Мистецтво Пояснювальна записка

Державний стандарт початкової загальної освіти в галузі "Мистецтво" включає змістові лінії, що охоплюють основні види мистецтв — музичне, візуальне (образотворче), хореографічне, театральне, екранні. Домінуючими залишаються музичне та візуальне мистецтва, у зміст яких інтегруються елементи інших змістових ліній — синтетичних мистецтв. На відміну від викладання в школі окремих предметів "Музика" та "Образотворче мистецтво" в основу обґрунтування змісту освітньої галузі та розробки відповідної інтегрованої навчальної програми "Мистецтво" покладено принцип координації художніх знань, опанування якими сприятиме розширенню асоціативних уявлень учнів, забезпечить формування основ цілісної художньої картини світу. Засоби такої координації можуть бути різноманітними — від системи міжпредметних зв'язків до інтегрованих курсів.

Мета і завдання

Мистецтво з його унікальними можливостями впливу на емоційну та інтелектуальну сфери, свідомість і підсвідомість має розглядатися не тільки як джерело естетичного виховання, а також як універсальний засіб формування світоглядних уявлень, ціннісних орієнтацій, духовно-творчого потенціалу, художньо-образного мислення особистості. У навчальних програмах з мистецтва у минулому мета традиційно визначалася в дусі суто просвітницьких ідеалів — "формування естетичної культури учнів", під якою на практиці розумілися насамперед художні знання і вміння. Це твердження в сучасних умовах не спростовується, але потребує суттєвого уточнення і доповнення, адже воно відбиває лише односторонній рух від учителя до учнів і не акцентує важливі аспекти педагогіки співробітництва та синергетики (самоорганізації). Сучасне визначення мети загальної початкової мистецької освіти набуває нового гуманістичного звучання: у процесі сприймання творів вітчизняного та зарубіжного мистецтва і практичної художньої діяльності формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до мистецтва, розвивати загальні та спеціальні здібності, художньо-образне мислення, стимулювати творчий потенціал особистості, виховувати потребу і здатність до художньо-творчої самореалізації та духовного самовдосконалення.

Завдання:

н а в ч а л ь н і:

• засвоєння початкових знань, елементарних уявлень і понять про види та жанри мистецтв, особливості художньо-образної мови музичного та візуального мистецтва у взаємозв'язках із синтетичними мистецтвами (хореографією, театром і кіномистецтвом);

• розширення художньо-естетичного досвіду, опанування елементарних художніх умінь та навичок практичної діяльності;

• набуття початкового досвіду створення художніх образів у процесі власної елементарної творчості;

в и х о в н і:

• виховання в учнів естетичного ставлення до дійсності та емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва;

• виховання елементарних світоглядних уявлень і ціннісних орієнтацій, розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним і культурним середовищем, життєдіяльністю людини, сучасною технікою, засобами масової інформації;

• виховання здатності сприймати, інтерпретувати та оцінювати художні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки;

• виховання художніх інтересів, смаків, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні відповідно до вікових можливостей;

р о з в и в а л ь н і:

• збагачення емоційно-почуттєвої сфери;

• розвиток художніх та загальних здібностей;

• стимулювання художньо-образного мислення, виявів уяви та інтуїції;

• формування універсальних якостей творчої особистості.

Основні принципи програми "Мистецтво":

• органічний зв'язок національних і загальнолюдських художніх цінностей;

• єдність навчання, виховання й розвитку учнів; навчальної та позаурочної роботи;

• цілісність знань та уявлень, емоційно-ціннісного ставлення, умінь і творчості;

• системність і послідовність, доступність і наступність;

• диференціація та індивідуалізація навчання; варіативність форм, методів, технологій.

Концепція, зміст і структура програми

(відповідно до Державних стандартів)

Ідеї взаємодії (комплексу, синтезу) мистецтв спорадично впроваджувалися вчителями в практику. Узагальнення педагогічного досвіду, світових тенденцій, наукових джерел дає підстави для теоретичного обґрунтування змісту загальної мистецької освіти за моделлю поліцентричної інтеграції знань, що відбиває реальний поліфонічний художній образ світу, з одного боку, з другого — враховує вітчизняні традиції монопредметного викладання двох видів мистецтв у школі з відповідною автономною професійною підготовкою педагогічних кадрів середньої та вищої кваліфікації.

Поліцентрична інтеграція передбачає виділення двох домінантних змістових ліній (предметів), наприклад, "Музика" (1 год.) та "Образотворче мистецтво" (1 год.), які органічно поєднуються в тематичний цикл на основі загальної духовно-світоглядної орієнтації і збагачуються елементами інших змістових ліній — синтетичних мистецтв (хореографія, театр, кіно). Спільними для всіх видів мистецтв є відображення закономірностей людського буття в художніх образах, універсальність естетичного сприйняття світу та художнього мислення, які різняться лише мовними засобами.

Духовно-світоглядна спорідненість різних видів мистецтв зумовлює єдину тематичну структуру програми "Мистецтво", логіку об'єднання навчального матеріалу в цілісні блоки (у межах навчального року, серії уроків). Ставлення особистості до себе, до інших людей, до соціуму, до світу, до культури — провідні цінності, які стають базовими у моделюванні змісту загальної мистецької освіти.

Засвоєння теоретичних знань (засобів художньої виразності, форм, жанрів, стилів тощо) та технічних умінь є конче потрібним засобом осягнення змісту мистецьких цінностей, але не самоціль.

Ефективному опануванню специфіки художньо-образної мови кожного з видів мистецтва, з одного боку, і розумінню його цілісності, з іншого, сприяє також інтеграція елементів змісту на основі єдності універсальних художньо-естетичних категорій — "ритм", "контраст", "симетрія", "композиція", "динаміка" тощо. Розробка технологій інтегрованих уроків, насамперед вступних та узагальнюючих в межах кожної теми, залежить від доцільності та обсягу споріднених тематичних і художньо-естетичних елементів. здійснюється вчителем чи двома вчителями, що працюють узгоджено.

Таким чином, інтеграція знань та уявлень учнів здійснюватиметься на таких рівнях:

— духовно-світоглядному (через спільний тематизм, що відображає фундаментальний зв'язок усіх видів мистецтва з життям);

— естетико-мистецтвознавчому (через спільність або спорідненість мистецьких понять, універсальність естетичних категорій);

— психолого-педагогічному (через технологію інтегрованих уроків різного типу).

Зміст програми "Мистецтво" включає такі умовно виділені наскрізні компоненти:

1) сприймання та аналіз-інтерпретація творів мистецтва;

2) практична художньо-творча діяльність учнів;

3) естетико-мистецтвознавча пропедевтика (засвоєння понять і термінів).

Коротка характеристика методичної системи

Методична система, що забезпечує реалізацію закладених у зміст програми ідей, спрямовується на розвиток таких якостей учнів, як ініціативність, активність, самостійність, креативність, критичність. Для цього використовуються технології особистісно-розвивального спрямування на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії, діалогу культур; пріоритет надається інтерактивним та ігровим методикам, емоціогенним ситуаціям.

Замість традиційного "аналізу" введено поняття "аналіз-інтерпретація" художніх творів, адже принципового

значення набуває пошук учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду. Підвищується роль диференціації художньо-творчої діяльності учнів на матеріалі різних видів мистецтв з урахуванням індивідуальних особливостей і здібностей.