МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАЗОВІ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

зі “ВСТУПУ ДО МОВОЗНАВСТВА”

для студентів __І___ курсу,

напрям підготовки 6.0205 “Філологія”

спеціальність 6.020302 “Мова та література” ( ЦПО),

6.020303 “Переклад” (дві іноземні мови)

факультет перекладачів, сходознавства, ЦПО

((())((з

Київ – 2011

Базові навчально-методичні матеріали обговорено і затверджено на засіданні кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології Протокол №3 від 08.09.11

Завідувач кафедри проф. Корольова А.В.

Координатори ЄКТС: канд. філос. наук, професор Шутов О.Г. ____________

Перезатвердження робочої навчальної програми

Навчальний рік	2011/2012	2012/2013	2013/2014
Дата засідання кафедри
Номер протоколу
Підпис завідувача кафедри

І. Вимоги до знань і вмінь студентів з навчальної дисципліни

Основна мета вивчення курсу “Вступ до мовознавства” – ознайомити студентів з основами теорії мови, з системою лінгвістичних понять і термінів, з основними методами дослідження мови, а також підготувати їх до свідомого засвоєння рідної та іноземних мов.

Основне завдання курсу “Вступ до мовознавства”: 1) знайомство з мовознавством як наукою і навчальною дисципліною; 2) розкриття природи, сутності, функцій та будови мови; 3) ознайомлення з основними гіпотезами походження мови та закономірностями розвитку мов; 4) розгляд різноманітних класифікацій мов світу та їх засад; 5) ознайомлення з основними етапами розвитку письма та принципами орфографії; 6) розкриття системного характеру мови, її структури; 7) систематизація та поглиблення знань про головні структурно-функціональні рівні мови, їх одиниці та відношення; 8) ознайомлення з основними методами наукового дослідження мови; 9) випрацювання початкових навичок лінгвістичного аналізу.

Провідна ідея курсу: мова – це складна, відповідно організована система, яка саморозвивається та саморегулюється.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен уміти: правильно використовувати лінгвістичну термінологію; характеризувати головні методи і прийоми мовознавства; відрізняти мову і мовлення; характеризувати парадигматичні та синтагматичні відношення між мовними одиницями; класифікувати звуки мови за основними та додатковими ознаками; визначати диференційні та інтегральні ознаки фонем; членувати мовленнєвий потік на фразу, синтагму, такт, звук; застосовувати на практиці фонетичну і фонематичну транскрипції; визначати фонетичні процеси; характеризувати типи системних відношень лексичних одиниць: синонімів, омонімів, антонімів, паронімів; аналізувати типи переносних значень: метафоричні, метонімічні, функціональні; аналізувати типи фразеологічних одиниць; характеризувати граматичні значення і критерії виділення різних частин мови різних мов світу; визначати морфологічні типи мов; аналізувати граматичні способи синтетичних та аналітичних мов; класифікувати частини мови за основними критеріями; пояснювати відмінності між вільними і сталими словосполученнями, характеризувати сурядні і підрядні словосполучення, види зв’язку слів у них; аналізувати типи речень за різними ознаками; розрізняти актуальне та граматичне членування речень; давати аналіз та оцінку традиційним і сучасним теоріям походження мови; аналізувати види дофонографічного та фонографічного письма.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати шляхи розв’язання таких основних проблем мовознавства: 1) природа і сутність мови, її функції; 2) система і структура мови, основні структурно-функціональні рівні мови; 3) зв’язок мови і мовлення, мови і мислення; 4) мова і суспільство; 5) походження мови; 6) закономірності розвитку мов; 7) мови світу та їх класифікації (генеалогічна, типологічна та інші); 8) виникнення та розвиток письма; 9) основні розділи та напрями мовознавства; 10) зв’язок мовознавства з іншими науками.

“Вступ до мовознавства” – початковий, підготовчий курс, який розпочинає вивчення лінгвістичних дисциплін і створює наукову базу для їх свідомого засвоєння.

Дисципліна вивчається на першому курсі протягом І (ІІ) семестру. Завершується курс складанням екзамену.

Позааудиторна самостійна робота передбачає такі завдання:

І. Опрацювати теми з методичної розробки “Завдання для самостійної роботи зі “Вступу до мовознавства” (укладач Терехова Д.І.) в зошиті для самостійних робіт (теоретичні та практичні завдання).

ІІ. Робота з першоджерелами:

1. з׳ясувати значення нових термінів (ключових слів) до теми семінарського заняття за словниками лінгвістичних термінів (перелік словників подано в літературі до курсу), виписати їх значення в зошит, вивчити, уміти ілюструвати власними прикладами;

2. прочитати та законспектувати наукову статтю або монографію з теми семінарського заняття (див. додаткову літературу до кожного семінару).

ІІІ. Написати реферат (за власним бажанням), підготувати презентацію в системі Power Point та захистити його.

ІІ. Короткий зміст навчальної дисципліни

Загальна характеристика навчальної дисципліни	Напрям підготовки, (спеціальність), освітньо-кваліфікаційний рівень	Тип навчальної дисципліни
Кількість кредитів ECTS:_2,5__ Кількість модулів: ___1_______ Загальна кількість годин на вивчення дисципліни: 90 з них: лекційних: 20 семінарських, (практичних лабораторних): 14 позааудиторна самостійна робота студента: 56 Кількість аудиторних годин на тиждень: 2 Кількість годин позааудиторної самостійної роботи студента на тиждень: 3	Шифр та назва напряму ____0305 “Філологія”____ Шифр та назва професійного спрямування 6.020303 “Переклад” (дві іноземні мови) Освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”	Назва циклу навчального плану Обов’язкова Денна (екстернатна) форма навчання Нормативна Курс підготовки: ____І_____ Семестр: ______І_(ІІ)______ Вид контролю: екзамен