- •1) Визначення політики. Політика, як суспільне явище і сутність , похдоження.
- •2) Характеристика суб’єктів політики за характером і місцем у соціальній структурі суспільства (соціальні, інституціональні, функціональні)
- •3) Функції політики у суспільному житті
- •4) Об’єкт, предмет та структура політології
- •5) Характеристика загальнотеоретичних методів політичної науки
- •6) Характеристика основні функції політології
- •7) Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •8) Основні проблеми політичної науки визначені юнеско 1948р.
- •9) Визначення влади та основні види суспільної влади їх характеристика.
- •10) Основні концепції природи і сутності влади
- •11) Визначення і характеристика особливостей політичної влади
- •12) Характеристика ресурсів політичної влади за основними сферами життєдіяльності суспільства .
- •13) Характеристика основних функцій політичної влади
- •14) Основні форми та методи здійснення державної політичної влади .
- •15) Легальність та легітимність політичної влади
- •16) Типологія легітимності Макса Вебера та Девіда Хелда
- •17. Визначення кризи легітимності , її причини ,ознак та можливі засоби подолання
- •18) Особливості політичної влади в Україні на сучасному етапі.
- •19). Політична система суспільства: сутність, структура, функції.
- •20) Типологія політичних систем г.Алмонда
- •21)Складові політичної системи України , визначені Конституцією та її загальна характеристика .
- •22) Політичний режим як функціональна характеристика політичної системи суспільства: сутність, ознаки, типологія.
- •23) Характеристика тоталітарного політичного режиму
- •24) Авторитарний політичний режим
- •25) Характеристика демократичного політичного режиму
- •26. Форми трансформації недемократичних політичних режимів за Єжі Вятром.
- •27. Характеристика політичних систем та політичного режиму сучасної україни.
- •Визначення політики. Політика, як суспільне явище і сутність , похдоження.
19). Політична система суспільства: сутність, структура, функції.
Політична система суспільства відрізняється від його політичного життя саме своєю системністю, тобто цілісністю та упорядкованістю взаємопов'язаних елементів. У політичній системі суспільства зазвичай розрізняють чотири основних групи елементів: політичні інститути; політичні відносини; політичні норми; політичну свідомість і політичну культуру. Відповідно до цих елементів виокремлюються інституціональна (або організаційно-інституціональна), регулятивна, функціональна і комунікативна підсистеми політичної системи.
Інституціонольну підсистему політичної системи складають політичні інститути — формалізовані явища і процеси політичного життя суспільства, до яких належать як самі політичні установи — держава та її структурні елементи, політичні партії, громадсько-політичні організації, органи місцевого самоврядування тощо, так і процеси їх упорядкованого функціонування. Важливий структурний компонент політичної системи суспільства складає її регулятивна (або нормативна) підсистема. Цю підсистему утворює сукупність політичних норм, за допомогою яких здійснюється регулювання політичних відносин. До них належать норми моралі, звичаї і традиції. Конкретне вираження і вияв функціональна підсистема політичної системи знаходить у політичному процесі й політичному режимі. У загальному вигляді політичний процес визначається як «форма функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує у просторі і часі». Політичний процес є практичною діяльністю, метою якої виступає досягнення певного політичного результату. Комунікативна підсистема політичної системи містить політичні відносини, тобто ті зв'язки між людьми та їх різноманітними спільностями, які складаються у процесі здійснення політичної влади або з її приводу. До цієї підсистеми входять як формалізовані відносини, що грунтуються на нормах права і регулюються ними, так і ті неформальні зв'язки, що не закріплені у праві, але відіграють істотну роль у політичному житті. Виходячи з призначення політичної системи в цілому та її основних підсистем, узагальнюючи наявні точки зору, можна виокремити такі найголовніші функції політичної системи: політичне цілепокладання; владно-політична інтеграція суспільства; регулювання режиму соціальнополітичної діяльності. Функція цілепокладання має першорядне значення для існування й розвитку будь-якої суспільної системи. . Політичне цілепокладання означає передусім визначення власне політичних цілей, які стосуються зміцнення влади, політичних інститутів, розвитку демократії, соціальних відносин тощо. Політична система покликана інтегрувати різноманітні суспільні інтереси і таким чином забезпечити цілісність і єдність суспільства, його мобілізацію на досягнення суспільне значущих цілей. У цьому знаходить свій вияв її функція владно-політичної інтеграції суспільства. Важливе значення має регулятивна функція політичної системи. Вона пов'язана з потребами впорядкування й регламентації політичної поведінки та політичних відносин і полягає в утвердженні таких способів поведінки і діяльності індивідів, груп, організацій, форм їхніх взаємовідносин, які забезпечували б дотримання спільних інтересів і стійкість суспільних відносин.