Тема: Розвиток психіки у філогенезі
Розвиток форм відображення. Виникнення психіки як результат еволюції матерії.
Три стадії розвитку психіки у тварин.
Спілкування і «мова» тварин. Залежність психіки від середовища та будови органів.
Історичний розвиток людської свідомості.
Суттєві відмінності психіки людини і тварин.
1.Розвиток форм відображення. Виникнення психіки як результат еволюції матерії.
Розвиток - це рух від простих форм і структур до більш складних. Розвиток життя передбачає рух від елементарних простих форм життя до більш складних. Загальною властивістю всієї матерії є її здатність до руху, тобто нерухомої матерії, яка знаходиться в стані абсолютного спокою, взагалі не існує. Матерія постійно змінюється, розвивається, тобто рухається. Властивістю і живої, і неживої матерії є її здатність до відображення – здатність реагувати на впливи оточуючого середовища, при чому форми відображення залежать від характеру впливу і від форми організації матерії.
У неживій природі відображення виявляються у вигляді такої взаємодії тіл та речовин:
Механічна взаємодія (хвилі моря і скелі).
Фізична взаємодія (сонячний промінь і поверхня води – відбивання).
Хімічна взаємодія (виникнення озону після грози).
Для всієї неживої матерії характерною є пасивність об’єкта щодо зовнішнього впливу. У живій органічній матерії перша виникає біологічна форма відображення у вигляді подразливості. Для всіх живих істот спільною є їх здатність активно, тобто вибірково ставитись до впливів зовнішнього середовища, що свідчить про саморегулювання цих організмів.
Подразливість – це здатність живої істоти реагувати на біологічно значущі для неї впливи зовнішнього середовища. Такі біологічно значущі зовнішні впливи, які дозволяють організму підтримувати своє життєдіяльність та забезпечувати обмін речовин між собою та зовнішнім середовищем називають біотичними.
Тропізми – здатність реагувати на біотичні подразники своєрідними рухами. Виділяють такі види тропізмів (або таксисів):
фототропізм – реагування рухами на світло;
термотропізм – реагування рухами тепло;
хемотропізм – здатність обирати певне фізико-хімічне середовище;
топотропізм – здатність реагувати рухами на механічні подразники.
Вчені вважають, що тропізмами вичерпується біологічна форма відображення (подразливість) у рослин.
Подразливість виступає основою для виникнення більш складної форми відображення, яка називається психічним відображенням.
Елементарною формою психічного відображення є чутливість, тобто здатність відчувати. Чутливість – це здатність живої істоти реагувати не лише на біологічно значущі (біотичні) подразники, а насамперед, на ті подразники, які безпосереднього біологічного означення для цієї істоти не мають, проте сигналізують про біотичні подразники. Такі подразники, які виконують сигнальну функцію, називають абіотичними. Отже, психіка живих істот виконує сигнальну функцію у пристосуванні цієї істоти до навколишнього середовища.
Психічне відображення у живих істот постійно розвивалось і ускладнювалось під впливом ускладнення способів життя цих істот та розвитку їх нервової системи, органів чуття та органів руху.
Розвиток психіки розвивається у тісній єдності зі спеціалізацією органів чуття (зорового, смакового, слухового, нюхового) та органів руху (ніг, крил, лап). А також поступовою централізацією нервової системи, її розвиток від сітчастої нервової системи до гангліозної і від неї до трубчастої.
У хребетних тварин постійно підвищується роль головного мозку та його вищого відділу – кори великих півкуль.
Отже, весь тривалий розвиток психіки можна поділити на два якісно відмінних періоди:
Розвиток психіки тварин, який підлягає законам спадковості, мінливості та природного добору.
Розвиток людської психіки та свідомості який підлягає дії суспільно-історичних закономірностей.