Тема 9. Відповідальність за податкові правопорушення

1. Відповідальність за податкові порушення та її види

2. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства та порядок їх застосування

3. Пеня за несвоєчасну сплату податкових платежів та порядок її нарахування

4. Адміністративна відповідальність податкових порушників

5. Кримінальна відповідальність за податкові порушення

1. Відповідальність за податкові порушення та її види

Діяльність контролюючих органів в сфері оподаткування безпосередньо пов’язана з наглядом за своєчасним та в повному обсязі виконанням податкових зобов’язань платниками податків. Оскільки, не зважаючи на конституційний обов’язок щодо сплати податків і зборів, на практиці має місце не добросовісне виконання певними платниками своїх обов’язків зі сплати податків і зборів. Це відбувається за різними причинами.

У таких умовах для забезпечення необхідного рівня податкових надходжень вагомого значення набуває реалізація механізму відповідальності в податковій сфері. Вчинення платниками податків та їх посадовими особами, а також посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Податковим Кодексом та іншими законами України.

Проблеми відповідальності за податкові правопорушення є однією із найбільш дискусійних сфер податкового права. Якоюсь мірою це пояснюється певним комплексом питань, що виникають при цьому. Адже санкції за податкові проступки та злочини додатково до фінансового регулюються і адміністративним, і трудовим, і кримінальним правом.

Підставою податкової відповідальності є податкові правопорушення. Відповідно до статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених зазначеним Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. При цьому характерними загальними ознаками податкового правопорушення є:

• діяння, тобто дія чи бездіяльність. Під діями в праві розуміється активна форма поведінки особи. Бездіяльність – це певна форма поведінки особи, що пов’язана з невчиненням дій, які вона повинна була і могла здійснити в силу закону або взятого на себе зобов'язання. Наприклад, платник податків не сплачує суму самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом встановлених строків.

За відсутністю діяння (дії чи бездіяльності) лише наміри особи, її плани діяти певним чином і порушити законодавство (навіть якщо такі плани сформульовані письмово чи в інший об’єктивний спосіб) не можуть визнаватися податковим правопорушенням.

Так само не може накладатися штраф за бездіяльність, якщо певна норма містить пряму вказівку на те, що цей штраф накладається за певні дії. І навпаки.

• протиправність дії чи бездіяльності. Протиправність означає невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Під іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, слід розуміти, наприклад, закони з питань митної справи, закони щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом тощо. Так, згідно зі ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у визначних розмірах.

Активні дії є протиправними у двох варіантах.

Перший – вчиняються дії, які прямо заборонені законом за правилом «дозволено все, що не заборонено законом». Наприклад, заборонена торгівля готівковими валютними цінностями без отримання відповідного патенту. Дії платників податків, які прямо не заборонені законом, не можуть визнаватися податковим правопорушенням.

Другий варіант протиправності активних дій – вчиняються дії, стосовно яких закон не містить прямого дозволу на їх вчинення. Це стосується переважно посадових осіб, які мають діяти в спосіб «дозволено те, що дозволено законом».

Бездіяльність визнається протиправною лише у випадках, коли, по-перше, на особу (платника податків чи посадову особу) покладений законом чи іншими нормативними актами обов’язок діяти певними чином, по-друге, вона мала можливість здійснити необхідні дії, по-третє, особа не здійснила ці дії. Наприклад, бездіяльністю є ненарахування платником податку-фізичною особою сум єдиного податку.

• суб’єкти правопорушення. Суб'єктом податкових правопорушень виступає особа, яка відповідно до закону зобов'язана сплачувати податки у відповідному розмірі в установлений час. Як зазначено в статті 110 Податкового кодексу України, у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, відповідальність несуть платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи. Здебільшого суб'єктом податкового правопорушення виступає платник податку, але тільки в тому випадку, коли на ньому лежить обов'язок обчислювати і сплачувати його. Коли ж ці обов'язки лежать на підприємстві (податковому агенті), що виплачує доход (при перерахуванні податку на доходи фізичних осіб), суб'єктом відповідальності (за неправильне обчислення, утримання податку, несвоєчасне перерахування його в бюджет) є саме підприємство (податковий агент). Тому вчасно не утримані або не перераховані в бюджет суми податків, що підлягають утриманню з джерела виплати при податковому обкладанні громадян, стягуються податковими органами з підприємств (податкових агентів), що виплачують дохід фізичним особам, в беззаперечному порядку з накладенням штрафу.

Об'єктом податкових правопорушень є суспільні відносини, що складаються з приводу забезпечення надходження податків і обов'язкових платежів у бюджет і відповідні фонди між суб'єктами податкових правовідносин.

Класифікація податкових правопорушень може здійснюватися за різними критеріями:

а) залежно від об'єкта: приховування доходу; заниження доходу; відсутність обліку об'єкта оподаткування чи проведення його обліку з порушенням встановленого порядку; несвоєчасна сплата податку; неподання документів та іншої інформації і т.ін.;

б) залежно від направленості дій: правопорушення проти системи податків; правопорушення проти прав і свобод платників податку; правопорушення проти порядку проведення бухгалтерського обліку та звітності; правопорушення проти контрольних функцій податкових органів і т.д.;

в) залежно від характеру санкцій і галузей права, що їх регулюють: фінансова; адміністративна; кримінальна; дисциплінарна;

г) залежно від міри суспільної небезпеки: податкові злочини; податкові правопорушення.

Класифікація податкових правопорушень має значення при розподілі відповідальності за видами. Застосування механізму відповідальності можна класифікувати за наступними ознаками:

• За характером впливу:

• безпосереднє покарання – санкції, які впливають безпосередньо на платника, його майновий стан (позбавлення волі, штраф, конфіскація об'єктів оподаткування тощо);

• опосередковане покарання — санкції, що безпосередньо не завдають майнових втрат платнику, але зменшують його доходи в перспективі чи обмежують його діяльність (арешт рахунка, припинення діяльності підприємства тощо).

• За галузевим характером:

• фінансова;

• адміністративна;

• кримінальна;

• дисциплінарну.

З позиції фіскального адміністрування має значення такі види юридичної відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, як: фінансова, адміністративна, кримінальна.

При цьому фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється згідно з Податковим кодексом та іншими законами.