Об’єм пор в грунтах різного механічного складу та їх розподіл за розмірами (за Шефером і Шахтшабелем, 1992)

Механічний склад грунту .	Об’єм пор, %
	всього	в т.ч. за розмірами
		великі	середні	дрібні
Піщаний	42±7	30±10	7±5	5±1
Супіщаний (суглинистий)	45±8	15±10	15±7	15±5
Глинистий	53±8	8±5	10±5	35±10

Частина опадів, які не встигають проникнути в нижні шари грунту стікають і можуть призводити до його ерозії. Вода, що проникає в грунт розподіляється на таку, що залишається в грунті, заповнюючи великі, середні та дрібні пори і на таку, що просочується в ґрунтові води. Скільки води заповнить корененаселений шар грунту залежить від його вологоємності, яка визначається загальним обсягом пор. Розподіл пор за розмірами впливає на водозатримуючу здатність грунту, яку рослини повинні долати у процесі їх водного живлення. При цьому не вся вода затримана ґрунтом може бути використана рослинами для їх водного живлення. Кількість доступної продуктивної для рослин води, яку може містити конкретний грунт, визначається як різниця між вологістю грунту і кількістю води, яка призводить до перманентного завдання рослин (води недоступної для рослин, яка заповнює дрібні пори грунту).

Забезпеченість рослин вологою у відкритому грунті розсадників регулюється зрошенням. Під зрошенням або іригацією розуміють штучне збільшення запасів вологи в ґрунті з метою оптимізації водного живлення рослин, підвищення їх врожаю (виходу з одиниці площі) та якості садивного матеріалу, який вирощується на даній території.

Зрошення є обов’язковим в районах, з нестачею вологи у ґрунті упродовж всього вегетаційного періоду (в розсадниках Степу) та в регіонах з нестійким зволоженням (в розсадниках Лісостепу) і бажаним в розсадниках Полісся та Північного Лісостепу з окремими нехарактерними для території посушливими періодами під час розвитку рослин. Зрошення одночасно з оптимізацією вологозабезпечення рослин впливає на мікроклімат приземного шару повітря (в кращу сторону), водно – фізичні, хімічні і біологічні процеси в ґрунті (позитивно, а у разі не обгрунтованного застосування і негативно).

Позитивним впливом зрошення на водно - фізичні властивості ґрунту є:

• поповнення продуктивного запасу вологи в ґрунті;

• пом’якшення і розпушення щільного ґрунту;

• зміна температурного режиму ґрунту;

• підвищення родючість ґрунту (за рахунок кращої розчинності хімічних сполук з елементами мінерального живлення);

• покращення структури грунту (відтворення грудочкової структури).

До негативного впливу зрошення на водно - фізичні властивості ґрунту належать такі наслідки:

• можливе руйнування структури ґрунту при застосуванні окремих способів поливу (дощування далекоструменевими пристроями);

• запліснювання ґрунту при надмірному зволоженні;

• замулення шпарин ґрунту в нижчих горизонтах активного шару.

Позитивний вплив зрошення на хімічні властивості ґрунту проявляється внаслідок:

• зменшення концентрації розчину ґрунтово – поглинаючого комплексу, з якого коренева система рослин всмоктує воду та елементи мінерального живлення;

• вимивання з грунту шкідливих для рослин хімічних речовини.

Негативний вплив зрошення на хімічні властивості ґрунту може мати місце через:

• первинне (внаслідок використання для поливу неякісної води, коли разом з нею в грунт поступають солі) і повторне (за рахунок підйому ґрунтових вод) засолення грунту;

• вимивання поживних речовин із верхніх у нижні, недоступні для кореневих систем рослин шари грунту.

З метою недопущення негативних наслідків зрошення у разі його запровадженні треба враховувати дані про динаміку таких показників:

• зміну вологості, а разом з нею і запасу доступної вологи в грунті (сезонну, добову);

• зміну інтенсивності транспірації з території зрошення (сезонну, добову);

• зміну водного потенціалу грунту, коренів і листя.