спонукала до висновку, що …
–– Мої сподівання щодо уроку справдилися, бо …
Останнє підсумкове слово завжди належить вчителеві, який, до речі, і вирішує доцільність використання тих чи інших інтерактивних технологій.
Застосування інноваційних технологій у навчанні-вимога сучасності. Проте я вважаю, що не варто відкидати і надбання класичної методики (їй майже 200 років!). Рівень її досить високий, якщо брати до уваги наукові розробки, теоретичні підвалини. А от практика… Повальне захоплення інтерактивними технологіям не завжди оправдує себе. Я сама опрацьовую їх, практикую, але лише тоді, коли вони підходять до певного етапу уроку. Вважаю, що ефективні ці прийоми здебільшого під час підсумкових занять.
Пряме призначення вчителя зарубіжної літератури бачу в підготовці свідомого читача, а це можливо лише тоді коли вивчати літературу як мистецтво слова, а не як засіб для проведення виховних заходів чи розваг. На уроках літератури треба все-таки займатися літературою!