- •Глава 1. Iсторiя географiчних вiдкриттiв та дослiджень...........................................6
- •Глава 2. Що I як вивчас сучасна фiакчва географiя ................................................32
- •Глава 3. Земля в космiчному просторi ........................................................................40
- •Глава 4. Загальнi вiдомостi про Землю .......................................................................58
- •Глава 5. Лiтосфера ..........................................................................................................79
- •Глава 6. Атмосфера .......................................................................................................101
- •Глава 7. Гiдросфера ........................................................................................................135
- •Глава 8. Бiосфера ...........................................................................................................161
- •Глава 9. Структура географiчної оболонки .............................................................178
- •Глава 10. Людина I навколишне середовище ..........................................................189
- •Глава 1
- •1.1. Зародження географії в давньому світі
- •1.2. Стан географії в середні віки
- •1.3. Епоха Великих географічних відкриттів
- •1.4. Формування галузей географічної науки
- •1.5. Географія на сучасному етапі
- •Глава 2
- •2.1. Системи географічної науки
- •2.2. Географічна оболонка Землі
- •2.3. Методи фізичної географії
- •2.4. Завдання сучасної фізичної географії
- •Глава 3 земля в космічному просторі
- •3.1 Гіпотези про походження Землі
- •3.2. Основні риси будови Всесвіту
- •3.3. Характеристика планет Сонячної системи
- •3.4. Малі тіла Сонячної системи
- •3.5. Поняття про географічний простір
- •Глава 4 загальні відомості про землю
- •4.1. Форма і розміри планети
- •4.2. Гравітаційне поле Землі
- •4.3. Земний магнетизм
- •4.4. Внутрішня будова Землі
- •4.5. Добове обертання Землі
- •4.6. Річний рух Землі та його наслідки
- •4.7. Рух Землі і календар
- •Глава 5
- •5.1. Типи земної кори
- •5.2. Хімічний і речовинний склад кори
- •5.3. Історія розвитку земної кори
- •5.4. Вулкани
- •5.5. Землетруси
- •5.6. Поняття про геосинкліналі та платформи
- •5.7. Утворення материків і океанів
- •5.8.Сучасні особливості розподілу моря і суші
- •5.9. Форми земної поверхні
- •5.10. Рельєф океанічного дна
- •5.11. Гіпсографічна крива
- •Глава 6
- •6.1. Склад повітря
- •6.2. Будова атмосфери
- •6.3. Радіація в атмосфері
- •6.4. Тепловий баланс Землі
- •6.5. Температура повітря
- •6.6. Баричне поле Землі і вітер
- •6.7. Загальна циркуляція атмосфери
- •6.8. Місцеві вітри
- •6.9. Повітряні маси і фронти
- •6.10. Циклони та антициклони
- •6.11. Розподіл хмарності і опадів
- •6.12. Погода і клімат
- •6.13. Причини ритмічних змін клімату
- •Глава 7
- •7.1. Загальна характеристика
- •7.2. Кругообіг води
- •7.3. Світовий океан та його поділ
- •7.4. Солоність і хімічний склад води
- •7.5. Циркуляція вод океаносфери
- •7.7. Озера
- •7.8. Підземні води
- •7.9. Болота
- •7.10. Льодовики
- •7.11. Багаторічна мерзлота
- •Глава 8
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Виникнення і еволюція біосфери
- •8.3. Жива речовина
- •8.4. Біологічний кругообіг речовин
- •8.6. Вуглець у біосфері
- •8.7. Ноосфера – сфера розуму
- •Глава 9
- •9.1 Поясно-зональні і азональні структури
- •9.2 Особлівості географічних поясів і зон суші.
- •9.3. Особливості океанічних географічних поясів
- •9.4 Вертикальна зональість
- •9.5 Ланшафтна структура
- •Глава 10
- •10.1. Демографічна проблема
- •10.2. Світова продовольча криза
- •10.3. Екологічні проблеми сільського господарства
- •10.4. Екологія та енергетика
- •10.5. Антропогенні зміни навколишнього середовища
6.4. Тепловий баланс Землі
Майже все тепло атмосфера, як і земна поверхня, одержує від Сонця. До інших джерел нагрівання належить тепло, що надходить з надр Землі, але воно становить лише долі відсотка від загальної кількості тепла.
Хоча сонячне випромінювання і служить єдиним джерелом тепла для земної поверхні, тепловий режим географічної оболонки не є тільки наслідком радіаційного балансу. Сонячне тепло перетворюється і перерозподіляється під впливом земних факторів, і насамперед трансформується повітряними та океанічними течіями. Вони ж, у свою чергу, зумовлені нерівномірним розподілом по широтах сонячного випромінювання. Це один з яскравих прикладів тісного глобального зв'язку і взаємодії різних компонентів у природі.
Для живої природи Землі важливе значення має перерозподіл тепла між різними широтами, а також між океанами і материками. Завдяки цьому процесу відбувається дуже складний просторовий перерозподіл тепла на поверхні Землі відповідно до переважаючих напрямів руху повітряних і океанічних течій. Проте сумарне перенесення тепла направлене, як правило, з низьких широт у високі і з океанів на материки.
Розподіл тепла в атмосфері відбувається шляхом конвекції, теплопровідності і випромінювання. Теплова конвекція проявляється скрізь на планеті, бо вітри, висхідні і низхідні повітряні потоки мають повсюдне поширення. Особливо сильно конвекція виражена в тропіках.
Теплопровідність, тобто передача тепла при безпосередньому контакті атмосфери з теплою або холодною поверхнею землі, має порівняно невелике значення, бо повітря — поганий провідник тепла. Саме ця властивість знайшла широке використання при виготовленні віконних рам з подвійними склом.
Надходження і витрати тепла в нижній атмосфері на різних широтах неоднакові. Північніше 38 пн. ш. випромінюється тепла більше, ніж поглинається. Ця втрата компенсується теплими океанічними і повітряними течіями, направленими у помірні широти.
Процес надходження й витрачання сонячної енергії, нагрівання й охолодження всієї системи атмосфери Землі характеризується тепловим балансом. Якщо прийняти річне надходження сонячної енергії на верхню межу атмосфери за 100 %, то баланс сонячної енергії виглядатиме так: відбивається від Землі й повертається назад в космічний простір 42 % (ця величина характеризує альбедо Землі), причому 38 % відбивається атмосферою і 4 % — поверхнею Землі. Решта (58 %) поглинається: 14 % — атмосферою і 44 % — земною поверхнею. Нагріта поверхня Землі віддає назад всю поглинуту нею енергію. При цьому випромінювання енергії земною поверхнею становить 20 %, на нагрівання повітря й випаровування вологи витрачається 24 % (5,6 % — на нагрівання повітря і 18,4 % — на випаровування вологи).
Такі загальні характеристики теплового балансу земної кулі в цілому. Насправді ж для різних широтних поясів, для різних поверхонь тепловий баланс буде далеко не однаковим. Так, тепловий баланс будь-якої території порушується при сході і заході Сонця, при зміні пір року, залежно від атмосферних умов (хмарності, вологості повітря і вмісту в ньому пилу), характеру поверхні (вода або суша, ліс або лука, сніговий покрив чи оголена земля), висоти над рівнем моря. Більше всього тепла випромінюється вночі, взимку і через розріджене чисте сухе повітря на великих висотах. Але у підсумку втрати внаслідок випромінювання компенсуються теплом, що надходить від Сонця, і на Землі в цілому переважає стан динамічної рівноваги, інакше вона розігрівалася б або, навпаки, охолоджувалася.