- •1) Визначення політики. Політика, як суспільне явище і сутність , похдоження.
- •2) Характеристика суб’єктів політики за характером і місцем у соціальній структурі суспільства (соціальні, інституціональні, функціональні)
- •3) Функції політики у суспільному житті
- •4) Об’єкт, предмет та структура політології
- •5) Характеристика загальнотеоретичних методів політичної науки
- •6) Характеристика основні функції політології
- •7) Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •8) Основні проблеми політичної науки визначені юнеско 1948р.
- •9) Визначення влади та основні види суспільної влади їх характеристика.
- •10) Основні концепції природи і сутності влади
- •11) Визначення і характеристика особливостей політичної влади
- •12) Характеристика ресурсів політичної влади за основними сферами життєдіяльності суспільства .
- •13) Характеристика основних функцій політичної влади
- •14) Основні форми та методи здійснення державної політичної влади .
- •15) Легальність та легітимність політичної влади
- •16) Типологія легітимності Макса Вебера та Девіда Хелда
- •17. Визначення кризи легітимності , її причини ,ознак та можливі засоби подолання
- •18) Особливості політичної влади в Україні на сучасному етапі.
- •19). Політична система суспільства: сутність, структура, функції.
- •20) Типологія політичних систем г.Алмонда
- •21)Складові політичної системи України , визначені Конституцією та її загальна характеристика .
- •22) Політичний режим як функціональна характеристика політичної системи суспільства: сутність, ознаки, типологія.
- •23) Характеристика тоталітарного політичного режиму
- •24) Авторитарний політичний режим
- •25) Характеристика демократичного політичного режиму
- •26. Форми трансформації недемократичних політичних режимів за Єжі Вятром.
- •27. Характеристика політичних систем та політичного режиму сучасної україни.
- •Визначення політики. Політика, як суспільне явище і сутність , похдоження.
23) Характеристика тоталітарного політичного режиму
Тоталітаризм - певний тип політичної системи, специфічний політичний і суспільний лад, політичний і соціальний явище XX століття. Однією з яскравих характерних рис тоталітаризму є вимога загальної рівності. Так, Гракх Бабеф закликавназавжди відняти у кожного надію стати більш багатим, більш впливовим,переважаючим своїми знаннями кого-небудь зі своїх співгромадян. Ідеї тоталітаризму знайшли відображення і в працях Йоганна Готліба Фіхте, ГеоргаВільгельма Фрідріха Гегеля, Карла Маркса, Фрідріха Ніцше, та ін 1. Тоталітаризм завжди відчуває дуже серйозні проблеми з легітимністю влади.Тоталітарний режим ніколи не встановлюється в результаті вільних, чеснихвиборів. Встановленню тоталітаризму зазвичай передують революції, державніперевороти, заколоти, путчі, узурпація влади і т.д. Таким чином тоталітарнийрежим не отримує мандат народу і тому не може вважатися легітимним.
2. Відбувається абсолютне відчуження переважної більшості населення від можливості не тільки формувати владу, але й впливати на владу, контролювати держава. 3. Логічним завершенням тотального контролю держави над країною є одержавлення особистості, перетворення громадян тоталітарного суспільства в державних кріпаків або державних рабів 4. Для того, щоб забезпечити таку експлуатацію громадян, державою створиться організована система внутрішнього терору влади, проти власного народу. 5. У цій ситуації в країні фактично зникає правова система. Замість неї створюється система законодавчих актів, а також рівних їм за ступенем важливості . 6. У політичній системі тоталітарного ладу вся повнота вищої влади концентрується в руках вождя, його найближчого оточення. 7. Для тоталітарного режиму характерно існування однієї безроздільно пануючої, політичної партії. 8. Характерною особливістю тоталітарного режиму є створення культу особистості вождя, роздмухування цього культу до гіпертрофованих розмірів, перетворення особистості вождя на подобу напівбога.
9. Політизація та ідеологізація всіх процесів і відносин у суспільстві економічних, соціальних, культурних, наукових, побутових, міжособистісних, шлюбно-сімейних і т.п. 10. Влада тоталітарного режиму в своїй соціальній політиці прагне проводити принцип "розділяй і володарюй".
11. Найважливішою характеристикою тоталітарного режиму є створення і насадження особливого виду тоталітарного масової свідомості. 12. Економічний лад тоталітарного суспільства спирається на всеосяжне панування державної власності, яка функціонує в режимі жорсткої планової економічної системи.
24) Авторитарний політичний режим
На відміну від тоталітаризму, авторитарний політичний режим допускає існування обмеженого плюралізму в різних суспільних сферах, погоджується з існуванням окремих елементів демократії, таких як парламентські вибори, багатопартійність. Проте його сутнісними ознаками залишається щоденна загроза репресій, використання армії та каральних органів.
Авторитаризм (від лат. auctor засновник, творець і auctoritas - думка, рішення, право) розуміється як режим, зміст управління при якому полягає в концентрації влади в руках одного або кількох лідерів, які не приділяють уваги досягненню суспільної згоди стосовно легітимності їх влади.
Основні ознаки авторитаризму:
перевага в діяльності державних органів методу адміністрування, диктату (за авторитаризму рідко застосовується компроміс із найважливіших політичних проблем);
сильна виконавча влада;
концентрація влади в руках одного чи декількох державних органів;
здійснення органами виконавчої влади нормотворчих функцій;
вуження сфери гласності та виборності державних органів;
обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи, юридичні гарантії їх забезпечення;
відчуження народу від влади;
відсутність єдиної ідеології;
опора на силу й готовність влади в будь-який час застосувати масові репресії;
обмеження чи заборона діяльності опозиційних до існуючого режиму об´єднань громадян;
органи влади діють на власний розсуд (часто порушуючи при цьому закон), керуючись власним баченням політичної доцільності.
Найчастіше авторитаризм встановлюється в країнах, які переходять від тоталітаризму до демократії. Характерно, що за авторитаризму існує і громадянське суспільство, а в самому суспільстві чіткої регламентації зазнає переважно політична сфера. За цього політичного режиму в суспільстві можлива легальна опозиція, і якщо за тоталітаризму необхідно постійно доводити режимові свою особисту відданість і лояльність, то за авторитаризму відданість не обов´язкова, головне — відкрито не виступати проти режиму. За авторитаризму немає уніфікованої ідеології. А через поруйнованість репресивного апарату та несформованість демократичних інститутів мобілізаційні можливості її застосування практично відсутні, а само суспільство характеризується вищим ступенем інертності, ніж за інших політичних режимів.