Міністерство освіти і науки україни

ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра фінансів та банківської справи “затверджую”

Проректор

з навчально-методичної роботи

_________ Шавальова В.І.

(підпис) (прізвище, ініціали)

“ _______ “ __________ 20__р.

Робоча програма виробничої практики

Галузь знань:

0305«Економіка та підприємництво»

Напрям підготовки:

6.050100 «Фінанси і кредит»

Київ-2010

Укладачі: д.е.н., проф., зав. кафедри фінансів та банківської справи

Мельник В.М.,

к.е.н., доцент кафедри фінансів та банківської справи

Котькалова І.В.

Рецензент: к.е.н., доц. Гривківська О.В..

Завідувач кафедри д.е.н., проф. Мельник В.М.

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри

Протокол №

від «___» _________ 2010р.

Рекомендовано Методичною радою університету

Протокол №

від «___» ___________ 2010р.

РОЗДІЛ І. Загальні положення.

Виробнича практика є невід'ємною складовою навчального процесу. Водночас вона є заключним етапом в навчальному процесі і надає можливість закріпити отримані теоретичні знання, застосовуючи їх у практичній діяльності фінансистів на підприємствах та в організаціях.

Програму виробничої практики з фінансів для студентів з напряму підготовки 6.050100 “Фінанси і кредит” підготовлено кафедрою фінансів та банківської справи відповідно до Закону “Про освіту”, “Положення про проведення практики у вищих навчальних закладах України” (затверджено Міністерством освіти України від 8.04.1993 р. №93), Методичних рекомендацій по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів України (лист Міносвіти України № 31 5/97 від 14.02.96) та Статуту Європейського університету.

Робоча програма передбачає проходження виробничої практики після освоєння теоретичного курсу навчання з комплексу дисциплін навчального плану.

Для проходження виробничої практики відводиться термін, передбачений графіком навчального процесу у навчальному плані. Базами виробничої практики можуть бути підприємства, організації, установи будь-якої форми власності, навчально-тренувальна фірма та навчально-тренувальний банк Європейського університету.

1.1. Мета виробничої практики: отримати досвід практичної роботи фінансиста; закріпити на практиці теоретичні знання, отримані за час навчання в університеті; зібрати матеріал для написання дипломної роботи (для тих, хто планує навчання на наступному ОКР).

1.2. Завдання практики визначається діючим навчальним планом, кваліфікаційною характеристикою бакалавра, освітньо-професійною програмою підготовки фахівців та відповідними програмами навчальних дисциплін фахового спрямування.

В результаті проходження практики студенти повинні знати:

• організацію фінансів держави, виробничих підприємств різних форм власності, банків, страхових та фінансових компаній, установ, тощо;

• структуру фінансового підрозділу та її особливості (залежно від галузі, до якої відноситься підприємство, або від рівня державного управління чи адміністративно-територіальної одиниці (якщо база практики – державна установа));

• організацію та порядок ведення фінансової роботи на базі практики.

Студенти повинні вміти:

а) для студентів, які проходять практику в банках:

• проводити роботу щодо видачі кредиту та його погашення;

• здійснювати операції з цінними паперами;

— проводити роботу з вкладами та депозитами;

• працювати в розрахунковому відділі банку по безготівкових розрахунках;

• аналізувати фінансовий стан комерційного банку та розраховувати економічні нормативи;

б) для студентів, які проходять практику в фінансових компаніях:

— проводити експертизу інвестицій;

—аналізувати амортизаційну та відновлювальну політику організації;

— складати ф'ючерсні та опціонні контракти;

— складати та перевіряти фінансовий план компанії;

— проводити аналіз фінансового стану компанії.

в) для студентів, які проходять практику в страхових компаніях:

• здійснювати розрахунки по страхуванню фізичних та юридичних осіб та укладати угоди по страхуванню;

• складати страховий договір;

• перевіряти фінансову стійкість страхової компанії;

г) для студентів, які проходять практику на виробничих підприємствах:

— здійснювати комплексний аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства;

— здійснювати заходи з внутрішнього фінансово-господарського контролю;

— виконувати розрахунки для реалізації бюджетування і податкового планування;

д) для студентів, які проходять практику в державних фінансових установах (фінансових управліннях (відділах), управліннях казначейства, податкових інспекціях та адміністраціях, контрольно-ревізійних управліннях (відділах)):

— аналізувати структуру та динаміку бюджетних надходжень;

• аналізувати структуру та динаміку витрат бюджету;

• контролювати цільове використання бюджетних коштів розпорядниками кредитів;

• контролювати правильність та своєчасність розрахунків по податках і зборах;

• оформлювати результати перевірок та ревізій.

РОЗДІЛ ІІ. Організація практики.

Кафедра практичного підприємництва:

- розробляє план заходів по організації виробничої практики студентів;

• здійснює пошук баз практики;

• укладає відповідні договори;

• забезпечує розподіл і закріплення студентів за місцем проходження практики;

• підтримує зв’язок із відповідальним керівником практики від підприємства (установи).

Обов’язки керівника практики від кафедри:

• контролювати визначення студентами місця проходження практики;

• допомагати студентам у складанні резюме та анкети;

• підтримувати зв’язок з кафедрою практичного підприємництва з питань визначення місць проходження практики, отримання щоденників виробничої практики, участі в загальноуніверситетських зустрічах представниками фірм та організацій, ярмарках вакансій;

• видавати індивідуальні завдання студентам;

• консультувати студентів з питань оформлення щоденника та звіту з практики;

• здійснювати контроль за відвідуванням студентами науково-практичних семінарів;

• готувати узагальнюючий висновок кафедри про проходження студентами виробничої практики;

• перевіряти правильність оформлення щоденників за підсумками виробничої практики та забезпечувати передачу їх на кафедру практичного підприємництва.

Обов'язки керівника практики від підприємства

Керівник виробничої практики від підприємства (установи) призначається наказом керівника підприємства (установи). Керівник виробничої практики зобов’язаний:

• визначити студенту-практиканту його робоче місце та ділянку роботи;

• у перші дні практики особисто або за допомогою компетентних висококваліфікованих спеціалістів ознайомити студента з характером діяльності підприємства (установи), його структурою та організацією управління;

• закріпити за практикантом, якщо це необхідно, кваліфікованих співробітників для допомоги та нагляду за його роботою;

• систематично перевіряти роботу практиканта, роз'яснювати порядок виконання кожного завдання, контролювати записи у щоденнику;

• перевіряти виконання студентом правил внутрішнього трудового розпорядку та техніки безпеки, раціональність використання робочого часу;

• регулярно проводити консультації з питань, що виникають у студентів в процесі збору інформації;

• надати відгук про результати практики студентом.

Обов'язки студента

Студенти при проходженні практики зобов’язані:

• до початку практики одержати від керівника практики від навчального закладу консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;

• своєчасно прибути на базу практики;

• у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками її керівників;

• вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;

• нести відповідальність за виконану роботу;

• своєчасно скласти залік з практики і НПС.

РОЗДІЛ ІІІ. Підведення підсумків практики та звіт студента

3.1. Звіт про проходження практики.

Звіт про проходження практики студент формує протягом терміну її проходження в умовах конкретної організації за наступною структурою:

Вступ.

Короткий опис бази практики, галузі та напрямків діяльності підприємства (установи), експрес-аналіз основних результатів функціонування.

Частина 1. Надається загальна структура організації та короткий опис її підрозділів із визначенням головних функцій і завдань. Характеристика підрозділу, в якому студент проходив виробничу практику.

Частина 2. Вказуються конкретні види фінансової роботи (відповідно до профілю організації), які виконувалися студентом під час проходження практики, обов’язково уточнюючи, які практичні навички та вміння придбані під час проходження практики. Відповідна тематика наведена у розділі IV цих вказівок. Здійснюються розрахунки, заповнюються форми, аналітичні таблиці, будуються діаграми та надаються інші матеріали, які є результатами проходження практики. Крім того, повинні бути відображені результати розробки індивідуального завдання.

Частина 3. Формуються узагальнення в цілому по проходженню практики на підставі спостережень та виконання реальних практичних завдань, пропозиції по удосконаленню діяльності підрозділу, в якому практикувався студент, висновки щодо поліпшення організації виробничої практики в цілому.

Висновки. Надаються стислі висновки про функціонування організації – бази практики та про отримані навички фінансової роботи.

Список використаних джерел.

Додатки. Додаються заповнені документи та аналітичні таблиці обсягом поверх однієї сторінки.

3.2. Підведення підсумків практики.

1. Після закінчення терміну виробничої практики студенти подають на випускову кафедру звітні документи:

• заповнений щоденник із відмітками керівника практики від університету про виконання плану участі в роботі науково-практичних семінарів та відгуками керівників практики від підприємства та університету;

• письмовий звіт про проходження практики з рецензіями керівників практики від університету та бази практики (титульний аркуш у додатку 1);

• письмово оформлені результати виконання індивідуального завдання.

2. За результатами виробничої практики протягом тижня після її закінчення складається диференційований залік.

3. Залік з виробничої практики складається за підсумками участі студента в науково-практичних семінарах. Залік проводить керівник виробничої практики від університету.

4. Диференційований залік з виробничої практики приймається комісією, яка призначається завідуючим кафедрою фінансів та банківської справи і до складу якої залучаються викладачі кафедри практичного підприємництва. У диференційований залік входить захист звіту.

5. Щоденник з виробничої практики передається для зберігання на кафедру практичного підприємництва, інші документи залишаються на кафедрі фінансів та банківської справи.

6. Загальні підсумки виробничої практики обговорюються на засідан­ні кафедри фінансів та банківської справи і відображаються у протоколах.

7. Кафедра практичного підприємництва готує загальний звіт про результати виробничої практики, який обговорюється і затверджується Вченою Радою університету.

РОЗДІЛ IV. Зміст практики.

Зміст виробничої практики визначено випусковою кафедрою(фінансів та банківської справи) згідно з навчальним планом з напряму підготовки і відповідно до кваліфікаційної характеристики бакалавра:

Перелік тем, які повинна охопити виробнича практика в банках:

1. Характеристика банку, в якому проходить практика (коли створений, переважно які операції проводить, основні клієнти тощо).

2. Структура банку (апарат управління, підпорядкованість відділів, функції відділів, структура банку).

3. Основні фінансові результати діяльності банку за останній звітний період.

4. Державне регулювання банківської діяльності (обов’язкові резерви, ліцензування, тощо). Обов’язкові економічні нормативи, які встановлює НБУ.

5. Касову робота у банку (касові заявки, ліміти каси, касовий план, касове планування).

6. Кредитна робота у банку (кредитна угода, оцінка кредитоспроможності позичальника, види кредитування, які застосовуються у банку та їх особливості, розрахунок та стягнення процентів за кредит, тощо).

7. Інші активні операції банку ( інвестиції, банківські послуги, тощо).

8. Пасивні операції банку (депозитні операції, операції по залученню коштів).

9. Процес управління ресурсною базою банку (управління власними, залученими, запозиченими ресурсами).

10. Валютні операції банку (порядок складання та подачі заявок на валютні торги на УМВБ, спекулятивні валютні операції, тощо).

11. Облікову робота у банку (структуру плану рахунків, облік кредитів, депозитів, касових операцій тощо).

12. Загальні висновки щодо роботи банку, а також пропозиції щодо поліпшення роботи банку, в якому проходить практика.

Перелік тем, які повинна охопити виробнича практика у фінансових та страхових компаніях.

1. Характеристика компанії в якій проходить практика (коли створена, переважно які операції проводить, основні клієнти тощо).

2. Структура компанії.

3. Аналіз основних фінансових результатів діяльності компанії в динаміці за 2-3 звітні періоди з використанням різних методик.

4. Розрахунок показників рентабельності, їх оцінку та аналіз.

5. Основні фінансові операції компанії (структура, обсяги та результати)

6. Інші операції компанії, що справляють вплив на її фінансовий стан.

7. Управління власним та залученим капіталом компанії (джерела утворення, напрямки використання).

8. Аналіз валютних операцій компанії (порядок подання заявок на придбання валюти, способи проведення валютних розрахунків, законодавчо-нормативна база з цього питання).

9. Інвестиційні операції компанії (інвестиційний проект, оцінка інвестицій, проаналіз проблем інвестиційної діяльності)

10. Порядок складання декларацій (розрахунків) з основних податків і зборів (ПДВ, податку на прибуток, збору на загальнообов’язкове пенсійне страхування, тощо).

11. Процедури визначення компанії банкрутом та його санації.

12. Загальні висновки щодо фінансової діяльності підприємства, пропозиції відносно покращення роботи компанії.

Перелік тем, які повинна охопити виробнича практика на підприємствах.

1. Характеристика підприємства, на якому проходить практика (коли створене, вид діяльності, основні ринки збуту, тощо).

2. Структура підприємства.

3. Цінова політика підприємства.

4. Аналіз основних фінансових результатів діяльності підприємства в динаміці за 2-3 звітні періоди з використанням різних методик.

5. Розрахунок показників рентабельності, їх оцінку та аналіз.

6. Основні виробничо-збутові операції підприємства (структура, обсяги та результати)

7. Основні фінансові операції підприємства (структура, обсяги та результати)

8. Інші операції підприємства, що справляють вплив на її фінансовий стан.

9. Управління власним та залученим капіталом підприємства (джерела утворення, напрямки використання).

10. Аналіз валютних операцій підприємства (порядок подання заявок на придбання валюти, способи проведення валютних розрахунків, законодавчо-нормативна база з цього питання).

11. Інвестиційні операції підприємства (інвестиційний проект, оцінка інвестицій, аналіз проблем інвестиційної діяльності)

12. Порядок складання декларацій (розрахунків) з основних податків і зборів (ПДВ, податку на прибуток, збору на загальнообов’язкове пенсійне страхування, тощо).

13. Платоспроможність підприємства і напрямки покращання управління його фінансовими ресурсами.

14. Процедури визначення підприємства банкрутом та його санації.

15. Загальні висновки щодо фінансової діяльності підприємства, пропозиції відносно покращення роботи підприємства, на якому проходить практика.

Перелік тем, які повинна охопити виробнича практика в державних фінансових установах (фінансових управліннях (відділах), управліннях казначейства, податкових інспекціях та адміністраціях, контрольно-ревізійних управліннях (відділах)).

1. Характеристика установи.

2. Структура установи.

3. Основні показники діяльності за останні 2-3 звітні періоди.

4. Планування та прогнозування бюджетних доходів.

5. Планування видатків бюджету.

6. Порядок зарахування доходів бюджету.

7. Порядок фінансування видатків бюджету.

8. Аналіз структури та динаміки бюджетних надходжень, що контролюються установою.

9. Аналіз структури та динаміки бюджетних видатків, що контролюються установою.

10. Порядок проведення перевірок повноти та своєчасності надходжень до бюджету.

11. Порядок проведення перевірок цільового використання бюджетних коштів.

12. Організація роботи з платниками податків (для баз практики – підрозділів податкової служби).

13. Організація роботи з розпорядниками кредитів та набувачами фінансування (для баз практики – фінансових відділів та підрозділів казначейства).

14. Взаємодія та обмін інформацією з іншими державними службами при виконання основних функцій.

15. Порядок обробки скарг та звернень громадян і юридичних осіб.

16. Загальні висновки щодо діяльності установи, пропозиції відносно покращення її роботи.

РОЗДІЛ V. Індивідуальні завдання на виробничу практику.

Індивідуальні завдання на виробничу практику розробляються випусковою кафедрою окремо для кожного студента з урахуванням бази практики, здібностей та інтересів студента щодо вивчення окремих напрямків з обраної спеціальності.

Зміст індивідуального завдання полягає у висвітленні обраного напрямку (можливо майбутньої дипломної роботи на наступному ОКР), тобто воно задає напрямок вивчення під час практики особливостей, якісних та кількісних характеристик будь-якої проблеми, попередній пошук шляхів її вирішення.

Формулювання теми індивідуального завдання здійснюється керівником практики від університету.

РОЗДІЛ VІ. Плани науково-практичних семінарів.

Невід’ємною складовою частиною виробничої практики є науково-практичні семінари, тематику яких розробляє випускова кафедра.

Явка студентів та їх участь у семінарах є обов’язковою.

Тематика

науково-практичних семінарів (НПС) при проходженні практики у виробничих підприємствах, фінансових і страхових компаніях

№	Теми НПС	Кількість годин	Керівник семінару
1	Структура та організація підприємства, компанії	6
2	Фінансові взаємовідносини господарюючих суб’єктів	6
3	Формування та розподіл прибутку	6
4	Інвестиційна діяльність підприємства (компанії)	6
5	Управління оборотними коштами підприємства (компанії)	6
6	Оподаткування підприємств (компаній)	6
7	Фінансове планування	6
8	Аналіз фінансового стану підприємства (компанії)	6
	Залік	6

Тематика

науково-практичних семінарів (НПС) при проходженні практики в державних фінансових установах (фінансових управліннях (відділах), управліннях казначейства, податкових інспекціях та адміністраціях, контрольно-ревізійних управліннях (відділах))

№	Теми НПС	Кількість годин	Керівник семінару
1	Структура та організація установи	6
2	Взаємовідносини з іншими установами та організаціями	6
3	Організація облікової роботи державних фінансових служб	6
4	Організація прогнозно-аналітичної роботи державних фінансових служб	6
5	Організація роботи державних фінансових служб з населенням, підприємствами та установами	6
6	Державний фінансовий контроль	6
7	Планування та прогнозування в діяльності державних фінансових служб	6
8	Аналіз виконання кошторису установи	6
	Залік	6

РОЗДІЛ VІІ. Вимоги до оформлення звіту з виробничої практики

Звіт з виробничої практики повинен бути надрукований на стандартних аркушах паперу формату А4. Поля повинні залишатися по всіх чотирьох сторонах друкованого аркуша: ліве поле - 35 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє й нижнє – не менше 20 мм, кількість знаків на сторінці – приблизно 2000. Кожний новий розділ починається з нової сторінки; це ж правило стосується інших основних структурних частин роботи (вступу, висновку, списку використаних джерел, додатків).

Обсяг звіту з виробничої практики – 60-70 сторінок (до додатків) формату А4 . Відстань між рядками друкованого тексту - 1,5 інтервали, шрифт -Times New Roman, розмір шрифту - 14. Робота повинна бути виконана па ПК із використанням його редакційних і графічних можливостей.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною і починається з другої сторінки, перша сторінка – титульний лист, друга – зміст роботи, третя – вступ, а далі викладення змісту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті аркуша.

В роботі необхідно дотримуватися розподілу розділів на окремі логічні і підпорядковані частини, кожна з яких має короткий заголовок, що відображає її зміст. Потрібно старанно редагувати свою роботу, уникати повторень елементарних пояснень, непотрібних відступів, багатослів’я.

Текст роботи ілюструється таблицями та рисунками. Таблиці повинні бути уніфіковані, а цифрова інформація - достовірна. Таблиця повинна мати назву, а номер її вказується справа.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка
Рядки

Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

Заголовки граф повинні починатись з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих – коли вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного боку звіту. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і фізичних символів, які повторюються, неможна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небуть рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Кожну таблицю обов’язково потрібно супроводжувати коротким аналізом, коментарем. Термінологія і визначення показників повинні бути єдиними і відповідати стандартам, а при їх відсутності – загальноприйнятим правилам в науковій літературі. При посиланні на таблицю вказують її номер і слово "табл." (наприклад: див. табл. 1.2.). Нумерація таблиць і рисунків – в межах розділу (таблиця 1.1; 2.2; рис.1.1; 2.4 і т. ін.)

Всі рисунки по можливості розміщують зразу ж після посилання на них. Назви рисунків розміщують після їх номерів. За необхідності рисунки доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Назва рисунка розміщується під ним. Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами (нумерація в межах розділу);

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікація, яка будується так: деталі сюжету позначаються цифрами, які виносяться у підпис, супроводжуючи їх текстом. Експлікація не замінює найменування сюжету а лише пояснює його.

Посилання на рисунки подають в округлих дужках «(рис. 3.1.)» або зворотом типу: «…як це видно з рис.3.1.», або «…як показано на рис. 3.1.».

Формули вписують чорними чорнилами або вдруковують на комп’ютері і нумерують арабськими цифрами. Порядкові номери формул позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується в рядку з формулою, переносять у наступний рядок нижче формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Список використаних джерел оформлюється за загальними правилами (див. додаток 2).

Додатки оформлюють як продовження звіту з виробничої практики, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті звіту.

Кожний додаток починають з нової сторінки і нумерують буквами у правому верхньому куті, зазначаючи "Додаток А". Він повинен мати тематичний заголовок (додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Е, І, Ї, Й, О, Ч, Ь).

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

Звіт з виробничої практики слід зброшурувати.

Додаток 1

Зразок оформлення титульного листка