Завдання для курсових робіт з дисципліни "Програмування"

1 Курс, 1 семестр.

Порядок виконання курсової роботи

1. Уважно прочитати та уяснити умову завдання. Звернути увагу на рекомендації, які є перед списком варіантів для кожного завдання. чітко визначити, що є початковими даними для задачі; яким буде результат розв’язання задачі; які основні співвідношення між вхідними та вихідними даними.

2. Ознайомитись з необхідним теоретичним матеріалом.

3. Розробити алгоритм рішення задачі.

4. Скласти свій варіант тексту програми та відладити програму за допомогою комп’ютера.

5. Провести тестування програми, встановити межі застосування та особливості функціонування програми при різних наборах вхідних даних.

6. Скласти звіт.

Звіт про виконану роботу повинен містити:

1. Титульний аркуш.

2. Завдання на курсову роботу

3. Реферат;

4. Анотація (англійською мовою);

5. Зміст.

6. Вступ.

7. Основна частина, що для кожного завдання містить такі підрозділи:

   1. умова завдання;

   2. стислі теоретичні відомості про особливості операторів та методів, що використовуються (теоретична частина).

   3. опис вхідних та вихідних даних для основної програми та кожної з функцій;

   4. опис логічної структури програми та функцій;

   5. опис алгоритмів програми та функцій, що використовуються, у вигляді блок-схем;

   6. машинний лістинг (текст) програми;

   7. виклик та завантаження програми, організація вхідних та вихідних даних;

   8. тестові дані для перевірки роботи програми;

   9. результати тестування програми (в тому вигляді, в якому вони представлені на екрані після виконання програми) при різних наборах вхідних даних.

   10. аналіз одержаних результатів (перелік аномалій та допустимих значень вхідних даних, обґрунтування переваг чи недоліків обраного варіанта розв’язування задачі).

8. Висновки.

9. Список використаних джерел.

10. Додатки (структурний елемент не є обов’язковий).

11. Перелік умовних скорочень (структурний елемент не є обов’язковий).

Умрви завдань до курсових робіт з дисципліни «Програмування» Завдання 1. Робота з символьними рядками.

Мета: Придбання практичних навичок в роботі з символьними рядками з викоританням індексних виразів та вказівників, забезпечення фунціональної модульності.

Постановка задачі

Згідно з варіантом завдання скласти функцію для обробки символьних рядків та програму для перевірки роботоспроможності функції. За зразок можна брати бібліотечні функції обробки рядків мови С, але не використовувати їх в своїй функції.

При виконанні 1-го завдання необхідно:

1. Рядки для тестування функції вводити в головній програмі з клавіатури.

2. Передбачити обробку помилок в завданні параметрів та особливі випадки.

3. Розробити два варіанти заданої функції з використанням:

а) індексованих масивів;

б) вказівників.

Варіанти індивідуальних завдань

1. Функція Parse(s,t)

Призначення: розділення рядку s на дві частини: до першого входження символу t та після нього.

2. Функція Center(s1,s2)

Призначення: центрування — розміщення рядку s1 в середині рядку s2.

3. Функція Delete(s,n,l)

Призначення: вилучення з рядку s підрядка, що починається з позиції n, довжиною l (подібна бібліотечна функція є в мові Pascal).

4. Функція Width (s,l)

Призначення: вирівнювання рядку s по ширині до довжини l.

5. Функція Right(s,l)

Призначення: вирівнювання рядку s по правому краю до довжини l.

6. Функція Insert(s,s1,n)

Призначення: вставлення в рядок s підрядку s1, починаючи з позиції n (аналогічна библиотечна функція є в мові Pascal).

7. Функція LastPos(s,s1)

Призначення: пошук позиції останнього вхождения підрядку s1 в рядок s.

8. Функція WordIndex(s,n)

Призначення: визначення позиції в рядку s початку слова с номером n.

9. Функція WordLength(s,n)

Призначення: визначення довжини слова з номером n в рядку s.

10. Функція SubWord(s,n,l)

Призначення: виділення з рядку s l слів, починаючи зі слова з номером n.

11. Функція WordCmp(s1,s2)

Призначення: порівняння рядків (з ігноруванням множинних пробілів).

12. Функція StrSpn(s,s1)

Призначення: визначення довжини тієї початкової частини рядку s, яка містить тільки символи з рядку s1.

13. Функція StrCSpn(s,s1)

Призначення: визначення довжини тієї початкової частини рядку s, яка не містить символи з рядку s1.

14. Функція Compress(s,t)

Призначення: заміна в рядку s множинних входжень символу t на одне.

15. Функція StrSet(s,n,l,t)

Призначення: установлення l символів рядку s, починаючи с позиції n, в значение t.

16. Функція Space(s,l)

Призначення: доведення рядку s до довжини l шляхом рівномірного вставлення пробілів між словами.

17. Функція Findwords(s,s1)

Призначення: пошук входження в рядок s заданої фрази (послідовності слів) s1.

18. Функція StrType(s)

Призначення: визначення типу рядка s (можливі типи — рядок букв, десяткове число, 16-ричне число, двійкове число та т.ін.).

19. Функція Translate(s,s1,s2)

Призначення: перетворення в рядку s символів, що входять в алфавіт s1, в символи, що входять в алфавіт s2.

20. Функція Word(s,n)

Призначення: виділення n-го слова з рядку s.

21. Функція Poisk (s, c).

Призначення: шукає перше входження певного символа с у рядку s. Функція повинна повертати номер позиції цього символа в рядку, якщо символ знайдений та нуль у випадку, якщо символ в рядку не знайдено.

22. Функція Zam( s).

Призначення: замінює в рядку символів s першу букву кожного слова на велику, якщо вона є малою літерою. Функція повинна повертати число зроблених замін.

23. Функція Nwords( s).

Призначення: рахує в заданому рядку символів кількість слів, що починаються з літер ‘а’ або ‘А’ .

24. Функція Prob(s).

Призначення: дозволяє в заданому рядку символів вилучити всі зайві пробіли, замінюючи декілька підряд розташованих пробілів на один пробіл.

25. Функція Des(s).

Призначення: обчислює десяткове значення цілого числа за заданим рядком символів s, який є записом цього числа в двійковій системі числения.

26. Функція Zamena(s).

Призначення: замінює в рядку символів s кожні три крапки – однією крапкою. Функція повинна повертати кількість зроблених замін.

27. Функція code(s).

Призначення: кодує символьний рядок за наступним правилом:

a -> b

b -> c c -> d …….. z -> a

інший символ -> *

Коди малих латинських букв розташовані підряд за зростанням.

28. Функція index(s,t).

Призначення: повертає номер останнього вхождения символа t в рядок s; якщо символ в рядок не входить, функція повертає значення -1.

29. Функція strend(s,t).

Призначення: повертає 1, якщо стринг t розташований в кінці стрингу s, та 0 в іншому випадку.

30. Функція strncmp(s,t,n).

Призначення: порівнює не більше ніж n літер стрингів s та t (позначимо ці підрядки як ns та nt) та повертає від’ємне, нульове або додатнє значення, якщо підрядок ns відповідно лексикографічно менше, рівний або більше підрядку nt.

31. Функція strind(s,t).

Призначення: повертає номер останнього входження рядку t в рядок s; якщо рядок t в рядок s не входить, функція повертає значення -1.

32. Функція maxd(s).

Призначення: визначає довжину найдовшої послідовності цифр в символьному рядку

33. Функція strcod(s).

Призначення: в символьному рядку замінює всі коми на крапки, а наступну букву робить великою. Повертає кількість зроблених замін.

34. Функція gist(s).

Призначення: побудова гістограмми довжин числових послідовностей в символьному рядку ( гістограми малювати горизонтальними лініями).

35. Функція kolword(s).

Призначення: обчислює кількість англійських слів (слів, що складаються тільки з латинських букв) в заданому рядку символів.

36. Функція kolins(s,P,Q).

Призначення: підраховує кількість входжень підрядку P у рядок Q.

37. Функція delprob(s,n).

Призначення: в рядку символів s заповнює проміжки між словами додатковими пробілами так, щоб довжина рядку дорівнювала n символам. (Вважати, що n більше довжини початкового рядку). Перевірити роботу функції для n=60,70.

38. Функція sqeese(s1,s2).

Призначення: вилучає з рядку s1 всі символи, що є в рядку s2. Функція повертає кількість вилучених символів.

39. Функція zagword(s).

Призначення: перетворює рядок таким чином, щоб кожне слово починалось с великої літери, якщо воно починалось з малої. Повертає загальну кількість слів рядку.

40. Функція lenprob(s).

Призначення: обчислює довжину найдовшої послідовності підряд розташованих пробілів

Примітка: під «словом» скрізь мається на увазі послідовність символів, яка не містить пробілів, табуляцій та нових рядків.