- •1. Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- •2. Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- •3. Охарактеризувати передумови виникнення та походження Київської Русі.
- •3) Період занепаду та розпаду к.Р. (Сер. Хі – 40 рр. Хііі ст.).
- •5. Дати оцінку соціально-економічним процесам у Київській Русі.
- •6. З’ясувати історичне значення прийняття християнства на Русі.
- •7. Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- •8. Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- •9. Обґрунтувати причини Люблінської унії, її сутність та наслідки для українських земель.
- •10. Охарактеризувати сутність Берестейської церковної унії, її наслідки для українського суспільства.
- •11. Дати оцінку проблемі походження українського козацтва, джерел його формування та етапів його розвитку.
- •12. Проаналізувати внутрішній устрій Запорозької Січі.
- •13. Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- •14. Визначити причини, характер та рушійні сили Визвольної війни середини хvіі ст.
- •2) Осінь 1649 - червень 1652 рр. – невдачі та перемоги козацького війська, завершення Селянської війни.
- •3) Червень 1652 – серпень 1657 рр. – погіршення геополітичного становища України та активні пошуки союзників на міжнародній арені.
- •16. Дати оцінку договору 1654 р. З Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- •17. Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини хvіі ст., визначити внесок б.Хмельницького у її формування.
- •18. Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“Руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- •1) 1657 – 1663 Рр. – визрівання причин громадянської війни, розкол України на Правобережжя та Лівобережжя;
- •19. Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •20. Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст., обґрунтувати причини ліквідації Російською державою автономного устрою України.
- •21. Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині хіх ст.
- •22. Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років хіх ст. У Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- •23. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України другої половини хіх ст., визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- •24. Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі Російської імперії.
- •25. Охарактеризувати процес національного відродження в Наддніпрянській Україні у першій половині хіх ст., дати оцінку діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.
- •26. Дати оцінку суспільним течіям та рухам в Наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- •27. Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- •28. Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- •29. Дати оцінку соціально-економічному розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.
- •30. Проаналізувати процес виникнення українських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •31. Проаналізувати процес виникнення загальноросійських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •33. Проаналізувати причини і характер Лютневої революції 1917 р., її вплив на розвиток подій в Україні.
- •35. Визначити основні напрямки політики Української Держави п.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- •36. Проаналізувати основні напрямки політики Директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр.).
- •37. Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- •38. Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- •39. Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. Та його участь у подіях громадянської війни.
- •40. Визначити причини поразки та значення Української революції 1917 –1921 рр.
- •41. Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- •42. Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- •43. Проаналізувати процес утворення срср і входження до його складу України.
- •44. Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- •45. Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- •46. Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. В Україні.
- •48. Висвітлити становище західноукраїнських земель у 1920-1930-х роках та проаналізувати офіційну політику Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •49. Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- •50. Проаналізувати сутність “українського питання” у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
- •51. Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. Та політиці радянізації Західної України.
- •52. Проаналізувати обставини нападу Німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- •53. Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- •54. Визначити основні напрямки Руху Опору в Україні та внесок українського народу у перемогу над фашистськими загарбниками.
- •55. Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- •56. Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- •57. Дати оцінку суспільно-політичного розвитку урср в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- •58. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- •59. Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- •60. Проаналізувати соціально-економічний розвиток урср у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- •61. Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр.).
- •62. Обґрунтувати передумови проголошення незалежності України, охарактеризувати історичне значення референдуму 1 грудня 1991 р.
- •63. Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- •64. Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- •65. Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- •66. Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
42. Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
Нова економічна політика зумовила суттєві зміни в промисловості. Контролюючи важку промисловість, держава передала в оренду організаціям і приватним особам дрібні і частково середні підприємства. В Україні в 1921 р. в оренду було здано 5200 таких підприємств, тобто майже половину наявного фонду. Розпочатий процес роздержавлення вимагав зручнішої форми управління. Підприємства об`єднувалися в госпрозрахункові трести. Як метод господарювання, госпрозрахунок ґрунтувався на самоокупності підприємств. Перші трести в Україні були організовані восени 1921 р. Невдовзі один за одним виникають “Тютюнтрест”, “Маслотрест”, “Цукротрест”, “Південсталь”, “Донвугілля”. Всього в республіці було створено 21 республіканський і 54 губернські трести. Поставлена в умовах непу державна промисловість активно переходила на ринкові відносини.
Майже відразу стали утворюватися й синдикати – організації по закупівлі сировини, плануванню торгівельних операцій й збуту сировини. Проте здійснений різкий поворот так і лишився незавершеним: госпрозрахунок фактично не поширювався на підприємства, що входили до складу трестів. Тому ні промислові підприємства, ні їх трудові колективи не одержали господарської самостійності.
Запровадження непу мало помітні економічні наслідки. Темпи зростання промислової продукції у 1920-х роках сягали в середньому 15 %. Деякі вчені Росії називають середню цифру за ці роки 39 %. У 1928 – 1929 рр. в Україні вироблено електроенергії на 138 % більше, ніж 1913 р., кам`яного вугілля – на 119,3 %, сталі – на 117 %.
Але чим далі країна рухалася на шляху непу, тим важче ставало підтримувати такі високі темпи. Це пояснювалось такими причинами. Спочатку діяв, так званий, “відбудовчий ефект”. Його суть в тому, що в промисловості завантажувалося те обладнання, яке простоювало. В кінці 20-х рр., коли закінчився відбудовчий період, країні необхідно було багато капіталовкладень в промисловість. Без таких засобів реконструювати старі заводи, утворювати нові галузі промисловості було неможливо.
Справі міг би допомогти приватний капітал, але в силу політичних причин його не допускали у велику та, часто, і в середню промисловість. Населення не поспішало вкладати свої гроші в ощадні каси, а зберігало їх в тайниках чи пускало в комерційний обіг. Накопичення ресурсів внутрішньодержавного сектора наприкінці 20-х рр. у порівнянні з 1913 р. були значно нижчі: зменшилися фондовіддача, прибуток у промисловості.
Суттєві зміни відбулися в аграрній сфері. Землекористування бідняцько-середняцьких господарств в Україні збільшилося в 1,5 рази. В основу передачі землі було покладено трудову норму. В 1923 р. 92 % земельного фонду республіки знаходилось в руках селян.
У 1923 р. в Україні був введений єдиний сільськогосподарський податок в грошовій формі, що сприяло розвиткові продуктивних сил.
В 1921 р. у республіці було створено єдину систему споживчої кооперації, яка об`єднувала всі споживчі товариства в місті і на селі і займалася заготівлею чи збутом продукції. В 1922 р. з цієї системи виділилася сільськогосподарська кооперація. Поступово широкого розвитку набули спеціалізовані види сільськогосподарської кооперації: машинно-тракторна, тваринницька, насіннєва та ін. До кінця 20-х рр. у сільськогосподарську кооперацію було залучено більше 50% селянських господарств. Всіма видами кооперації охоплювалося 85% селянських господарств.
Ще однією формою організації сільського господарства стали радгоспи. Вони мали право розпоряджатися сільськогосподарською продукцією, яка залишалася після обов`язкових продовольчих поставок державі. У 1921 р. в Україні їх налічувалося 685 з площею землі 325 тис. га.
Створювалися і виробничі об`єднання селян – колгоспи. У 1925 р. їх було 5489, проте вони об`єднували лише 1,2 % господарств республіки, були економічно слабкими, мали не більше 30 % потрібного реманенту, в розподілі результатів праці практикувалась зрівнялівка.
Значне розширення обсягів виробництва та торгівлі вимагало запровадження загального еквівалента, який би регулював відносини між виробниками чи споживачами. Прямий товарообмін у масштабах країни був нереальним і недосконалим. Визріла необхідність реформувати фінансово-банківську систему, грошовий обіг. У листопаді 1922 р. було розпочато випуск банкнот (червінців), кожна з яких дорівнювала 10 золотим крб. Вони на 25 % забезпечувались дорогоцінними металами, а на 75 % – короткостроковими облігаціями. Протягом 15 місяців стабільний, але в обмеженій кількості, червінець був в обігу разом з необмеженою і постійно девальвуючою рубльовою масою. У 1924 р. гіперінфляцію вдалось подолати, країна отримала стабільну валюту. За один червінець давали 5 доларів. За деякими оцінками – навіть більше.
Реалізація непу проходила не безхмарно. Навесні 1923 р. почалися труднощі зі збутом промислової продукції, особливо тієї, що призначалась для селян. Головною ознакою кризи стала невідповідність між цінами на промислову і сільськогосподарську продукцію. На той час сільське господарство було відбудовано на 70 % порівняно з 1913 р., а промисловість – на 39 %. Невідповідність між темпами розвитку окремих галузей, управлінські прорахунки призвели до підвищення цін на промислову та зниження цін на сільськогосподарську продукцію.
Крім того, селяни, щоб отримати більше грошей для сплати грошового податку, восени викинули на ринок значну кількість хліба, знизивши ще більше ціни на хліб.
Труднощі зі збутом промислових товарів зумовили дефіцит обігових коштів, що призводило до зменшення надходження грошей у промисловість. Керівництво країни прийняло ряд заходів для подолання кризи – зниження собівартості продукції, вдосконалення політики цін тощо. Але враховано було не все: криза повторилася в 1925 р., у другій половині 20-х років і, особливо в 1928 р.
Крім економічних протиріч, поглиблення непу дедалі більше виявляло серйозні політичні та соціальні протиріччя. Економічний плюралізм диктував необхідність плюралізму політичного. Але в країні зміцнювалася роль однієї партії, хоча в рядах більшовицької партії виникали альтернативні думки на шляху економічного розвитку – 1925 р., 1926 – 1927 рр., 1928 – 1929 рр.
Серйозні протиріччя виникали і в соціальній сфері. Розшарування суспільства, поява безробіття спричинили появу незадоволених непом.
Недоліки непу і створені ним нові кризові явища, вичерпання його можливостей призвели наприкінці 20-х років до зміни державної політики і поступового згортання непу (державне керівництво не могло втручатися в економічні процеси, посилюється розшарування суспільства). До 1929 р. Й.Сталін і його оточення відмовляються від непу і повертаються до “воєннокомуністичних методів” управління державою.