II. Ліцензування у галузі ветеринарної медицини

II. 1. Законодавство України

про ліцензування окремих видів

господарської діяльності

Ліцензування визначених видів підприємницької діяльності здійснюється у відповідності до Закону України «Про ліцензу­вання окремих видів господарської діяльності», що набув чин­ності 1 червня 2000 року та зареєстрований за номером 1775-ІП.

Відповідно до статті 3 цього закону, основними принципами державної політики у сфері ліцензування є:

• забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єк­тів господарювання;

• захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я грома­дян, захист навколишнього природного середовища та забезпе­чення безпеки держави;

• встановлення єдиного порядку ліцензування видів госпо­дарської діяльності на території України;

• встановлення єдиного переліку видів господарської діяль­ності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльнос­ті, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

Ліцензування не може використовуватись для обмеження кон­куренції у провадженні господарської діяльності.

У зв'язку з особливостями завдань і функцій ветеринарної медицини, провадження підприємницької діяльності у нашій про­фесійній сфері підпадає під дію цього законодавчого акту. Серед видів господарської діяльності, визначених статтею 9 Закону Укра­їни «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», професійний інтерес для нас являють пункти:

10) виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оп-

^І--

това, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препа­ратами;

25) проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизацій­них робіт на об'єктах ветеринарного контролю;

28) ветеринарна практика.

Завдання щодо забезпечення формування та реалізації держав­ної політики у'галузі ліцензування підприємницької діяльності покладені на Ліцензійну палату України та її представництва в областях.

За період свого існування Ліцензійна палата розробила і за­безпечила впровадження нової, значно впорядкованішої системи ліцензування: підготовлено низку проектів нормативно-право­вих актів, основними з яких є Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про підприємство», постанови уряду «Про порядок ліцензування підприємницької діяльності» від 3 липня 1998 року і «Про розміри та порядок зарахування плати за видачу та переоформлення ліцензії на провадження пев­них видів підприємницької діяльності» від 4 січня 1999 року за номером 6.

Систему ліцензування значно спрощено і вдосконалено: май­же втричі скорочено перелік видів підприємницької діяльності, які підлягають ліцензуванню, запроваджено основні принципи щодо доцільності ліцензування тільки тих видів підприємниць­кої діяльності, які є потенційно небезпечними для здоров'я люди­ни, навколишнього середовища та безпеки держави.

Для здійснення підприємницької діяльності, що ліцензується, необхідно отримати відповідну ліцензію та дотримуватись пев­них умов і правил здійснення даного виду діяльності(ліцензійні умови), які встановлює Кабінет Міністрів України або уповнова­жений ним орган.

Ліцензія — це документ, що видається уповноваженим ор­ганом виконавчої влади, згідно з яким власник ліцензії має право займатися певним видом підприємницької діяльності.

Відповідно до зазначеного Закону Кабінет Міністрів видав ще ряд нормативних актів, що регулюють провадження ліцензуван­ня, а саме постанови:

• № 1669 від 8 листопада 2000 року «Про експертно-апеля­ційну раду при Державному комітеті з питань регуляторної по­літики та підприємництва». Згідно цієї постанови, до компетен­ції ради належить розгляд заяв, претензій та скарг суб'єктів гос­подарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення цими органами законодавства у сфері ліцензування;

• № 1698 від 14 листопада 2000 року «Про затвердження переліку органів ліцензування», якою передбачається (пункт 24), що Державний департамент ветеринарної медицини є органом ліцензування таких видів господарської діяльності:

• виробництво ветеринарних препаратів та медикаментів,

• оптова, роздрібна торгівля ветеринарними препаратами і медикаментами;

• проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератиза­ційних робіт на об'єктах ветеринарного контролю;

• ветеринарна практика;

• № 1719 від 20 листопада 2000 року «Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяль­ності», якою затверджено зразок бланка ліцензії єдиного зразка та його опис;

• № 1755 від 29 листопада 2000 року «Про термін дії ліце­нзії на провадження певних видів господарської діяльності, роз­міри і порядок зарахування плати за її видачу». Цим докумен­том Кабінет Міністрів постановив, що термін дії ліцензії на про­вадження певних видів господарської діяльності становить 3 роки, а плата за її видачу справляється у розмірі 20 неоподатковува­них мінімумів доходів громадян, якщо органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, або 15 неоподатковува­них мінімумів доходів громадян, якщо органом ліцензування є місцевий орган виконавчої влади;

• від 4 липня 2001 року «Перелік документів, які додають­ся до заяви про видачу ліцензій для окремих видів господарсь­кої діяльності».

Крім того, визначальним у сфері ліцензування ветеринарної медицин є Закон України «Про ветеринарну медицину» та його нормативні акти.

Додаток 1.

Бізнес-план створення

приватної ветеринарної практики

Бізнес-план

«Приватна ветеринарна практика»

Підприємець: Іваненко І. І. 1. Особиста інформація підприємця.

Іваненко Іван Іванович, 1974 року народження.

Адреса проживання: вул. Садова, 24, село Новофастів, Погребищенського району, Вінницької області.

Освіта: вища, закінчив Білоцерківський Державний аграрний університет, лікар ветеринарної медицини, 1997 рік.

Трудова діяльність: завідувач Новофастівською дільницею ветеринарної медицини з серпня 1997 року по теперішній час.